Законотворчість

Верховна Рада 24 травня ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення деяких податкових норм». Згідно з ним, мораторій на введення в дію податку на нерухомість перенесено до 1 січня 2013 року. Нагадаємо, це вже не перше відтермінування провадження «податку з багатих», як його називають у народі. Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік пояснив продовження мораторію потребою комплексних змін і доопрацювань урядового законопроекту, нещодавно поданого у парламент. Що ж це за проект від Кабміну і чому його потрібно доробляти?  

Нарешті довгостраждальний законопроект №8474 таки дійшов до парламентської зали. Сьогодні на голосування депутатів Верховної Ради вносять законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ОСББ». Напередодні низка громадських організацій озвучили свою позицію щодо цього документа. Вони зауважують, що він не вирішить усіх проблем, які давно «нависають» над об’єднаннями, але сподіваються, що врегулює хоча б частину нагальних питань. І побоюються, щоб депутати в останню хвилину не ухвалили якихось правок, що будуть не на користь ОСББ.  

Допоки вітчизняна адміністративна культура не відповідала стратегічному курсу держави в напрямку демократії та євростандартів. Зокрема вітчизняні та зарубіжні експерти закидали державній службі про відсутність належного правового регулювання відносин, велику заполітизованість, невизначеність ключових функцій держслужбовців, неналежне законодавче регулювання адміністративних процедур та професійної етики, низьку інституційну спроможність тощо.  

Коли в далекому 1908 році британці в порядку експерименту взялися запроваджувати на своїх островах сезонний час, вони не думали й не гадали, що незвичне досі ноу-хау згодом увійде в практику багатьох країн світу, а в деяких із них через сто з лишком років навіть розгорнуться справжні пристрасті.  На манер тих, котрі донедавна спостерігалися в нас… Залишати так званий «літній» час, не залишати — сперечалися міністри і науковці, медики і парламентарії, жителі крайнього сходу і крайнього заходу країни…  

Чи давно ви були в кабінеті флюорографії?». Таке запитання чує кожен, хто переступає поріг поліклініки.  І нічому тут дивуватися з огляду на важливість чистоти головного дихального органа людини та підступності страшної його хвороби,  котра нібито й не болить, та, зрештою, може призвести до непоправного. Якщо ж ви зібралися працювати в одній з державних установ чи сільській, селищній або міській раді, то віднині вас чекає така обов’язкова процедура, як комплексна спеціальна перевірка на, так би мовити,  антикорупційність. Бо, погодьтеся, йдеться про державні та муніципальні органи, які мусять бути чистими, немов здорові людські легені. А  саме корупція, ця сторука гідра, яка проникла в усі закутки суспільного організму, не лише завдає величезної шкоди його реноме, а подібно іржі роз’їдає більшість його сфер, гальмує економічний розвиток, тобто негативно позначається на зростанні добробуту українських громадян. 

Для забезпечення повномасштабного конституційного процесу країні потрібні модернізовані підходи. Такими словами розпочала брифінг радник Президента — керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації АП Марина Ставнійчук. З її слів, найвагомішими і власне першими ініціативами глави держави на шляху започаткування конституційного процесу та формування розвитку громадянського суспільства стало підписання двох указів: «Про питання формування та організації Конституційної Асамблеї» та «Про питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні».  

Тиха українська ніч. Нечистий  знов украв місяць, тому довкола темно, хоч  очі виколи. Ледь-ледь грає плесо могутньої ріки, до середини якої колись долітав не кожен птах. Поснули не лише городяни, а й навіть трамвайники і таксисти. Місто по обидва боки Дніпра-Славути, втомившись від  важкої праці і невеселих думок, зрештою заснуло праведним сном. Та, як ви вже, напевне, здогадалися, це оманлива тиша.  

Підготовлений урядом законопроект «Про ринок земель», що нині перебуває на розгляді у Верховній Раді, не зможе забезпечити  головних цілей земельної реформи. Зокрема надходження інвестицій в аграрну галузь, ефективного використання землі та справедливої ціни на неї. Адже ідеологія законопроекту побудована за принципами закритого акціонерного товариства, тобто закриття від зовнішніх інвестицій. 

Триває обговорення найгостріших питань проекту закону про ринок земель: якою саме площею сільгоспугідь зможе володіти одна особа, як унеможливити спекулювання землею та створення латифундій.  

У кінці вересня цього року парламент прийняв у першому читанні законопроект №9093 «Про фонди банківського управління (ФБУ)».  

Доповнено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини. Зокрема, додані положення, що врегульовують механізм повідомлення батька, який не перебуває у шлюбі із матір’ю дитини, про його обов’язок забрати немовля з пологового будинку чи іншого закладу охорони здоров’я, якщо мати її залишила.  

Ще 5 липня парламент ухвалив поданий главою держави законо проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень». Оскільки цей документ справді важливий для всієї країни, запроваджувані ним новації викликали у суспільстві жваве обговорення, а назву самого закону враз «переклали» з чиновницької мови на людську — про відміну техогляду.