Підвищення тарифів на комуналку змушує всіх думати, що робити, аби не переплачувати. Рекомендацій щодо економії енергоресурсів у побуті не бракує. Людей закликають переходити на новітні побутові електроприлади, утеплювати житло, економно використовувати воду тощо. Таке враження, що все залежить лише від споживачів. Але якщо ті, хто надає комунальні послуги, не перейматимуться енергоощадністю, а свої витрати «впихатимуть» у тарифи, то, звісно, плата за комуналку ростиме чи не до небес, а якість цих послуг тільки гіршатиме. Особливо, коли їх надає монополіст. І вибирати, як то кажуть, не доводиться.
ЖКГ
Для осінньо-зимового періоду треба завжди прогнозувати найгірший, а не найкращий сценарій. І саме для цього сценарію потрібно мати необхідний обсяг накопиченого вугілля й газу. Такими словами Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк означив позицію уряду щодо старту опалювального сезону 2015—2016 років. У ході засідання антикризового енергетичного штабу він хотів почути відповіді на запитання щодо якості забезпечення теплом осель, стану ЖКГ та ситуації з постачанням електроенергії, вугілля й газу в Україну. Однак перед тим як поставити ці запитання управлінцям на місцях у режимі онлайн, він наголосив, що готовність усієї системи енергопостачання та теплозабезпечення повинна ∂рунтуватися на температурному режимі мінус двадцять градусів за Цельсієм.
«Нормативну температуру в приміщеннях під час опалювального сезону знизять з 18 до 16 градусів тепла!» — така інформація гуляє інтернет-простором, у ЗМІ. Вона дуже непокоїть людей. Адже ніхто не хоче, щоб у його помешканні було холодно, до того ж платити за тепло доведеться більше, ніж минулого опалювального сезону. То чи справді планують зниження нормативної температури?
Здається, житлово-комунальний аврал не страшний тільки жителям тих містечок і сіл, де рівень благ цивілізації й досі на зародковому етапі: система водопостачання — криниця, теплозабезпечення — грубка. Городяни ж дедалі більше потерпають від різних нештатних ситуацій, які вже переходять у розряд штатних: то теплотрасу прорве, коли вдарять сильні морози, то вода зафонтанує не там, де треба. Причини — незадовільний стан мереж і брак грошей на їх утримання. А міста розростаються, отже збільшуються навантаження на системи. Чи не переростуть точкові аврали у масштабний комунальний колапс? Як цього не допустити? Про це розмовляємо з керівником відділення «Міське будівництво» Академії будівництва України, почесним президентом Міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» Леонідом ПОКРОВСЬКИМ.
Перші платіжки за новими тарифами багато в кого викликали легкий шок: «Ох, нічого собі!» Але нині літо, а зима з її новими тарифами за опалення попереду. Багато хто бачить два виходи із ситуації: або не платити зовсім, або економити на потребах родини, щоб розрахуватися за газ чи тепло. Однак є й інший вихід, який дасть можливість платити за опалення на 30% менше: утеплити будинки, встановити сучасні вікна, двері, енергоощадні котли. Наприклад, суттєві знижки щодо енергоефективних вікон пропонує сайт Окна Проект. Трикамерний пакет металопластикових вікон тут можна придбати за ціною двокамерного, а замовивши металопластикові вікна до серпня, покупець отримує 10% знижки на броньовані двері. Вклавши кошти лише раз – економія буде постійною. 80% житлофонду України потребують термомодернізації, тому роботи тут, як кажуть, непочатий край. Саме зараз, у міжсезоння, і варто подбати про те, як зимуватимемо і скільки платитимемо.
Днями до редакції «Урядового кур’єра» зателефонував роздратований читач і звинуватив журналістів у брехні. Йшлося про матеріал, опублікований у №42 від 6 березня «За чий рахунок мають повіряти лічильники», де зокрема були роз’яснення Антимонопольного комітету України з приводу того, що повірка квартирних засобів обліку води здійснюється за рахунок надавача послуг. Хоча відомо: кияни за повірку лічильників платять самі. Наш читач розповів: прочитавши це, зателефонував у Київводоканал, але там отримав відповідь: повірка лічильників досі не входила до складу тарифу. Тож чоловік і вирішив, що його обдурює і надає неправдиву інформацію саме наше видання.
Документом, який руйнує монополію ЖЕКів на управління житлом, фахівці назвали ухвалений Верховною Радою Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». У Мінрегіоні зазначають, що закон №1565 «враховує інтереси всіх співвласників, визначає їхні права, обов’язки і відповідальність щодо утримання й управління будинком. Зокрема передбачає, що найважливіші рішення щодо розпорядження та управління спільним майном прийматимуть більшістю голосів співвласників».
Трикратне здорожчання газу, яке очікуємо з 1 квітня, спричинить і підвищення цін на інші комунальні послуги: скажімо, гаряче водопостачання майже на 55%, централізоване опалення — на 73%. В середньому зростання тарифів на комуналку по Україні сягне 57—58%. Про це повідомила начальник управління економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону Наталія Хоцянівська. І пояснила, що основні причини такого здорожчання — зростання вартості енергоносіїв, які у структурі тарифів становлять левову частку. У теплопостачанні до 60%, у водопостачанні до 30%.
На сполох б’ють ОСББ і ЖБК: нове законодавство може поставити хрест на справі формування ефективного власника житла. Згідно з оновленим Податковим кодексом, що набув чинності з 1 січня, оподаткуванню підлягатимуть доходи ОСББ та ЖБК. Як пояснюють фахівці, йдеться не лише про плату за оренду приміщень у підвалах та на перших поверхах, а й… про внески співвласників на капремонти. Фактично, кажуть голови ОСББ, це означає вилучення частини коштів, які співвласники добровільно акумулюють для цільового спільного використання.
У суспільстві є дві категорії людей: одні налаштовані на конструктив, який створюють власними руками, інші — ті, хто перебуває, так би мовити, у вічному очікуванні безкоштовного дива… Останнім часом і перші, і другі стали дуже помітними в житловому секторі. Ці дві рівненські багатоповерхівки, що стоять упритул одна до одної буквою «Г», сприймаються як антиподи. Одна (на Дундича, 9) милує око свіжою фарбою щойно утеплених стін, друга (на Льонокомбінатівській, 19) наганяє депресію сірими первозданними панелями.
Зростання тарифів на комунальні послуги восени 2014 року призвело до того, що майже половина населення перестала платити за «теплі» послуги, у структурі собівартості яких 75% — це вартість газу. Тому на середину січня сумарна прострочена заборгованість тепло-комунального господарства, теплоелектроцентралей (ТЕЦ) та промислових споживачів за газ досягла 18 млрд грн.
Верховна Рада 13 січня у першому читанні прийняла проект Закону №1565 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». У ньому мешканцям багатоповерхівок запропоновано альтернативні способи управління спільним майном. Один із них — управління будинком безпосередньо співвласниками через ОСББ чи більшістю співвласників без створення ОСББ. Другий — передача всіх або частини функцій на підставі договору фізичній особі-підприємцю чи юридичній особі-управителю.