Триває обговорення теми санкцій, запроваджених рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 28.04.2017 року, підписаним Президентом України в середині травня. Під табу потрапила зокрема російська система бухгалтерського обліку «1С». «УК» поцікавився в експертів, чи є альтернатива цьому російському програмному забезпеченню, а також таким, як «Галактика» і «Парус».
Процес буде довгим і не безболісним
Як розповів «УК» президент Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів Петро Кричун, членів федерації шокувала сама думка про те, що ця програма поза законом.
«До ситуації слід підходити дуже виважено. І з точки зору країни, яка піддається військовій агресії Росії, рішення навіть запізніле. Проте одна річ заборонити продаж якоїсь промислової продукції, аналог якої можна знайти в Україні чи в інших країнах. А інша — програмний продукт, який використовує більшість підприємств країни (за нашою оцінкою, три четверті). Логічно було б уже зараз провести переговори з учасниками ринку щодо готовності вивести на загал альтернативні продукти. Варто розглянути можливість участі в такому проекті держави — хоч би нормативної та організаційної. Якщо консультації з операторами ринку було проведено до ухвалення рішення, то ми вже незабаром побачимо українську альтернативу. Важливо правильно розуміти ситуацію: рішення РНБОУ не зобов’язує вітчизняні підприємства переходити саме на вітчизняний програмний продукт для ведення бухобліку», — каже він.
Директор Інституту соціально-економічних трансформацій, експерт об’єднання Реанімаційний пакет реформ Ілля Несходовський щодо статистики використання програм «1С» каже, що це приблизно 300 тисяч офіційних користувачів і ще майже 350 тисяч неофіційних.
Петро Кричун роз’яснює, що насамперед санкції стосуються конкретних юросіб, здебільшого російських. Проте вони не стосуються українських франчайзингових компанії, які обслуговують цей продукт. Тому всі ці компанії продовжать діяльність та обслуговування продуктів «1С».
«Не здивуюся, якщо вартість послуг таких компаній зросте. Тим більше із програмістами на цьому ринку вже віддавна існує дефіцит. Та й без оновлення продуктів програмістам «1С» доведеться робити більше доопрацювань на індивідуальні замовлення клієнтів», — вважає він.
Ілля Несходовський наголошує, що санкції було введено проти конкретних компаній, а не проти їхніх програмних продуктів. Тому всі компанії, що придбали ліцензії до початку чинності санкцій, можуть безперешкодно користуватися цим програмним забезпеченням. Обмеження будуть тоді, коли виникне необхідність оновити цю програму внаслідок зміни законодавства або розширення функціоналу. В цьому разі законно придбати ці оновлення, за винятком конфігурацій «1С», розробники яких — українські компанії, буде неможливо.
А щодо того, чи зможуть компанії-франчайзери, які вже викупили продукцію «1С» і не потрапили у санкційні списки, продавати її кінцевим користувачам і далі, Ілля Несходовський каже, що це відповідає дійсності. Але вони повинні підтвердити, що отримали продукцію «1С» (відбулася передача прав на об’єкти права інтелектуальної власності) до початку чинності санкцій.
Президент Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів підкреслює, що з рішення РНБО незрозуміло, до якого часу можна буде користуватися продуктами «1С». Тому треба стежити за реакцією й рекомендаціями правоохоронних органів, зокрема СБУ. Очевидно, що їхні публічні рекомендації впливатимуть на ситуацію. На державних підприємствах реалізація заборони відбуватиметься швидше. Комерційний сектор, очевидно, не поспішатиме.
Петро Кричун зазначає, що альтернативні продукти є. Але їхня якість далека від якості продуктів «1С», інакше останні не стали б настільки популярними в Україні. Та це все питання часу.
«Нині, коли на ринку з’явились умови для розроблення вітчизняних продуктів, станемо свідками активної конкуренції між учасниками ринку. Активізується вдосконалення вже наявних систем, очікуємо локальних програмних рішень від світових операторів, чиї основні продукти занадто дорогі та складні для малого і середнього бізнесу. З’являться нові стартапи й учасники, які заявлять про розроблення власних програмних рішень, — фінансові можливості для цього є в банків. Але навряд чи швидко зникне продукт «1С» з ринку, принаймні нині й у найближчій перспективі це технічно неможливо, оскільки достойної альтернативи на вітчизняному ринку поки що немає», — констатує експерт.
Він вважає, що перехід підприємств на альтернативні програми займе від року до трьох. Процес буде довгим і не безболісним, особливо для великих підприємств, на яких було реалізовано власні розширені та адаптовані програмні комплекси на базі «1С».
Проте це можливо. Потреба переучувати бухгалтерів не настільки серйозна, як може здатися. Для бухгалтера головне — знати і розуміти методику обліку. Програмне забезпечення — це лише інструмент для роботи з великим обсягом даних. Якщо їм пропонуватимуть програмне забезпечення, яке відповідає методиці обліку і зручне в користуванні, адаптація відбудеться досить швидко. Українські бухгалтери проходили вже чимало випробувань, упораються і з нинішнім
«Щодо витрат українського бізнесу на повну заміну продуктів «1С» на альтернативні, то це однозначно будуть сотні мільйонів доларів лише на закупівлю програмного продукту. А скільки ще зароблять консультанти та програмісти, можна лише здогадуватися. Саме це і приваблює учасників ринку, які візьмуть участь у його перерозподілі», — підкреслює президент Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів.
На запитання, в яку суму може вилитися повний перехід на український продукт, Ілля Несходовський відповів, що орієнтовна сума для середнього підприємства становитиме майже 100 тисяч гривень. Це і витрати, пов’язані з придбанням нового продукту, і доопрацювання відповідно до вимог підприємства, і переведення баз даних на цей продукт, і перенавчання спеціалістів. Для малих підприємств витрати можуть бути мінімальними, адже нині багато безкоштовних або умовно безкоштовних продуктів.
Є весь необхідний функціонал, але…
Він детально розказав, які програми існують для різного за обсягом бізнесу.
«Для великих підприємств програмні продукти представлені іноземними виробниками, зокрема це SAP, Oracle і Microsoft Dynamics. Вони високоякісні, проте часто нездатні здійснити повне виконання вимог українського законодавства, особливо податкового. Для середніх підприємств є багато українських розробок: IT-Enterprise, «Універсал», BSI, ІС-ПРО, Megapolis тощо. Для малих підприємців є дуже велика кількість вітчизняних програмних продуктів, які майже повністю задовольняють усі потреби: «Акцент», «Дебет Плюс», «АБ-Офіс», «Підприємець», Tria, Taxer, M.E.Doc, iFin.
«Майже всі бухгалтерські програми мають весь необхідний функціонал, що забезпечує достатні можливості для ведення бухобліку, складання фінансової й податкової звітності. Але багато компаній мають особливості у здійснені господарської діяльності або керівництво потребує для ефективного управління більш розширеної інформації. Тоді програми потребують доопрацювань. У цьому плані продукти компанії «1С» були гнучкішими. Внаслідок монопольного становища багато програмістів мали необхідні знання й досвід, щоб внести необхідні доповнення в програмний продукт, аби він відповідав вимогам замовника. Жоден інший програмний продукт не має відкритої платформи, а тому для доопрацювання треба звертатися до компанії-розробника, і це не обов’язково буде реалізовано», — каже Ілля Несходовський.
На його думку, перехід від однієї програми до іншої дуже складний. Це пов’язано з організаційними, технічними, методологічними й іншими аспектами.
«Організаційно: перехід на інший програмний продукт пов’язаний з перебудовою системи роботи бухгалтерів, перенавчанням фахівців і не лише бухгалтерії, а також відділу кадрів, закупівель, продажу тощо. Таке перенавчання і зміни системи роботи підприємства може тривати кілька місяців, і доведеться паралельно працювати в обох програмних продуктах, що збільшить завантаженість працівників і підвищить ризики помилки. Технічно: у зв’язку з різною архітектурою і позначенням реквізитів здійснити автоматизоване перенесення баз даних із зазначених програм в інші майже неможливо. Тому перенесення можливе лише частково автоматизоване, а переважно ручне—заповнення необхідних даних. Можливо, також знадобиться перебудова системи роботи мережі підприємства, що потребує додаткових фінансових витрат», — зауважує експерт.
Від редакції. Без сумніву, держава завжди має захищати власні інтереси, а не лише тоді, коли піддається зовнішній агресії. І підприємці нині не опинилися б у заручниках ситуації, якби в країні було достатньо високоякісного внутрішнього програмного продукту. Тож без мудрої державної політики ніяк не обійтися.
Ми в Google+