Творчі спілки в реаліях нинішньої України — явище суперечливе. З одного боку, ці об’єднання мають величезну історію, затребувані мистецькою спільнотою, з другого — питання їх належного фінансування і сучасного менеджменту, м’яко кажучи, лишають бажати кращого.

Нещодавно Національна спілка театральних діячів презентувала оновлений керівний склад і заявила про свої плани. Її головою став режисер Богдан Струтинський, який  умілим керівництвом відкрив друге дихання Національній опереті.

Нове керівництво має намір зосередитися на багатьох напрямах, тому кожен із них отримав кураторів, які працюватимуть у статусі заступника голови. Так, керівником напряму регіональної політики став художній керівник Івано-Франківського театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський, креативних проектів та недержавного театрального сектору — актриса Ірма Вітовська, інформаційного забезпечення та зв’язків з громадськістю — журналіст Олег Вергеліс, експертно-аналітичної діяльності — доктор мистецтвознавства Ганна Веселовська, молодіжної політики та пошуково-експериментального театру — художній керівник столичного театру «Золоті ворота» Стас Жирков. Кожен із них — відома особистість у театральних колах і кожен асоціюється з театром сучасним, активним, прогресивним, стильним і реформаторським.

— Дуже хочу, щоб український театр мав потужний фестиваль та Всеукраїнську премію, — зазначає Богдан Струтинський. — Над цим проектом зі мною працюватиме Ростислав Держипільський. Разом із Міністерством культури маємо створити Інститут театру. Спробуємо також започаткувати роботу різних секцій, зокрема театральної критики, яка проводила б круглі столи, обговорювала проблеми українського театру. І щоб відбувалися вони не лише в Києві.

Величезною проблемою, розв’язання якої на часі, голова спілки назвав кредит довіри у молоді, що скептично ставиться до цього об’єднання, називаючи його собесом, анахронізмом. «За останні роки всі відчули, що немає, мабуть, жодної людини, причетної до театру, яка б не лаяла спілку, — визнає Богдан Струтинський. — Багато хто навіть не розуміє її ролі. Тож потрібно не  просто відновлювати роботу, треба починати її з нуля.

— Свою тісну роботу зі спілкою сприймаю як певну місію, бо її інформаційний напрям — це неоране поле, — каже Олег Вергеліс. — Вже розпочато роботу над створенням офіційного сайта організації, передбачаємо максимальне інформування про події НСТДУ через системну розсилку релізів, анонсів, новин. Є бажання створити інформаційну базу про важливі події у провідних театрах країни, у наступному році сподіваємося організувати медіа-клуб «Спілка». Є ідея й однойменної платформи, за допомогою якої провідні культурні діячі спілкувалися б зі студентською молоддю на театральні теми. Маємо велике бажання створити телепроект про кращих митців театральної України з регіонів.

Серед викликів нового керівництва НСТДУ — майнова складова. Так, потребують документального і статусного впорядкування і столичний Будинок актора, і Харківська фабрика театрального реквізиту, і «Чорноморка» в Одесі. У сфері особливої уваги голови спілки — Будинок ветеранів сцени. «Насамперед треба знайти гроші на проект реконструкції приміщення, можливо, і з розбудовою, — каже Богдан Дмитрович. — Хочу також створити при цьому будинку лекційний клуб. Людям, які там мешкають, є що розповісти і є чим поділитися з молоддю».

Потребуватиме серйозного вивчення керівництвом і проблема унікальних мистецтвознавчих видань. «Театрально-концертний Київ», «Український театр», інші часописи, співзасновником яких є спілка, у зв’язку з роздержавленням преси мають за її допомоги вийти на новий рівень свого розвитку, аби інформаційний простір остаточно не запрудив російськомовний «глянець» сумнівного змісту.

Новий керівний склад Спілки театральних діячів представляв міністр культури Євген Нищук. Він зокрема визнав, що нарешті на перший план у творчих об’єднаннях почали виходити найвідоміші представники креативного покоління. Піонерами цього оновлення стали кінематографісти і театральні діячі. Хто наступний? Можливо, Спілка письменників? Яку, на думку пана міністра, нині мали б презентувати такі культові українські автори, як Сергій Жадан чи Оксана Забужко. 

Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА
  для «Урядового кур’єра»