Попри те що Миколаїв з усіх боків омивають річки Південний Буг та Інгул, місць для відпочинку біля води недостатньо. Офіційно відкриті пляжі  «Стрілка», «Прибій», «Чайка», берегова зона мікрорайону Намив. Саме Намив стає у вихідні місцем масових прогулянок містян. Сюди йдуть відпочивати миколаївці з найбільших у місті мікрорайонів — Ліски та Намив, а також приїжджають численні гості, навіть з віддалених районів міста.

Городян приваблює пісочний пологий пляж, велика берегова зона завдовжки  два кілометри, близькість до води, розкидисті верби, мальовничі краєвиди. Цю ділянку суші майже 40 років тому відвойовано у води. Тоді акваторію Бузького лиману намили, щільно засипали піском, тож з’явилася і пляжна зона, і цілий мікрорайон із багатоповерхівками. У найновішому мікрорайоні нині понад 40 тисяч жителів, і чи не для всіх них берег лиману — єдине місце відпочинку, особливо в літню спеку.

Фото автора

Як же відпочивають миколаївці та які умови створено для комфортного й безпечного перебування біля води? Звісно, кожен обирає собі варіанти: хтось полюбляє активні дії, займаючись спортом, хтось влаштовує пікніки з шашликом, інших задовольняє лежання на пляжі й купання в лимані, є любителі посидіти в кафе. Проте умов для цивілізованого відпочинку на узбережжі не створено. Нині ця територія — це комплекс із напівзруйнованих будівель, невпорядкованих місць дозвілля, хаотично побудованих кафе й альтанок, розбитих лавочок. А ще тут немає душових, мало переодягалень і туалетів, урн для сміття, лежаків і навісів. Годі й казати, що бракує спортивних і дитячих ігрових майданчиків, інших зон відпочинку, наприклад вуличних тренажерів або столів для настільного тенісу.

Багато хто з місцевих жителів згадує, як кілька років тому скромну частину пляжу взяв в оренду один із миколаївських підприємців Олег Бубко. Він облаштував просто ідеальне безплатне місце відпочинку: тут були душ і туалет, дитячий майданчик із невеликим басейном, за помірну ціну можна було орендувати лежак і пляжну парасолю, територію постійно прибирали, вона була відгороджена, тож  безпечна й захищена від зграй бродячих собак і безхатченків-жебраків. Проте комусь, імовірно, не сподобалася така активність підприємця, і в 2014 році його зобов’язали вивільнити територію і знести конструкції. Рішення ухвалив господарський суд, хоч сам підприємець запевняв про наявність у нього всіх дозвільних документів.

Два роки тому міська влада оприлюднила амбітний план: перетворити берегову зону Намиву на миколаївську Рив’єру. Тоді Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич заявляв: «У нас є проєкт, і я хочу розуміти, скільки нам необхідно коштів, а потім разом з депутатами ухвалювати рішення про облаштування цієї території. Тут завжди відпочиває багато миколаївців, і маємо добре попрацювати, щоб пляж на Намиві став магнітом для городян».

Згодом навіть знайшли інвестора, готового вкласти чималі кошти в реконструкцію цього «магніту». Проте керівник адміністрації Заводського району Віктор Дмитрук зазначав: «Уже провели підготовчу роботу, розробили проєкт, однак у зв’язку з економічною та політичною ситуаціями в Україні інвесторам довелося згорнути програму».

Адміністрація району утримує пляжну зону: встановлено урни для сміття, проводять регулярне прибирання, косять траву. Єдина «Рив’єра» — це сучасний житловий комплекс з однойменною назвою, який побудувала приватна компанія.

За ці два роки для Намиву нічого не змінилося. Хіба що в період передвиборчих кампаній сюди навідуються кандидати і проводять різні акції: від прибирання території до розважальних заходів. А миколаївці досі очікують, коли ж улюблене місце відпочинку стане комфортним і придатним для цивілізованого дозвілля.