Минув ще один сезон зовнішнього незалежного оцінювання випускників середніх освітніх закладів. Кожен із них бодай чимось, але відрізняється від попередніх. Підсумки 2018—2019 навчального року підбили на пресконференції в Укрінформі, де виконувач обов’язків директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко поінформував громадськість про підсумки ЗНО різних категорій учасників з урахуванням загальнодержавної й регіональної специфіки. Було представлено нові можливості для освітян і аналітиків, зацікавлених в проведенні самостійних досліджень підсумків такого оцінювання.

Окреслив фахівець коло пріоритетних завдань з реалізації Стратегії розвитку освітніх оцінювань у галузі загальної середньої освіти до 2030 року, схваленої колегією профільного міністерства.

«У цьогорічному ЗНО участь взяли 345 593 особи. На сьогодні можемо говорити, що це найбільша кількість абітурієнтів, які пройшли через цю систему, отримали підсумки й право участі в конкурсному доборі, порівняно з усіма попередніми роками, не беручи до уваги більш ранню історію УЦОЯО, коли ми тестували і по півмільйона абітурієнтів», — зазначив Валерій Бойко. 2018 року тестування пройшли близько 300 тисяч людей.  До слова, зареєструвалося на цьогорічне ЗНО понад 354 тисячі осіб.

Він звернув увагу, що другий рік поспіль відбувалося залучення до державної підсумкової атестації у формі ЗНО нової категорії учасників, а саме учнів закладів професійно-технічної освіти. Це не може не тішити, особливо в контексті підвищеної уваги уряду й профільного міністерства до  проблем профтехосвіти. Отже, спільні зусилля не були марними.

«Торік УЦОЯО провів тестування з української мови й літератури для цієї категорії учасників. Цьогоріч вони мали змогу пройти державну підсумкову атестацію у формі ЗНО ще із двох предметів — з історії України та математики. Фактично за рахунок саме цього контингенту для Українського центру оцінювання якості освіти був виклик насамперед у розширенні мережі пунктів проведення тестування, добору персоналу, визначенні підсумків, інших технічних питань», — поінформував керівник УЦОЯО.

Однією з особливостей цьогорічної кампанії стало поглиблення практики тестування осіб із значними порушеннями зору, які використовували в процесі навчання шрифт Брайля. «З огляду на позитивні підсумки у проведенні такого тестування з української мови, математики та історії торік цього року ми зробили адаптивний тест для цієї категорії абітурієнтів ще й з біології», — додав фахівець.

Тести ЗНО з української мови і літератури цього року складали 338 860 осіб, з історії України — 222 449 осіб, математики — 155 202, англійської мови — 90 906, біології — 76 006, географії — 75 028, фізики — 21 403, хімії — 13 698, з німецької мови — 1951, французької — 553, іспанської — 114 осіб.

Дедалі зростає кількість абітурієнтів, які реєструються на тестування з іноземних мов, біології та географії, повідомляє УНІАН.

«Стабілізувалася ситуація з фізикою, бо в попередні роки ми спостерігали негативну динаміку — зменшення числа абітурієнтів, які складали ЗНО з цього предмета. Але погіршуються показники учасників щодо хімії — вже другий рік поспіль спостерігаємо зменшення кількості абітурієнтів, які бажають проходити тестування з цього предмета і використовувати його підсумки для вступу в заклади вищої освіти», — назвав останні тенденції Валерій Бойко.

Але вже нині фахівці передбачають зміни. Із 2021 року зовнішнє незалежне оцінювання проводитимуть із чотирьох предметів, а не як тепер, із трьох.

«На відміну від 2020-го і цього року, випускники, які завершуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти 2021-го, обов’язково проходитимуть державну підсумкову атестацію не з трьох, а з чотирьох предметів. Два предмети — українська мова та математика — будуть обов’язковими для всіх, незалежно від типу навчального закладу. Із двох предметів можна буде обрати історію України або іноземну мову. А четвертий предмет буде на вибір абітурієнта з переліку, який незмінний уже кілька років», — потішив майбутніх випускників зайвим предметом Валерій Бойко. Тести з української мови й математики будуть дворівневими.

Є  й певне полегшення. «Саме зараз на всю Україну можемо заявити, що у зв’язку з набуттям чинності нового Українського правопису, відповідно до розпорядчого документа Міністерства освіти і науки, впродовж найближчих п’яти років нові норми українського правопису, доки вони не стануть усталеною практикою навчання в закладах загальної середньої освіти, в тесті з української мови й літератури не перевірятимуть, — додав фахівець. — Тобто не буде завдань на перевірку правильності написання слів «проект» — «проєкт», «кафедра» — «катедра», «аудиторія» — «авдиторія» тощо».

Відділ новин
«Урядового кур’єра»