Дністровська гідроакумулююча електростанція ще у процесі поетапної добудови. Але вже виробляє необхідну країні електроенергію — 4 мільйони кВт/год щодня. Перші два її агрегати, недавно введені у промислову експлуатацію, працюють по 10—15 годин на добу. Це утричі перевищує проектний графік їхньої роботи. Спеціалістам ГАЕС нещодавно навіть довелося підключати їх до комплектного розподільчого пристрою в не бачених досі умовах — під гуркіт турбін. З огляду на складну ситуацію в енергетичній сфері їх не дозволили зупинити.

Такий посилений режим навантажень задає станції диспетчер енергосистеми країни — Національна енергетична компанія «Укренерго». Це нагальна вимога часу. Дністровська ГАЕС з роботою двох агрегатів із семи запланованих економить державі щодня 10 тисяч тонн вугілля, якого катастрофічно бракує.

Нині на станції готують до введення в експлуатацію третій агрегат. Тривають пусконалагоджувальні роботи, синхронізація всіх його складових із двома аналогічними машинами, що вже підключені до загальної енергетичної системи. З гордістю можна буде сказати, що на Дністровській ГАЕС нарешті постала довгоочікувана перша пускова черга із трьох гідроагрегатів, будівництво якої розпочалося ще у 1989 році.

— Тоді, до речі, лунало багато розмов, чи потрібен на Дністрі гідроакумулятор. Тепер бачимо, що це було далекоглядне правильне рішення, — зазначає Василь Субота, директор філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС», який на будівництві станції з перших днів. — Торік два наші агрегати виробили 1,2 мільярда кВт/год електроенергії на 736,7 мільйона гривень. Але це не весь позитив. Станція виконує протипаводкову роль. Міста і села в пониззі Дністра забули про руйнівні затоплення під час розливу великої ріки, що завдавали значних збитків.

Фото з сайту uge.gov.ua

Унікальне будівництво власними силами

Електростанція на Дністрі проектною потужністю 2,2 тисячі МВт, яку зводять у Чернівецькій області на кордоні з Молдовою, залишається наймасштабнішим інфраструктурним об’єктом вітчизняної енергетики й однією з найбільших у світі. Її справедливо називають гордістю України.

— Десять років тому я мав честь доповідати учасникам Всесвітнього конгресу гідроенергетиків, що відбувався у США, про Дністровську ГАЕС. Наголошував, що ми зводимо потужну електростанцію власними силами, основне обладнання для неї Україна проектує і виготовляє на своїх заводах та в конструкторських бюро. Дністровські гідроагрегати по 324 МВт кожен були на той час найпотужнішими у світі. До того ж вони унікальні, оскільки працюють поперемінно в генераторному і насосному режимах. Жодна країна не могла похвалитися такими машинами. Усі були в захваті, усі вітали нашу державу, — розповідає Герой України Семен Поташник, уславлений енергетик, гідротехнік зі світовим ім’ям, який тривалий час очолював ПАТ «Укргідроенерго», що є замовником будівництва.

Гідроакумулюючі станції, наголошують фахівці, — обов’язкова складова енергетичних систем усіх країн, що мають повноводні ріки. Маневруючі потужності Дністровської ГАЕС вирівнюють піки в добовому і тижневому розподіленні навантажень вітчизняної енергетичної системи. Станція забирає надлишок струму в мережі, коли вночі її агрегати перекачують дністровську воду з нижнього водоймища у верхнє. А вдень накопичені водні маси падають з висоти 150 метрів на турбіни, виробляючи в години пік необхідну і, що важливо, дешеву додаткову енергію. На відміну від атомних і теплових станцій, без шкоди для довкілля.

До всього, ДГАЕС створює державний резерв електроенергії — у разі аварійних відключень чи термінової потреби: в будь-який час для будь-якої точки країни. За непередбачуваних обставин вона може за 10 хвилин збільшити потужність до 1000 мВт.

Станційний комплекс — у руки держави

Ось він — енергетичний резерв країни. Величезне рукотворне озеро площею 260 гектарів вважають найбільшим у Європі. Простягнуте майже на 3 кілометри, воно увібрало 41,4 мільйона кубометрів води. Біля віддалених берегів водне дзеркало нерухоме. Але поблизу турбін кипить розбурханими хвилями, прихована енергія яких перетворюється на світло завдяки інженерній думці та праці гідробудівельників.

Верхнє водоймище ГАЕС розмістилося на природному плато на висоті 150 метрів над рівнем Дністра. Вийнятий ∂рунт (понад 37 мільйонів кубометрів) уклали в насип, який утворив захисну дамбу водойми. Дно площею 2 мільйони метрів квадратних захищено екраном зі спеціальної полімерної мембрани. На будівництві водойми одночасно працювало до півтисячі одиниць техніки. Картина вражає!

Завершили її у 2013 році до пуску другого агрегату, за два роки замість запланованих трьох з половиною. Це був один з найважчих та найвідповідальніших етапів зведення ГАЕС не тільки з технологічної та організаційної точки зору. Потрібно було ухвалити правильне рішення: добудовувати водоймище на повний проектний об’єм чи робити його втричі меншим?

— Консервація та наступна розконсервація частини водойми коштувала б приблизно 280 мільйонів гривень. Це кинуті на вітер гроші, — розповідає перший заступник голови Чернівецької облдержадміністрації Володимир Куліш, який тривалий час очолював філію «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС». — Тому науково-технічна рада Міненерговугілля ухвалила рішення щодо зведення огороджувальної дамби водоймища до позначки 231,5 метра, щоб енергетичний резервуар запрацював на повну потужність.

Для цього довелося скорегувати проект першої черги ДГАЕС, перерозподіливши фінанси між главами кошторису.

Дністровську ГАЕС внесено до пріоритетних проектів оновленої Енергетичної стратегії — 2030. Проте подальшу її долю остаточно не вирішено. Підземний комплекс четвертого агрегата готовий на 90%. Але проект другої черги не затверджено, не кажу про заплановану із самого початку роботу всіх семи агрегатів, доцільність яких стає дедалі більш очевидною у прагненні країни позбутися газово-вугільної залежності.

Володимир Куліш каже, що потрібно нарешті розв’язати давні майнові проблеми ДГАЕС, які не дають їй нормально розвиватися. А саме: виконати рішення РНБО та Міненерговугілля і передати на баланс державної компанії весь станційний комплекс.

КОМПЕТЕНТНО

Ігор СИРОТА,
генеральний директор ПАТ «Укргідроенерго»:

— Дністровською ГАЕС ми не тільки довели світові й самим собі, що за технічним, інтелектуальним, виробничим потенціалом рівні серед рівних. Ми отримали енергетичний об’єкт, стратегічно важливий для всього вітчизняного економічно-промислового комплексу. Особливо тепер, коли зростає роль відновлюваних джерел енергії, зокрема екологічно чистої й маневрової гідроенергетики.

Завдяки високій діловій репутації наша компанія, що розбудовує вітчизняну гідроенергетику, може залучити для подальшого зведення Дністровської ГАЕС кошти міжнародних фондів, Світового банку, з яким успішно співпрацюємо вже 20 років. До речі, на вимогу іноземних кредиторів щороку проходимо міжнародний аудит. Торік отримали «безумовно позитивний» висновок — це найвищий показник фінансово-господарської діяльності компанії за всю її історію.

Будівництво Дністровської ГАЕС — яскравий приклад успішного і дієвого соціального партнерства з містом енергетиків Новодністровськом, Сокирянським районом Чернівецької області. На розбудову їхньої соціальної сфери, вирішення нагальних питань для поліпшення добробуту та інфраструктури в титулі будови передбачено 238,6 мільйона гривень, з яких уже профінансовано 132,2 мільйона. Зведено сучасну районну лікарню, завершується будівництво будинку культури в м. Сокиряни, проведено реконструкцію і модернізацію житлового фонду, систем тепло- та водопостачання м. Новодністровськ, введено в експлуатацію 114-квартирний будинок для персоналу станції. Ми готові продовжувати співпрацю.

ВАЖЛИВО

Дністровська ГАЕС — необхідна складова енергетичного комплексу країни. Адже споживання електроенергії протягом доби нерівномірне. Проте роботу теплових і атомних електростанцій неможливо наростити в денні максимуми чи пригальмувати під час нічних «провалів». Уночі вони працюють майже вхолосту. Різниця у споживчих піках була далекою від світових стандартів безпеки і катастрофічно великою для нашої енергомережі. Це прискорювало її технічну зношуваність. Спеціалісти наголошують, що вимушене зниження частоти струму щороку завдавало Україні економічних збитків на суму близько ста мільйонів доларів. ДГАЕС розв’язує гостру проблему регулювання частоти і напруги в загальній енергетичній мережі, підвищуючи стабільність її функціонування.

ЦИФРИ І ФАКТИ

Від початку експлуатації Дністровська ГАЕС виробила 2 млрд 628 млн кВт/год електроенергії на суму 1 млрд 284 млн гривень.

Робота лише одного гідроагрегату станції забезпечує економію за рік 69 078 тис. м3 газу та 368 тисяч тонн вугілля.

Один агрегат Дністровської ГАЕС за потужністю дорівнює майже всій Каховській ГЕС з її шістьма агрегатами або Київській ГЕС, де працюють 24 турбіни.

Дністровський гідроенергетичний каскад у складі двох ГЕС і одного гідроагрегату ГАЕС забезпечує виробіток електроенергії понад один мільярд кВт/год на рік, що становить майже 18% промислового виробництва Чернівецької області.