Голова Державної
реєстраційної служби України
Дмитро ВОРОНА  

Нарікань на діяльність підрозділів Державної реєстраційної служби України в регіонах одразу ж після того, як вони лише розпочали свою роботу, особливо в питаннях, що стосувалися реєстрації речових прав на нерухоме майно, було, як кажуть, більш ніж досить. ЗМІ не шкодували чорної фарби і особливий наголос робили на нечіткій організаційній роботі держреєстраторів, величезних чергах біля офісів, де вони приймають громадян, незручностях для відвідувачів. Не завжди це відповідало дійсності, інколи простежувався замовний характер публікацій. Але після численних скарг та відповідного аналізу роботи підрозділів Держреєстру на рівні Кабміну  уряд зробив, сказати б, оргвисновки: звільнено з посади першого керівника цієї служби. 

З лютого цього року указом Президента на посаду голови Державної  реєстраційної служби України призначено Дмитра Ворону. Про те, як працює ця інституція сьогодні, про зрушення в її роботі та проблеми, що існують, ішлося під час «прямої лінії» «УК». Її головна тема — «Модернізація послуг Державної реєстраційної служби України: запровадження електронної черги, онлайн-запис на прийом». На актуальні запитання, які турбують наших громадян, відповідав голова Державної реєстраційної служби України Дмитро Ворона.  Одразу ж зазначимо, що навіть після завершення «прямої лінії»  запитання і відповіді якої просто неможливо вмістити в  газетному розвороті, на електронну пошту редакції продовжували надходити запитання. Тому,  враховуючи великий інтерес  громадян до питань, що перебувають у віданні Держреєстру, плануємо провести ще одну «пряму лінію» з керівником цього відомства. Сьогодні ж подаємо найбільш характерні запитання, що пролунали під час проведення «прямої лінії» та відповіді на них.   

Олена МАЙОРОВА, Луганськ:

— Чому в нас закрито електронний реєстр і людина не може перевірити ситуацію зі своєю власністю? Адже внаслідок цього можливі великі шахрайства. Наприклад лякає, що в такій ситуації зловмисник обманним шляхом може дізнатися, в яких квартирах живуть самотні  пенсіонери і отримати ксерокопії їх документів. Потім підготує фальшиву довіреність на право розпоряджатися їхнім майном та зареєструє в нотаріуса. Отримає дублікат документів, які нібито втратив. Далі просто здійснить на їхній основі оборудку, а бабуся, довіреність якої він підробив, зберігає свої документи в себе, але за заявою шахрая вони вважаються загубленими і ніхто про це не знає. Після її смерті родичі дізнаються, що квартиру давно продано. Як убезпечити себе від такої ситуації і водночас не вбити на це довгі дні біганини по інстанціях?

— Стовідсоткової гарантії того, що подібні випадки виключено, не може, мабуть, дати ніхто. Але можу з усією відповідальністю запевнити, що ми максимально захистили всю нашу систему і сьогодні несанкціонований доступ до державного реєстру  на нерухоме майно практично неможливий, оскільки ми створили кілька ступенів захисту. Зокрема одним із них є поетапне перенесення за заявою громадянина всіх даних зі старого реєстру  у новий. Тобто якщо приходить людина і хоче вчинити якісь дії, то реєстратор чітко бачить всі документи, які підтверджують чи ні її права на ті чи інші дії з нерухомим майном.

Зараз відкрита лише інформація про державну реєстрацію іпотек та обтяжень речових прав. Щоб отримати інформацію про зареєстровані права власності на нерухоме майно, до реєстраційної служби має звернутися власник, пред’явити документ, що посвідчує його особу, і заповнити заяву встановленого зразка.  

А щодо підробки документів, то за такі дії передбачена відповідальність згідно з відповідними статтями Кримінального кодексу.  Можу сказати, що на подібні  випадки ми реагуємо дуже жорстко. Одразу ж починаємо  захищати наших громадян від шахрайських дій, звертаємось у правоохоронні органи. Караємо і своїх працівників за прояви недбалості  чи  байдужість щодо заяв і скарг громадян. 

Ми розуміємо людей, яких турбують ці проблеми, але можу одразу ж запевнити, що масового явища подібні випадки не мають. Так, торік  було 6 випадків, коли правоохоронні органи займалися розслідуванням дій груп шахраїв, до складу яких входили і нотаріуси. Але якщо врахувати, що на 2,5 мільйона угод і посвідчень припадає 6 таких випадків, то погодьтеся, що це мізерний відсоток, хоч і ці нечисленні шахрайські дії не залишилися безкарними для їхніх ініціаторів і учасників. 

В Україні навіть держреєстратори не можуть похвалитися ідеальними умовами для роботи. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Володимир НИКОНОВ,  Київ:

— Знаю, що представники Держреєстру побували у Грузії, де цікавилися напрацюваннями колег. Наскільки корисною чи повчальною була ця поїздка?

— Справді, ми їздили у Грузію для обміну досвідом, оскільки в деяких питаннях Грузія попереду, а  окремі наші напрацювання були цікавими для грузинських колег. Наc, приміром, дуже зацікавила робота грузинських Домів юстиції, під дахом яких фактично об’єднані  всі органи юстиції, що діють на території Грузії, які надають юридичні послуги. Вони розміщені в нових будівлях, технічно оснащені найновішою необхідною для роботи технікою і апаратурою.  Зроблено все для зручності як їхньої роботи, так і для спілкування з ними громадян, які сюди звертаються з того чи іншого питання.  Усі послуги надають тут у дуже стислі терміни завдяки добре продуманій і чітко організованій роботі цих інституцій.

Дуже цікава ергономіка процесу, об’єднання деяких інституцій в одній будівлі. Приміром, перший поверх — це зали прийому громадян, а другий — місцеперебування реєстраторів, які безпосередньо надають послуги. Тобто внизу людина, так би мовити, робить заявку, а, піднявшись на другий поверх, одержує всі необхідні документи, подолавши якихось десять метрів.

У нас, на жаль, служби розташовуються в кількох приміщеннях, що, звичайно, створює для громадян додаткові незручності. Для інших державних органів, до яких кількість звернень обчислюється кількома сотнями на місяць, така практика, може, й нормальна. До нас же щодня звертається 6—7 тисяч громадян, а це, повірте, надзвичайно велика завантаженість і, окрім того, велика відповідальність. Тому для нас грузинський досвід організації роботи дуже цікавий. Думаю, і ми могли б працювати не гірше, якби були створені такі умови роботи, як у наших грузинських колег.

І наступне питання, яке нас трішки вразило, — це те, що наші грузинські колеги повністю відійшли у своїй роботі від паперових носіїв і перейшли на електронний документообіг. Ми підрахували, що, якщо сьогодні у нас на обслуговування громадянина, прийом заяви від нього йде півгодини, 20—30 хвилин на  відпрацювання необхідних документів, то при електронному документообігу не це витрачається  втричі менше часу.

У свою чергу грузинів зацікавила наша новація, запроваджена з початку цього року, коли нотаріуси стали державними реєстраторами. Тобто держава делегувала частину своїх повноважень нотаріусам для того, щоб люди могли підійти до найближчої нотаріальної контори  і здійснити реєстраційні дії. Ми плануємо, що до кінця року до 70 відсотків угод можна буде укладати в нотаріальних конторах без додаткового спілкування з державними службовцями. Наскільки знаю, у Грузії на сьогодні теж почали працювати у цьому напрямку.

У Грузії біометричний паспорт чи реєстрацію підприємства можна зробити за один день. Тут навіть створено ігрові кімнати для дітей, які прийшли в Дім юстиції з батьками. Фото з сайту i.obozrevatel.com

Людмила Петрівна,  приватний підприємець,  м. Миколаїв:

— Підприємства мають постійно брати в Державній реєстраційній службі витяги та довідки для надання їх різним структурах. Чи не плануєте найближчим часом запровадження таких послуг, як надання в електронному вигляді й одержання довідок та витягів з Держреєстру також в електронному вигляді?

— Можу сказати, що на сьогодні вже існує порядок, коли до нас можна звертатися із заявою в електронному вигляді з електронно-цифровим підписом. Так, законодавством передбачено право державного виконавця та державного кадастрового реєстратора подавати відповідні заяви в електронному вигляді. Нотаріуси під час вчинення нотаріальних дій мають доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, правом такого доступу також наділені державні виконавці, банки під час здійснення операцій з іпотеки.

Для нас нині важче працювати, так би мовити, в зворотному напрямі. Тобто надати вам витяги за допомогою електронно-цифрового підпису, оскільки деякі наші державні органи ще не сприймають або не довіряють електронним носіям, які захищені електронно-цифровим підписом. Тому в розвиток модернізації, прискорення та спрощення надання послуг нашим громадянам ми розробили  відповідний проект закону і підзаконних актів. Сподіваюся, що до завершення цього року це питання буде вирішено, інші державні органи матимуть прямий доступ до державного реєстру і вони не вимагатимуть у вас додаткових довідок на паперових носіях.

— Додаткове запитання, що виникло в ході нашого спілкування: електронний підпис — це той, що ми одержали в податковій, чи потрібен ще один?

— Електронно-цифровий підпис ідентифікує вас як особу-громадянина України і може застосовуватися у будь-якій сфері. На сьогодні в Україні кожен громадянин може отримати його в Державній податковій адміністрації, митних та інших  органах.

Володимир КОВАЛЬЧУК,Горохівський район Волинської області:

— Два пасічники одного села хочуть створити громадську організацію для відстоювання своїх інтересів. Якими документами керуватися нам у цьому? Який порядок реєстрації цієї громадської організації?

— Виключний перелік документів і порядок реєстрації громадської організації розміщений на нашому офіційному сайті. Крім того, консультацію щодо реєстрації можна отримати, звернувшись безпосередньо до нашої служби в регіоні.

Тетяна КОКОТЮХА,  Чернігів:

— Дмитре Миколайовичу,  ви говорили по телебаченню, що у всіх приміщеннях, де приймають громадян, мають бути веб-камери, які передають зображення на офіційний сайт Держреєстру України. Цікаво, як відбувається аналіз цих зображень? Чи є зауваження до організації роботи з прийому громадян? Які заходи можуть вживати у разі негативних випадків? І чи стовідсотково й скрізь такі камери встановлено?

— Скажу, що я домігся встановлення веб-камер у всіх великих приміщеннях одразу ж після призначення на посаду керівника Держреєстру. Тобто нині ця техніка працює в усіх приміщеннях наших підрозділів  в обласних центрах. Зроблено це передусім для того, щоб не лише відстежувати, наскільки ефективно працюють державні реєстратори, а й щоб проаналізувати, наскільки правдиві різні заяви, що звучать у друкованих і електронних ЗМІ з приводу того, що в нас дуже великі черги, що дуже погане обслуговування та інші проблеми. Заразом ми, так би мовити, полегшили доступ до інформації журналістам. Тепер їм не треба фантазувати чи  користатися чутками — простіше зайти на наш сайт, де можна  в режимі он-лайн  побачити все, що відбувається в органах Держреєстру на місцях. І водночас переконатися, що черга до одного держреєстратора не перевищує п’яти осіб.

На черзі — обладнання веб-камерами всіх підрозділів Держреєстру в містах обласного значення. Але вже сьогодні публічні заяви про багатосотенні черги стали рідкістю, оскільки нам це дуже легко спростувати. 

Володимир ЧАЛИЙ,  Харків:

— На Харківщині розповсюджується інформація, що на одній ділянці з’явилося два орендарі через те, що до державного реєстру не внесли відповідну інформацію і видали ще один договір на цю ділянку. Про це говорили навіть на рівні облдержадміністрації.  Очевидно, таке може статися із квартирою, будинком, садовою ділянкою, яка до речі, є і в мене. Тому в мене запитання: як уникнути такої колізії й чи можна себе убезпечити від подібних випадків, що потрібно робити для цього? 

— Така ситуація неможлива навіть у технічному сенсі. Якщо право на вашу ділянку вже зареєстровано на вас, то жодна людина не зможе зареєструвати його на себе без достатніх підстав, оскільки сам реєстр не пропустить таку операцію. Наші державні реєстратори, яких ми призначали на ці посади, мають відповідну освіту і стаж роботи в юриспруденції не менший двох років. На жаль, деякі державні чиновники, які беруться коментувати недоліки в роботі наших працівників, мають освіту, яка не дозволяє їм фахово оцінювати роботу держреєстраторів. Тому мені шкода, що вони беруться давати оцінки діям і фактам, на яких, м’яко кажучи, недостатньо розуміються.

Якщо така ситуація, повірте, не з вини наших працівників, сталася, людина, чиї  права порушено, має одразу ж звернутися до керівника реєстраційної служби, яка розташована на території проживання громадянина. Якщо ж відповідної реакції не буде, одразу ж звертайтеся в наш центральний офіс, де ви зможете одержати необхідну консультацію чи пораду, і ми обов’язково відновимо справедливість. Тому ми будемо вдячні за інформацію про будь-які негаразди, які є в роботі наших служб. 

Микола ГРИГОРЧУК,  Вінниця:

— Дмитре Миколайовичу, хотілось би дізнатися, які зміни буде внесено до порядку ведення державного реєстру актів цивільного стану громадян і чи не стануть ці послуги дорожчими?

— Жодних істотних змін не планується. Ми працюємо з архівами, переносимо дані з паперових носіїв на електронні. Оскільки архівів дуже багато, бо накопичувалися вони ледь не протягом століття, то і роботи з ними, як ви розумієте, вистачає. Крім того, нині у питанні реєстрації актів цивільного стану ми реалізовуємо для громадян послугу електронного запису на прийом, тобто через Інтернет кожна людина може обрати зручний для себе час подачі документів на реєстрацію наприклад шлюбу. 

Наталія Олександрівна,  Дніпропетровськ:

— Скажіть, будь ласка, як захищена база даних Держреєстру, як у ньому захищена конфіденційність?  Я, наприклад, чула, що можуть видати всю інформацію про однофамільців. Тоді виходить, ці дані можуть отримати сторонні люди і якось використати її.

— По-перше, ступінь захисту  дуже високий. Сьогодні вже можна сказати, що жодна спроба вчиняти з реєстром будь-які несанкціоновані дії успіхом не увінчалась.

По-друге, взяти будь-яку інформацію  несанкціоновано не вийде, оскільки під час заповнення відповідних заяв на одержання інформації чи вчинення дій ви маєте вказати додаткові дані про себе, зокрема документ, який підтверджує місце проживання, дату народження, податковий ідентифікаційний код. А всі ці документи індивідуальні, й жоден однофамілець, приміром, не може проживати за одною з вами адресою і мати однаковий податковий код. Тож усі ваші дані надійно захищені, і скористатися ними ніхто, окрім вас, не зможе.

Юрій Анатолійович, підприємець, Херсон:  

— Я уклав договір оренди земельної ділянки. Потім поніс його на реєстрацію. Мені відмовили на підставі того, що місцева рада не зареєструвала  свого права власності на цю землю. Звернувся в орган місцевого самоврядування, а там сказали, що не мають ні інструкції, ні коштів для реєстрації свого права власності. Тепер у мене відключають світло, оскільки моє право на оренду не зареєстроване. Як законодавець збирається розв’язувати цю правову колізію, адже я потрапив у замкнене коло?

— Прошу вибачення, що така ситуація виникла. На жаль, ми зіткнулися з тим, що цілком умотивовані й законні вимоги деякі чиновники ігнорують і не виконують на місцевому рівні. Ви розумієте, що зареєструвати будь-яке право оренди без первинної реєстрації наша служба не може — така вимога закону. Коли закон розробляли, то виходили з того, що місцеві органи самоврядування виконуватимуть свої обов’язки сумлінно. Тобто що їх представник перед тим, як оформлювати або продовжувати договір оренди, прийде в реєстраційну службу  і оформить право власності. Крім того, 14 травня Верховна Рада України ухвалила Закон, згідно з яким державна реєстрація права власності на землю держави чи органів місцевого самоврядування проводитиметься одночасно з реєстрацією оренди чи користування такою земельною ділянкою. Цим Законом також передбачено звільнення органів державної влади та місцевого самоврядування від плати за надання витягу з Державного реєстру під час проведення державної реєстрації.

При цьому зазначу, що, згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування вже звільнені від плати за державну реєстрацію права власності держави, територіальної громади на земельні ділянки, яке виникло відповідно до закону.

У Верховній Раді також зареєстровано законопроект, ухвалення якого значно спростить процедуру реєстрації права оренди та користування, передбачивши можливість прямої реєстрації оренди як похідного права без реєстрації права власності. 

Тому ми врешті-решт доб’ємося, щоб місцеві ради виконували покладені на них законом функції. Адже своєю бездіяльністю вони компрометують і нас, оскільки люди, не розібравшись в нюансах законодавства,  шукають крайнього в особі держреєстратора, який не може вчиняти дії, що суперечать закону. 

Василь Юрійович, Київ:

— Дмитре Миколайовичу, наскільки знаю, існують чіткі терміни, протягом яких держреєстратор повинен опрацювати документи і зареєструвати, приміром, право власності громадянина на нерухоме майно. За їх недотримання передбачена дисциплінарна чи адміністративна відповідальність. Скажіть, будь ласка: чи застосовували ви та керівники територіальних підрозділів санкції щодо своїх підлеглих за порушення строків розгляду й оформлення  відповідних документів за скаргами громадян?  

— Так, на сьогодні є працівники, яких покарано в дисциплінарному порядку. Однак не все залежить лише від нас, оскільки існують нюанси, які не дають нам можливості застосувати, так би мовити, всі засоби впливу на тих, хто працює в підрозділах нашої інституції на місцях. Річ у тому, що на сьогодні Держреєстр, на жаль,  не має своїх територіальних підрозділів. Усі ті люди, з якими спілкуються наші громадяни і на яких іноді скаржаться, — це працівники управлінь і відділів юстиції. З точки зору виконання  своїх функціональних обов’язків вони начебто підпорядковані нам, а щодо фінансового і кадрового забезпечення — відповідним підрозділам Мін’юсту. Ця ситуація ускладнює нашу роботу, оскільки не дає можливості побудувати чітку вертикаль з належним розподілом обов’язків та важелями, за допомогою яких можна було впливати на діяльність наших структур і їхніх працівників. Фактично ми центральний орган державної влади, який не має своїх повноправних територіальних підрозділів на місцях. Тому маємо нині опосередкований вплив на працівників Держреєстру на місцях і притягти їх до відповідальності можемо через відповідні територіальні органи юстиції.

— То що, працівники в регіонах і надалі будуть, умовно кажучи, слугами двох панів? Адже вони можуть використовувати таку ситуацію на свою користь, граючи на розбіжностях, які іноді виникають між владними інституціями. Крім того, мало хто знає ці нюанси підпорядкованості  державних реєстраторів, тому критика звучить передусім на адресу вашої інституції, а не підрозділів Мін’юсту.

— Вважаю, що для нас сьогодні найголовніше — і ми це робимо — зосередитися на питаннях поліпшення надання послуг, а не організаційних. Коли зможемо вивести  на належний рівень свою роботу, скоротити терміни надання послуг, зробимо всю процедуру більш прозорою і зрозумілою, підвищимо рівень інформування, консультування, тоді вже можна буде думати про адміністративне підпорядкування тощо. Загалом, думаю, з часом все стане на свої місця.

«Пряму лінію»  підготував і провів  Василь ТУГЛУК, «Урядовий кур’єр»

ДОCЬЄ «УК»

Дмитро ВОРОНА. Народився 24 липня 1980 року в Донецьку. Освіта вища. У 2001 році закінчив юридичний факультет Донецького національного університету. Захистив кандидатську дисертацію з державного управління.

Із серпня 2006-го по січень 2008 року — заступник  міністра охорони навколишнього природного середовища України. Із грудня 2010 року до лютого 2013-го працював на посадах: заступника  міністра МВС України, голови Державної міграційної служби України, заступника міністра — керівника апарату МВС України, заступника міністра юстиції України.

20 лютого 2013 року указом Президента України призначений на посаду голови Державної реєстраційної служби України.

Заслужений юрист України. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст. 

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни  ШИКАНОВОЇ на електронну адресу:  imrich@ukcc.com.ua.