Термінове відновлення України після руйнівної війни потребує значної мобілізації міжнародних фінансових ресурсів. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Міжвідомчої координаційної платформи донорів у межах Конференції з відновлення України, яка пройшла в Лондоні.

 «Сьогодні наша основна увага на фінансуванні та реалізації програми відновлення України. Ми зосереджуємося на п’яти пріоритетах швидкого відновлення: житло, енергетика, критична та соціальна інфраструктура, гуманітарне розмінування та економічне відновлення», — цитує главу уряду департамент комунікацій Секретаріату КМУ.  Згідно з розрахунками, проведеними Світовим банком, цього року необхідно 14,1 мільярда доларів для впровадження швидкого відновлення у пріоритетних галузях. У державному бюджеті України на це вже закладено 3,3 мільярда доларів. За словами Дениса Шмигаля, міжнародні партнери готові надати нашій країні приблизно 4 мільярди. «Завдяки вашій підтримці ми сподіваємося мобілізувати майже 7 мільярдів доларів», — звернувся до учасників платформи Прем’єр.

Він назвав важливою ініціативу зі створення груп управління проєктами при міністерствах і висловив сподівання на їх швидкий запуск. Окрім того, Денис Шмигаль вважає нагальною участь урядів держав-партнерів у страхуванні воєнно-політичних ризиків для бізнесу. «Треба працювати над розширенням інструментів підтримки бізнесу, зокрема над запровадженням механізмів страхування воєнних ризиків. Це неможливо без підтримки держав-учасниць платформи», — сказав він. Приватний сектор уже висловив готовність інвестувати в Україну та в проєкти відновлення. Проте на сьогодні головний запит від бізнесу —  страхування ризиків і гарантії від національних урядів. «Сподіваємося, що спільними зусиллями ми зможемо знайти оптимальні рішення та якнайшвидше розпочати реалізацію відповідних проєктів», — заявив Прем’єр.

Підтримка від Світового банку та ЄБРР

Одним із лідерів у мобілізації ресурсів для допомоги Україні після початку повномасштабної війни став Світовий банк, написав Денис Шмигаль у телеграмі. «Ми підписали чергову угоду про залучення фінансування в сумі 500 мільйонів доларів від Великої Британії з пакета допомоги Україні розміром 1,76 мільярда доларів. Допомогу буде надано за підтримки США, Великої Британії та Фінляндії», — повідомив Прем’єр. Ці кошти підуть на зарплати рятувальників та вчителів, виплату пенсій, підтримку малозабезпечених сімей, дітей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, одиноких матерів, а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій.

Цього року підтримку українському енергетичному сектору надасть Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), спрямувавши 600 мільйонів євро.  Відповідні меморандуми на полях конференції підписали Денис Шмигаль, представники ЄБРР та ПрАТ «Укргідроенерго», НЕК «Укренерго» і НАК «Нафтогаз». За словами глави уряду, меморандум ЄБРР із Нафтогазом передбачає три головні напрями співпраці: формування стратегічних запасів природного газу, інвестиції для декарбонізації та зменшення викидів метану, інвестиції для підвищення енергоефективності. «Банк також надасть допомогу у відновленні та модернізації гідроелектростанцій, посиленні їх надійності й ефективності. Після визволення території Каховського водосховища плануємо розробку дорожньої карти реконструкції ГЕС»,  — розповів Денис Шмигаль про новий етап співпраці з ЄБРР в галузі гідроенергетики.

Ще один меморандум стосується підтримки Укренерго. Мета — дати ресурси компанії для покриття критичних витрат. Зокрема забезпечити стабільну та безперебійну передачу й диспетчеризацію електроенергії. «Для уряду важливо якнайшвидше здійснити комплекс заходів із відновлення, щоб максимально забезпечити енергетичну інфраструктуру», — наголосив Прем’єр-міністр.

Окрім цього, в Лондоні було підписано заяву про наміри щодо перезапуску ринку приватного страхування для підтримки стійкості та відбудови України.  Цей документ уклали Єврокомісія, Швейцарія, Норвегія, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), ЄБРР та Міністерство економіки України. Як зазначив глава українського уряду, підписання цієї заяви дасть старт страхуванню бізнесу від воєнних ризиків при інвестиціях в Україну. За рахунок донорської підтримки буде можливість знову залучати українські та міжнародні страхові та перестрахувальні компанії. Це сприятиме поверненню іноземних інвестицій в Україну, що означає відновлення економіки, робочі місця та податки для підтримки української армії.

«Відбудова України стане найбільшим проєктом відновлення з часів Другої світової війни. Ми залучаємо до цього процесу всіх наших міжнародних партнерів, а також приватний сектор. Саме він буде рушієм відбудови України», — наголосив Прем’єр-міністр.

Нова Енергетична стратегія

Ще одним важливим для нашої країни документом стала нова Енергетична стратегія до 2050 року, яку, як передає Укрінформ, під час конференції презентував міністр енергетики України Герман Галущенко. Загалом, згідно з інформацією Міненерго, інвестиційні можливості стратегії для нових енергетичних потужностей становлять 383 мільярди доларів. Зокрема вітрової генерації — 134 мільярди доларів, сонячної — 62 мільярди, водневих технологій — 72 мільярди, атомної генерації — 80 мільярдів, систем передачі — 5 мільярдів, гідроенергетики — 4,5 мільярда доларів. Україна має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації до 140 ГВт, сонячної — до 94 ГВт, накопичувачів енергії (energy storage) — до 38 ГВт, атомної генерації — до 30 ГВт, ТЕЦ та біоенергетичних потужностей — до 18 ГВт, гідрогенерації — до 9 ГВт.

Ключове завдання стратегії — перетворення України на енергетичний хаб Європи, який допоможе континенту остаточно позбутися залежності від російського викопного палива завдяки виробленій в Україні чистій енергії. «Оскільки Україна має стати членом ЄС, наш енергетичний сектор повинен стати невід’ємною частиною енергетичних ринків та цілей безпеки ЄС», — зазначив Герман Галущенко. За його словами, ЄС може покластися на Україну, яка готова запропонувати європейським партнерам зелену і чисту електроенергію, найбільші в Європі підземні газові сховища, потенціал для виробництва водню та виробництво енергетичного обладнання. Міністр наголосив, що для залучення інвесторів навіть в умовах війни українська влада ухвалює рішення, які дають змогу провести реформи і лібералізувати енергетичний ринок. За словами Германа Галущенка, Україна допоможе ЄС здійснити фундаментальну трансформацію енергетичного сектору та енергетичний перехід, зокрема за рахунок розвитку водневих та біотехнологій, виробництва зеленої сталі та зелених добрив.

Створено архітектуру для реалізації проєктів з відбудови

На полях конференції в Лондоні відбулася зустріч Дениса Шмигаля з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном. Сторони обговорили напрями співпраці в п’яти ключових пріоритетах швидкої відбудови. Важливою темою стало гуманітарне розмінування, де США можуть допомогти технікою і підготовкою фахівців. «Наголосив на важливості страхування воєнно-політичних ризиків. Це відкриє шлях інвестиціям та посилить економічну стійкість України. Підкреслив потребу в допомозі українському малому та середньому бізнесу. Зокрема через надання грантової підтримки, що створює робочі місця й економічні можливості», — повідомив Денис Шмигаль деталі зустрічі журналістам. Глава українського уряду подякував Сполученим Штатам за значну всебічну підтримку. Зокрема за зброю та надання додаткової фінансової допомоги в сумі 1,3 мільярда доларів.

Спілкуючись із журналістами під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Великої Британії, Денис Шмигаль заявив, що Конференція з відновлення України в Лондоні підсумовує зусилля української влади та дає поштовх новим досягненням. «На основі створеної архітектури відновлення ми почнемо реалізацію конкретних проєктів, які нині необхідні українцям», — сказав глава уряду.

Він відзначив, що Велика Британія — один із ключових партнерів України у процесі відбудови. Зокрема в галузі гуманітарного розмінування, розроблення механізму страхування воєнних ризиків і створення міжнародного трастового фонду. А також у сфері використання інструментів державного експортного агентства Британії (UKEF) для проєктів швидкого відновлення. «Розраховуємо також на активну участь приватного сектору. Задля цього пропонуємо конкретні проєкти та можливості, впроваджуємо реформи і створюємо сприятливий інвестиційний клімат», — запевнив Прем’єр-міністр.

На вступ до НАТО піде не так багато часу

Відповідаючи на запитання під час підсумкової пресконференції в Лондоні, Денис Шмигаль заявив, що Україна сподівається отримати конкретну інформацію щодо умов вступу в НАТО під час липневого саміту у Вільнюсі. «Я вважаю, що цей вступ забере не так вже й багато часу. Буде значно швидше. Очікуємо, що під час вільнюського саміту союзники будуть дуже конкретними щодо умов, дати та своїх меседжів. Ми очікуємо на це й працюємо заради цього», — наголосив Прем’єр.

Він упевнений, що членство нашої держави в Альянсі має важливе значення для європейської безпеки в майбутньому. Тим більше, що українська армія вже воює за стандартами НАТО та зброєю Альянсу.

Говорячи про контрнаступ ЗСУ на фронті, Денис Шмигаль закликав громадян бути терплячими. Результати контрнаступу будуть, але Україна цінує життя своїх воїнів, тому не планує вести їх бездумно під обстріли. «Усі маємо розуміти, що для нас важливе кожне життя. Ми не будемо вести наших людей під обстріли, як робить це російська армія, яка не рахувала і не рахує життя людей. Працюємо за стандартами НАТО, бережемо кожного нашого солдата і робимо кроки вперед. Це забере час, але маємо намір просуватися вперед і вже робимо це з контрнаступом. Ми всі маємо бути терплячими, тоді побачимо результати», — наголосив Прем’єр і додав, що налаштований оптимістично. За словами Дениса Шмигаля, попри труднощі українська армія поступово рухається, упродовж двох останніх тижнів захисники визволили вісім населених пунктів, а загалом визволено понад 113 квадратних кілометрів територій.