Газета Кабінету Міністрів України26 вересня 2026
26 вересня 2026
Ірина ПОЛІЩУК

Допратись… до алергії

Ви досі перете білизну звичайним порошком? Тоді небезпека вже увійшла у ваш дім. Адже більшість мийних засобів, які продаються у вітчизняній торговельній мережі, містять фосфати (солі фосфору, що пом’якшують воду) і ПАР (поверхнево активні речовини). Страждає від таких мийних засобів не лише людина, а й природа. Тому світове співтовариство, усвідомивши масштабність проблеми, переглянуло ставлення до побутової хімії, до складу якої входять названі речовини. Як наслідок, ще в 1990-х роках у більшості країн Європи, США, Канаді, Австралії, Японії введено обмеження стосовно вмісту фосфатів у мийних засобах. В Україні ж більшість господинь користуються так званими небезпечними порошками, оскільки вони трохи дешевші за їх поліпшені аналоги. 

 Допратись… до алергії

ЕКСПЕРТИЗА

Яку загрозу приховує надмірна охайність, з’ясовував «Урядовий кур’єр»

Ви досі перете білизну звичайним порошком? Тоді небезпека вже увійшла у ваш дім. Адже більшість мийних засобів, які продаються у вітчизняній торговельній мережі, містять фосфати (солі фосфору, що пом’якшують воду) і ПАР (поверхнево активні речовини). Страждає від таких мийних засобів не лише людина, а й природа. Тому світове співтовариство, усвідомивши масштабність проблеми, переглянуло ставлення до побутової хімії, до складу якої входять названі речовини. Як наслідок, ще в 1990-х роках у більшості країн Європи, США, Канаді, Австралії, Японії введено обмеження стосовно вмісту фосфатів у мийних засобах. В Україні ж більшість господинь користуються так званими небезпечними порошками, оскільки вони трохи дешевші за їх поліпшені аналоги.

Який порошок обрати, аби прав добре і був безпечним. Фото з сайту krasota.uz

Обмеження діють, але не в Україні

Через застарілі стандарти безпеки майже всі пральні засоби, які виробляють або імпортують в Україну, містять фосфати у кількості, яка небезпечна для здоров’я та довкілля (в середньому 5—15%, а подекуди і 30%).

Із 2008 року в Україні впроваджено Технічний регламент мийних засобів, який зобов’язує виробників повідомляти споживачам про наявність у складі їхньої продукції (у відсотках) сполук фосфору, різних видів ПАР, відбілювачів на основі кисню й хлору, фенолів, бензолу та ін. Знаючи про кількісний склад та дію компонентів пральних порошків, можна обрати безпечніші, хоч виробники не завжди дотримуються вимог Технічного регламенту.

Адже нині науковці з різних країн дотримуються думки, що ПАР та фосфати, які є у складі більшості мийних засобів, — один з головних чинників постійного і масового негативного впливу на здоров’я людини і природу. Оскільки мийні засоби з таким небезпечним складом використовуються у великій кількості й протягом усього життя. Розчини порошку і його залишки на одязі контактують зі шкірою людини, потрапляють в організм, накопичуються в окремих органах і тканинах та провокують хвороби.

— Порушення функцій нирок, печінки та обміну речовин, а також алергічні захворювання шкіри — такі наслідки тривалого використання побутової хімії неодноразово виявляли вчені, — переконує керівник програми з хімічної безпеки Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86» Ольга Цигульова. — Неодноразові дослідження довели, що головна небезпека синтетичних мийних засобів, а саме пральних порошків, — в їх складі: фосфати (ортофосфат натрію, триполіфосфат натрію) та ПАР. Так, чим більше вищенаведених речовин у складі мийного засобу, тим гірше.

Найбільш агресивні, на думку фахівців, аніонні ПАР. Це дешева, проте небезпечна складова порошку. Саме вони можуть спричиняти алергічні реакції, вражати печінку, нирки, легені, мозок. Тому в деяких країнах Європи діють обмеження щодо кількісного складу аніонних ПАР у пральному порошку, їх кількість не повинна перевищувати 2—7%.

Катіонні ПАР мають бактерицидні властивості, але також впливають на організм і природу, хоч і менше, ніж аніонні ПАР.

Речовина, яка входить до складу більшості пральних порошків, — фосфати, призначені для пом’якшення води. Їх загроза в тому, що вони можуть негативно впливати на кислотно-лужний баланс клітин шкіри і провокувати появу дерматологічних захворювань. Крім того, ці сполуки мають здатність при контакті зі шкірою потрапляти в кров і змінювати відсотковий склад гемоглобіну, структури крові, а це провокує порушення роботи внутрішніх органів — печінки, скелетних м’язів та нирок. Як наслідок — порушується обмін речовин та загострюються хронічні захворювання. Принцип «роботи» фосфатів такий: вони взаємодіють з ліпідно-білковими мембранами та проникають у структуру клітини, що в свою чергу  викликає зміни в біохімічних та біофізичних процесах.

Хоч не пахнуть, але добре перуть

Нічого хорошого не варто чекати від фосфатів і матінці природі: ці речовини негативно впливають на довкілля, потрапляючи у водойми. Адже фосфати, які містяться у значній кількості в порошках, запускають процес цвітіння та бурхливого розростання зелено-синіх водоростей. А вони, у свою чергу, розкладаються і виділяють токсичні речовини, які так чи інакше згубно діють на флору і фауну. Також ці токсичні речовини шкідливі для людей, які купаються в забрудненій воді або п’ють її. Водорості утворюють плівку на поверхні води, перешкоджаючи диханню риб, які через це гинуть.

— Коли вода з фосфатами потрапляє на наші очисні споруди, це дуже погано впливає на них, — зазначає радник голови правління «Київводоканалу» з інформаційної політики Вікторія Яковлєва. — Так ми не можемо до нормального стану доочищувати стічні води, які потім потрапляють у Дніпро. Наше місто із промислового перетворилось на бізнес-центр, тому не працюють  заводи і фабрики, які раніше споживали дуже багато води. Тепер водопостачання скоротилось удвічі порівняно з 1991 роком, тобто концентрація стоків величезна. Кількість населення у столиці зросла, а об’єми води, яку забирає місто, вдвічі зменшилися. Це ще один чинник, який негативно впливає на наші очисні споруди. Якщо казати про статистику, то в останні роки у нас є тижні, коли зростає кількість фосфатів, що надходять на нашу станцію. Ще не так давно була норма щодо кількості фосфатів, яка  «приходить» на станцію аерації із стічною водою, — 8 млг на літр, нині — 25—27 млг/л. Якщо ми не схаменемось і не звертатимемо уваги на склад мийних засобів, які до нас імпортують, варто чекати біди. Тож нам, мабуть, потрібно відмовитися від використання цих засобів. І переорієнтуватись на безфосфатні, адже вони кращі, оскільки не мають настільки яскраво вираженого запаху, милкості й при цьому добре перуть.

ДОМОГОСПОДАРКАМ НА ЗАМІТКУ

Секрети вибору прального порошку

♦ Якщо на упаковці немає даних про склад прального порошку,  користуватися ним небезпечно!

♦ Вибираючи порошок, уважно читайте написи на упаковці, звертайте увагу на кількісний склад компонентів (у відсотках), насамперед ПАР та фосфатів.

♦ Віддавайте перевагу тим порошкам, в яких ПАР та фосфатів якомога менше.

♦ Обирайте товари побутової хімії без яскраво вираженого аромату, особливо для прання дитячої білизни.

♦ За можливості замість прального порошку купуйте та використовуйте альтернативні мийні засоби, наприклад господарське мило, соду тощо.