Такої зими, як нинішня, в Донецьку не пам’ятають навіть старожили. Це, раз по раз глухо підкашлюючи у телефонну слухавку, підтверджує мій давній знайомий. «Немає лихого, щоб на добре не вийшло, — іронічно каже він. — Бо коли хтось із домашніх у квартирі починає голосно бухикати, не чути пострілів, які досі лунають біля аеропорту». Дякуючи за передані йому кошти «на вітаміни», продовжує тему: «Грип у нас справді лютує! Тільки «курячий» — такий діагноз люди поставили «новій владі». Птаха на прапорі «республіки» зневажливо звуть дохлою куркою, а коли йдеться про її керівників, автоматично згадують про «курячі мізки».

Телевізор в окупованому Донецьку продовжує постачати дезінформацію. Колаж з сайту radiosvoboda.org

Кремлівський грип

Уперше про «кремлівський грип» почув від провізора однієї з аптек Донецька, яка у справах приїздила на українську територію. Жінка розповіла про чоловіка, котрий цікавився аспірином. «Вам щось від грипу?» — запитала. «Дайте щось у вуха закапати, щоб я їхнього брехливого телевізора не чув!»

Тепер навіть ті люди, що «підсіли» на дезінформацію російських та місцевих телеканалів, з огидою ставляться до повідомлень, якими місцеві «вожді» намагаються виправдати власну неспроможність вирішувати елементарні питання. Приміром, коли виникли перебої з постачанням газу, відразу почалася істерія про «блокаду» з боку України і влаштований нею «холодомор».

По-своєму тут відреагували й на сезонні гострі вірусні респіраторні захворювання. Замість того, щоб оперативно поставити заслін хворобі протиепідемічними заходами, в Донецьку почали шукати причини епідемії. І відразу знайшли! Людям почали «втюхувати» повідомлення про засекречену лабораторію під Харковом, де, мовляв, підступні американці вивели смертельний штам, який вирвався на волю і почав косити. «Інформацію» повідомив «заступник командуючого корпусом міноборони ДНР» Басургін.

Ще до настання холодів місцеві ЗМІ періодично нагадували, що готуватися до зими заважають «українські диверсанти». А коли почалися перебої з постачанням тепла і гарячої води, донеччан переконували: місто буквально кишить лиходіями, які вдень і вночі вдаються до диверсій. «УК» вдалося поспілкуватися з чоловіком, який був в епіцентрі такої аварії.

«Правду кажучи, навіть вживані труби вивезли і здали на брухт, — каже він. — Коли стався прорив на теплотрасі, виїхали на ліквідацію, а нам кажуть: «Стоп, нічого не робіть!» Трохи згодом приїхали телевізійники й почали знімати місце аварії й емоційно розповідати: мовляв, ось вам робота українських диверсантів! Тут же кілька жінок скаржилися в камеру на холоднечу і лаяли Україну та її керівників. Вони всі вже поїхали, а нам знову звеліли чекати, бо мала прибути ще одна знімальна група. До кінця зміни наша бригада так нічого й не робила».

Ще ніколи тут люди так не страждали від холоду: ані російський газ, ані місцеве вугілля не можуть забезпечити тепло.

Бранці «російської зими»

Цей епізод свідчить про стійку систему недолугої брехні, яка є основою політики «республіки». Якщо минулу зиму жителі тимчасово окупованих територій ще протрималися на ресурсах, напрацьованих за України, то тепер запас міцності майже на нулі. Показові недавні події в місті-супутнику Донецька Макіївці. Тут, у 60-тисячному місті, січневого дня через техногенну аварію без опалення залишилися кілька районів. Комунальникам вдалося локалізувати аварію, але ремонт пообіцяли закінчити через 3—4 дні. На вулиці саме було 16—20 градусів морозу, а Макіївка опинилася на межі соціального вибуху.

Ось найбільш лояльні коментарі обурених людей: «Найобразливіше те, що обіцяли Україні відсутність газу і холод, а мерзнемо тепер самі!», «Прогнози наших «лідерів» про життя в «бендерівській Україні» збулися з точністю навпаки: маємо жахливі ціни на харчі, медикаменти, газ, бензин, а ще собачий холод і виживання під обстрілами!», «Ще ніколи не було так холодно у наших квартирах як при «дирах»!»

Керівні «дири» звично спробували відвести гнів людей від себе: брехали про українську диверсійно-розвідувальну групу, яка нібито спровокувала аварію. Але тепер таким запевненням вже майже ніхто не вірить, бо розуміють, що постачальником сюди газу, як і раніше, є Росія, а безкоштовно цього ніхто не робитиме. І донеччани почуваються обдуреними заручниками «російської зими». А символом її став лютий холод у помешканнях, чого тут ніколи не було.

«Мій чоловік раніше отримував 8—9 тисяч гривень, а тепер у нього та сама зарплата, тільки у рублях! — нарікає дружина одного з шахтарів. — Це мізерна сума з нинішніми цінами! Але навіть цих грошей повністю не виплачують вже півроку».

Ситуація із заборгованістю із зарплат на вугільних шахтах справді критична. Час від часу виникають стихійні акції протесту, але про них у місцевих ЗМІ — жодного слова. Однак про недавній масовий мітинг на шахті «Холодна балка» в Макіївці стало відомо далеко за межами міста. Сотні гірників висунули вимогу виплатити заборгованість за три місяці й відмовилися спускатися під землю. «У міністерстві вугілля та енергетики «ДНР» назвали це «саботажем», «зрадою» і результатом дій «українських провокаторів». Частині гірників таки видали по 2—4 тисячі рублів, а деякі опинилися під слідством. Попередню інформацію про звільнення більш як 120 людей перевіряють, але те, що всіх інших залякали і серйозно застерегли, підтверджують і самі робітники, і члени їхніх родин.

Лютує не тільки лютий

Холод, безробіття, високі ціни на харчі, медикаменти і товари першої необхідності, беззаконня і сваволя бойовиків — це тільки невеликий перелік реалій, від яких потерпають жителі окупованих територій. І тоді як багато людей їдуть звідси «до кращих часів», керівники депресивної території плетуть про іншу реальність. «Міністр закордонних справ «ДНР» О. Кофман недавно виявив занепокоєння щодо можливого припливу до «процвітаючої республіки» біженців із західних регіонів України, які вже й зараз «масово переселяються на територію «ДНР». А «заступник командуючого корпусом міноборони» Е. Басургін версією вимушеного тимчасового закриття пункту виїзду-в’їзду «Зайцеве» назвав не обстріли КПВВ із заборонених мінськими угодами мінометів калібру 82 та 120 міліметрів, а те, що українська влада знущається з людей і не пускає їх до «ДНР» по дешевші продукти харчування.

Соціальна напруга в Донецьку та інших містах вже сягає критичного рівня. З огляду на велику кількість незадоволених людей влада відволікає їхню увагу пошуком «винних» у важкому житті. Хвиля чергової «зачистки» накрила Донецьк наприкінці січня. Її жертвами стали люди із проукраїнськими настроями чи просто помітні персони. Наприклад, заарештували відомого вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського за щось написане ним у соціальних мережах. У його квартирі провели ретельний обшук. До підвалу також потрапив один з учасників донецького Євромайдану, який приїхав провідати батьків. Ще один із проукраїнських активістів зміг непомітно вислизнути з міста, але у його квартирі все перевернули догори дном. Співробітники «МДБ» навіть схопили активістку волонтерської групи «Ответственные граждане» Марину Черенкову, яку важко назвати українським активістом. Існує версія, що тут поповнюють «запас» людей за гратами для подальшого обміну на своїх поплічників.

«Усе і скрізь прослуховується і підслуховується, а тому вони не можуть не знати настроїв людей, — каже мій співрозмовник. — А ті зізнаються, що, обираючи колись між Україною і «руською весною», необачно й помилково зробили вибір на користь останньої. І спізнали справжнє лихо в останні рік-півтора».

Календарна весна вже не за горами. А на тимчасово окупованих територіях з надією та нетерпінням очікують на прихід «української весни». Люди мріють про повернення української влади, безпечного і нормального життя, яке для них залишилося у спогадах.