Ефект від детінізації митних платежів є

Додаткові 4 мільярди гривень (або плюс 40 відсотків) щомісяця дає державному бюджету детінізація, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил завдяки більш коректному визначенню митної вартості товарів. Про це під час брифінгу заявив голова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров.

«Якщо торік у липні — вересні середньомісячні збори податку на додану вартість при розмитненні товарів становили 10—11 мільярдів гривень, то в липні цього року — 14 мільярдів, а в серпні розраховуємо на 14,5—15 мільярдів. Загальні втрати від ідентифікованих зловживань на митниці становлять мільйони гривень», — заявив голова ДФС.

А ще він повідомив, що мобільні групи з боротьби з порушеннями на митниці, куди увійшли митники, податкові міліціонери, прикордонники та представники поліції, запрацюють до кінця серпня й у вересні активізують роботу. Координуватиме їх міжвідомчий центр. «Запасним інструментом боротьби з корупцією на митницях буде й Міжрегіональна митниця, яка почне роботу у вересні. Її фахівці також за потреби допомагатимуть митникам в оформленні вантажів на місцях. А за два тижні планується відкрити центр нового партнерства — центр універсального обслуговування платників податків. Його функції — консультування, надання доступу до всіх сервісів ДФС», — каже Роман Насіров.

Також він зазначив, що загалом у 2016 році ДФС зібрала 322,7 мільярда гривень податків (або плюс 24,5% до відповідного періоду торік) з 607 мільярдів запланованих на рік. Перевиконання досягнуто насамперед завдяки детінізації та з таких податків, як ПДВ, акцизний збір та податок на прибуток підприємств. Із зібраних коштів уже відшкодовано 48 мільярдів гривень ПДВ, а до кінця року всього планується повернути 96 мільярдів. «Плануємо відшкодовувати компаніям ПДВ на другий місяць після подачі декларації (протягом одного місяця проводитиметься камеральна перевірка, а протягом другого — відшкодування). Нині весь процес займає три місяці», — додав головний фіскал.

Роман Насіров не бачить потреби в передачі службою функції адміністрування податкових баз даних Міністерству фінансів (таку норму містить проект змін до Податкового кодексу, який підготувало міністерство). «Мінфін має займатися політичними функціями, а ДФС — адмініструванням, бо бази даних — це питання адміністрування. Є думка МВФ щодо цього: такий крок абсолютно некоректний, бо цим у всьому світі займаються податкові органи. І ДФС справляється з цим. Щоправда, потрібні чималі інвестиції, передусім в оновлення серверів, які забезпечують роботу баз даних», — зауважив він.

І додав: «На даний момент у презентованих Мінфіном змінах до Податкового кодексу є чимало позицій, з якими ми не погоджуємося, чимало й наших пропозицій поки що не враховано. Головне, щоб у підсумку, після різних зустрічей-погоджень, ми вийшли не на чергові зміни до законодавства, а на зміни, які спростять адміністрування, скоротять часові затрати бізнесу, не даватимуть змоги мінімізувати податкові та митні платежі».

Реорганізацію податкової міліції голова ДФС бачить у форматі, в якому нині працює Національне антикорупційне бюро. За його словами, в ній мають бути детективи, а сама міліція стане демілітаризованою (за винятком тих, хто працює в зоні АТО). Роман Насіров каже, що в службі мають працювати слідчі-аналітики з фінансових злочинів і зарплата має бути гідною. Деякі фахівці ДФС уже пішли в НАБУ, бо там зарплата вдесятеро більша.