«Я був там, відвіз людям хліб і «Зорю». На вцілілій вулиці 29 людей, і всі вони отримали газету», — розповідає колишній заступник Лиманського міського голови Володимир Фесенко, який живе і волонтерить у селі Торське на Донеччині.

Цей населений пункт лежить біля самої лінії фронту, і тому його вщент «захистили», точніше, знищили рашистські загарбники. А люди, які там залишилися і дивом вціліли, дуже тішаться, коли серед найнеобхіднішого, що туди періодично привозять і роздають волонтери, не тільки харчі чи медикаменти, а й місцева газета.

Люди тішаться, коли серед найнеобхіднішого, що їм періодично привозять і роздають волонтери, не тільки харчі чи медикаменти, а й місцева газета. Фото з сайту nsju.org

На межі виживання

2020-го газета «Зоря» відзначила поважне 90-річчя. Тобто місцеве видання-довгожитель пройшло тернистим шляхом не тільки мирні випробування у вигляді економічних негараздів на початку 1990-х чи відносно недавні перипетії довкола роздержавлення вітчизняних ЗМІ. «Зоря» не згасла у важкі роки Другої світової війни і вціліла навіть після майже двомісячної окупації міста Лиман російськими «визволителями» та місцевими «ополченцями» 2014 року. На межі виживання опинилося видання й під час маніакальних кремлівських спроб «денаціоналізації» у вигляді жорстокого повномасштабного вторгнення держави-терориста в Україну.

«Попередній випуск газети «Зоря» датовано 2 квітня 2022 року. А далі на майже сім місяців Лиман залишився без своєї газети. Коли настала активна стадія війни, і газетярі, і наші читачі ледве врятувалися, бо фронт швидко дістався околиць міста. Розпочалися страшні обстріли, і Лиман розтрощили вщент: не залишилося жодного цілого будинку, хіба, може, щось у приватному секторі вціліло. Зруйновано було й мою квартиру, а ховатися доводилося у підвалі чи гаражах.

23 березня  був змушений видати наказ про призупинення на час воєнних дій діяльності ТОВ «Редакція газети «Зоря», — розповідає головний редактор видання Олександр Пасічник.

Звичайно, перебуваючи далеко за межами свого міста, звідки вдалося виїхати, досвідчений журналіст мріяв туди повернутися після визволення. Він не втрачав надії відновити вихід у світ газети, в якій пропрацював 42 роки, з них вісім — головним редактором.

Така нагода з’явилася восени: 2 жовтня ЗСУ повністю визволили і зачистили Лиман від московитських загарбників, і поступово почалося відновлення мирного життя. Одним з його звичних символів стала газета «Зоря», перший номер якої після деокупації міста пішов до людей 27 жовтня. Ці перші примірники разом з гуманітарною допомогою тоді надійшли жителям Лимана та прифронтових сіл тамтешньої громади, а також захисникам України на лінії фронту неподалік.   

З обережним оптимізмом

Неважко здогадатися, що перші спецвипуски відновленої «Зорі», за якими скучили люди, сприймали як бойові листки. Вихід газети додавав неабиякого оптимізму жителям міста й довколишніх сіл, в яких більшало надії на відновлення нормального мирного життя.

«Після того як у щойно визволеному місті з’явився свіжий випуск нашої «Зорі», працівники редакції отримали безліч вдячних відгуків від лиманців. Телефонували і пересічні містяни, і керівники підприємств, закладів культури. Деякі підприємства і заклади через російську агресію ще перебували в руїнах, але жителі Лимана вірили у відбудову і відновлення ще й завдяки виходу у світ місцевої газети. Адже об’єктивне інформування надзвичайно важливе для громади, в якій досі повною мірою не відновлено нормальне життя», — каже головний редактор.

Нині  «Зоря» виходить двічі на місяць, розповсюджують її завдяки зусиллям органів місцевого самоврядування та волонтерів. А на майбутнє колектив редакції планує відновити передплату і розповсюдження накладу через відділення Укрпошти. Щоправда, це можливо, коли лінія фронту відсунеться якнайдалі від Лиманщини та Донеччини загалом.

Звісно, важко переоцінити значення поширення правдивої інформації завдяки місцевій газеті, примірник якої роздають разом із хлібом. Насамперед ідеться про спростування і розвінчування огидної кремлівської пропаганди, яка тривалий час отруювала свідомість тамтешніх людей і ще активніше робить це нині. А ще газета дедалі більше розповідає спраглим об’єктивної інформації читачам про відновлення мирного життя, що має вигляд відбудови міста, яке зруйнували і розграбували московитські варвари. Серед складних і болючих тем — відродження місцевого великого залізничного вузла.

За словами головного редактора, лиманські залізничники були і залишаються постійними читачами місцевої газети навіть попри те, що багато з них змушені були виїхати з міста і тепер працюють за фахом в інших областях України. Із номера в номер «Зоря» пропонує розповіді про місцевих залізничників, які пішли воювати із загарбниками, не уникає проблемної теми відновлення роботи місцевого залізничного вузла. Хоча тамтешні люди дуже близько знайомі із цією проблемою із власного досвіду. Вони були очевидцями того, як московитські «визволителі» не тільки руйнували залізницю обстрілами, а й мародерили: демонтували і вивезли з міста рейки.

Відновленням діяльності газети «Зоря» в деокупованому Лимані працівники редакції й читачі насамперед завдячують допомозі та сприянню Національної спілки журналістів України, Академії української преси та міжнародним партнерам: організації GREEN COOH і Японському фонду майбутніх поколінь, Посольству США в Україні. 

«Ми відродилися і вижили. Нині у нас з’являється навіть реклама, приватні оголошення. Поки що на невеликі суми, та, як кажуть, з миру по нитці. І це дає змогу дивитися в майбутнє з обережним оптимізмом», — ділиться думками Олександр Пасічник.