Щоденна шкільна пастораль: щойно пролунає дзвінок, на шкільне подвір’я зграйками й поодинці випурхують учні молодших класів. Подумки вони ще в навчальному процесі, тож поспішають розказати батькам і бабусям-дідусям про все найцікавіше, що було на уроках. Щебечуть українською, бо спілкувалися так чотири-п’ять годин. І розгублено переходять на київський російський суржик, наштовхнувшись на мамине: што ти говориш у вас било? Таку картину спостерігала багато разів у дворі сусідньої школи у столичному спальному районі. І нікому немає діла до того, як спілкуються між собою найрідніші дорослі й діти. Однак діти дуже швидко виростають зі штанців початкової, а потім і старшої школи. А тоді батьки шукають репетиторів, щоб підготувати дитину до запровадженої десять років тому форми оцінювання знань. І не вбачають жодних асоціацій.
Отже, не всім цьогорічним випускникам, які мріють продовжувати навчання у вишах, судилося стати студентами. Про це свідчать підсумки обов’язкового для усіх учасників зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, які зараховуватимуть як державну підсумкову атестацію шкільного курсу з української мови, а також як вступний тест для охочих вступати в заклади вищої освіти цього року.
Днями Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив на своєму сайті, скільки абітурієнтів не склали цьогоріч ЗНО. Цифри, м’яко кажучи, вражають. ЗНО з української мови та літератури провалили 14,5 відсотка учасників, тобто кожен сьомий абітурієнт.
Це означає, що решта учасників оцінювання, а саме понад 85 відсотків, які здобули результати, вищі за визначений поріг, зможуть використати їх, вступаючи до закладів вищої освіти.
Перше засідання експертної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти з визначення порога «склав/не склав» відбулося 14 червня. Було визначено пороговий бал «склав/не склав» для тестів з української мови і літератури, математики, біології, а також англійської, німецької, французької та іспанської мов.
Члени експертної комісії після обговорення ухвалили рішення встановити пороговий бал з української мови і літератури, що відповідає 23 тестовим балам, з математики — 10, з біології — 22, з англійської, німецької, французької, іспанської мов — 19.
Із загальної кількості осіб, які брали участь у тестуванні, поріг «склав/не склав» подолали: з української мови і літератури — 86% осіб; з математики — 81%; з біології — 92%; з англійської мови — 87%; з німецької — 82%; з французької — 86%; з іспанської — 88%.
Підсумки зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, математики, біології, а також іспанської, німецької, французької та англійської мов учора розміщено на інформаційних сторінках учасників.
Таблиці переведення тестових балів у рейтингову оцінку (за шкалою 100—200 балів) і таблиці відповідності тестових балів оцінкам рівнів навчальних досягнень (за шкалою 1—12 балів) опубліковано на сайті Українського центру оцінювання якості освіти у розділі «Предмети ЗНО».
Ми в Google+