Нещодавно Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про внесення змін до Цивільного кодексу щодо відповідальності банку за порушення умов договору за вкладом. Тож якщо таке відбуватиметься, фінансова установа сплачуватиме 1% пені від суми, яку було вказано в угоді, за кожний день прострочення.

Як сказано у пояснювальній записці до цього документа, ухвалення законопроекту дасть змогу захистити права й законні інтереси клієнтів банківських установ.

Права вкладників звужуються

Кореспондент «УК» намагався взяти коментар у деяких банків з приводу ухвалення цього документа. Проте на запит вони реагували досить мляво. Приміром, у прес-службі Ощадбанку заявили, що не коментують законопроекти, і порадили дочекатися вже остаточного ухвалення документа.

Щоправда, доволі скупим (на тлі загальних економічних і політичних подій, що відбуваються у країні) був коментар від Незалежної асоціації банків України (НАБУ). У їхній інформації зазначено: «Наслідком запровадження таких норм буде значний дисбаланс у банківській системі, в результаті чого можлива втрата її загальної функціональності».

Найбільше з цього приводу, що виявилося доволі неочікуваним для «УК», висловився голова правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамотність України» Михайло Стрєльніков: «Вважаю, що цей законопроект дуже сильно звужує права вкладників, адже на сьогодні маємо чудовий закон про захист прав споживачів, 10 стаття якого регламентує відповідальність банків у разі невиконання умов щодо повернення депозитів в розмірі 3% пені за кожний день прострочення».

Так, на думку громадського діяча, цей законопроект — не що інше, як звичайний лобістський документ від самих банків. За інформацію голови «Фінансової грамотності України», керівники фінансових установ злякалися, адже останнім часом вкладники дедалі частіше подають на банки саме з цієї причини позови до судів і успішно їх виграють. Одна річ, коли банк сплачує 1% пені, і зовсім інша, коли віддає втричі більше.

Банки також повинні нести відповідальність перед власниками депозитів. Фото Володимира ЗAЇКИ
Банки також повинні нести відповідальність перед власниками депозитів. Фото Володимира ЗAЇКИ

Зарадить лист до запитання

Чи буде остаточно ухвалено цей законопроект у Верховній Раді? Михайло Стрєльніков упевнений, що банкіри та їхнє парламентське лобі все-таки всіляко намагатимуться «протягнути» ухвалення в другому читанні. Проте, за словами експерта, його організація готує звернення до народних обранців, де об∂рунтовано буде сказано про те, чому цей законопроект не можна ухвалювати остаточно.

Працюючи над цією темою, кореспондент «УК» переглянув деякі блоги і сайти банків. Приміром, юристи теж кажуть, що, згідно з чинним українським законодавством, вкладник може звернутися до суду й вимагати 3% пені фінансової установи за неповернення депозиту.

Юристи зазначають, що нині банкіри часто відмовляються приймати заяви від вкладників на повернення депозиту (такі документи подають у двох примірниках, і один після візування слід повернути вкладникові). У такому разі, радять правознавці, треба написати таку заяву і надіслати її на адресу фінустанови листом до запитання з повідомленням. У разі ж письмової відмови банку можна сміливо подавати до суду.

І відсудити свої кревні в нашій Феміді цілком можливо. Більш того, навіть на сайті одного з банків вкладникам наполегливо радять вимагати, окрім повернення грошових коштів, відшкодування видатків, які було зроблено у зв’язку з подачею позову, а також інших витрат. Ось так деякі банки піклуються про своїх клієнтів, ретельно все розписуючи на веб-сторінках.

Щодо самого законопроекту, який уже пройшов першу стадію ухвалення, то тут справді не можна поспішати. І якщо фінансовій громадськості вдасться переконати депутатський корпус у тому, що фактично жодного нового закону з цього дуже болючого для вкладників питання і не треба (адже чинний інший, набагато кращий), то це буде дуже добре.