Петро Порошенко вирішив підтримати представлені ним кандидатури особистою присутністю у сесійній залі парламенту. З атмосфери, яка панувала під куполом, відчувалася налаштованість присутніх діяти в одному напрямі, що Президент не міг не відзначити у своїй промові. Тісна співпраця й конструктивна взаємодія між двома гілками влади стали наріжним каменем учорашньої робочого дня Верховної Ради. Особливо після слів Президента про відданість принципам парламентсько-президентської республіки і несприйняття узурпації влади.

Іспит на єдність

Вказані вище кадрові пропозиції не будуть останніми: «Триває напружений процес пошуку кандидатур, здатних виконувати неординарні завдання в надважких умовах, які нині склалися в Україні», — окреслив коло завдань Президент. З огляду на подальше голосування й підтримку подань глави держави, можна сміливо стверджувати, що перший тест на здатність співпрацювати з Президентом, на здатність всієї політичної еліти України консолідуватися пройшли гідно. Окрім комуністів, які вже традиційно обрали настільки красномовні, наскільки символічні для своєї перспективи нулі на табло для голосувань.

Утім, і без них для ухвалення необхідних для держави рішень у залі знайшлася здорова більшість, здатна адекватно реагувати на реалії життя. Таким чином, від учора Україна отримала трьох нових очільників державних структур: Генерального прокурора Віталія Ярему, за якого народні депутати віддали 329 голосів, міністра закордонних справ Павла Клімкіна, якого підтримали 335 голосів народних обранців, та голову Національного банку Валерію Гонтареву. Їй висловили довіру 349 парламентаріїв. Скоріш за все, пам’ятаючи її значний внесок у становлення вітчизняної банківської системи та величезний досвід співпраці з великими іноземними фінансовими установами. Павло Клімкін одразу ж склав присягу члена Кабінету Міністрів. А його попередник Андрій Дещиця отримав заслужену порцію компліментів від Голови Верховної Ради Олександра Турчинова, який схвально відгукнувся про «об’єктивні коментарі з актуальних питань» колишнього в. о. (що одразу ж викликало смішок у більшості присутніх). А Президент пообіцяв, що цей фахівець невдовзі стане керівником одного з дипломатичних представництв України за кордоном. Щоправда, тактовно не вказав конкретну країну.

Кадрові пропозиції глави держави будуть і надалі. Фото УНIAН

І вкотре про газ

Того ж дня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк представив у Верховній Раді проекти законів «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України» та «Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі».

Досі транспортування газу для потреб ЄС здійснюється за контрактом між НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром». Наша сторона вважає, що ця схема повинна змінитися, і точка передачі газу має перейти із західного кордону України на східний. А відповідно до вимог Третього енергетичного пакета створюється компанія-оператор, контрольний пакет акцій якої належатиме виключно державі Україна.

Арсеній Яценюк підкреслив, що ухвалення цього проекту відкриє шлях до модернізації ГТС та інвестицій в неї, збільшить її капіталізацію: «Це дає змогу мати нові умови транспортування російського природного газу, зупинити побудову «Південного потоку» і направити всі обсяги, які планувалися для «Південного потоку», через українську газотранспортну систему, адже в цьому будуть в першу чергу зацікавлені країни-члени ЄС».

За іншого розвитку подій ГТС у кращому випадку прокачуватиме 40—50 мільярдів кубометрів газу, поступово перетворюючись на металобрухт. А бюджету доведеться дотувати транспортування російського газу, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.

Наступним законопроектом передбачається можливість введення спеціального стану на енергоринку в разі загрози безпечному енергетичному постачанню України або відключення від постачання природним газом чи будь-якими іншими енергоресурсами. Тобто уряд отримає повноваження з контролю споживання, придбання і постачання енергоресурсів.