Минуло три роки діяльності уряду на чолі з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Протягом першого року роботи Кабінету Міністрів довелося працювати в умовах пандемії коронавірусу та боротися з його впливом на економіку країни. Не встигла країна економічно оговтатися, як розпочався найжахливіший в історії незалежної держави період — повномасштабна російська агресія проти України, що триває й нині. Війна вплинула абсолютно на всі сфери економічної діяльності, принесла нові гуманітарні проблеми.

Про те, як спрацював і працює уряд в умовах воєнного стану, Денис Шмигаль розповів під час півторагодинної пресконференції в Києві.

Насамперед Прем’єр заявив: «Країна вистояла. Уряд, інституції, народ, армія виявилися сильнішими, ніж очікували партнери України та агресор. Країна рухається вперед. Звичайно, крім ключових речей, які нині надважливі для кожного українця: захист держави, підтримка Збройних сил, — уряд і в інших напрямах життя країни має забезпечувати стабільність, планомірність і сталість».

І самі працювали, і партнери допомагали 

Очільник уряду детальніше зупинився на таких моментах: фінансування армії та всіх потреб держави; енергетика; євроінтеграційні прагнення країни.

«1,3 трильйона гривень становили витрати на армію торік. Не менший бюджет сил безпеки та оборони цього року. Цей бюджет збільшуватиметься, коли виникатимуть потреби. Торік уряд намагався забезпечити баланс між потребами армії, наповненням бюджету, портфелем пільг і можливостей, які б допомогли вижити бізнесу, а державі — платити зарплати й завозити в країну все необхідне (зокрема йдеться про скасування податків на митниці, щоб пришвидшити завезення критично важливих вантажів). Подолали паливну кризу. З допомогою партнерів розблоковували роботу портів. Наповнення бюджету, відкриття митниці, зміна логістики, фінансування пенсій і всіх соціальних виплат, підтримка внутрішньо переміщених осіб, евакуація людей з небезпечних  територій, зокрема Укрзалізницею, — зроблено колосальну роботу.

Фінансово вистояти Україні допомогли партнери. Із дохідною частиною бюджету 1,33 трильйона гривень видатки торік становили 2,64 трильйона. 38,5 мільярда доларів було залучено від партнерів. Це грантові кошти та пільгові кредити. Кошти партнерів перекрили 38% бюджетних потреб. Залучати кошти допомагали і облігації на внутрішньому ринку. Грантові кошти дали змогу незначно збільшити обсяги держборгу, який на 1 січня цього року становив 111 мільярдів доларів, і збільшився із залученими від партнерів 38,5 мільярда доларів на 13 мільярдів доларів», — розповів Прем’єр. Він додав, що країна цьогоріч також розраховує, що партнери допоможуть перекрити дефіцит бюджету обсягом 38,5 мільярда доларів.

Денис Шмигаль зазначив, що на швидке відновлення країна планує витратити 17 мільярдів доларів.

Прем’єр наголосив, що країна торік мала помірну інфляцію  (26,6 % в нас, країни, яка воює, а в сусідніх європейських країнах вона становила 20—22%). І уряд максимально все робить для того, щоб не входити в емісію коштів для потреб ЗСУ. Використовують лише бюджетні, а також ринкові інструменти (наприклад військові облігації, ОВДП).  

Енергооб’єкти матимуть інший рівень безпеки  

У контексті енергетичного питання очільник уряду сказав, що пройдено три раунди: кібератаки, які розпочалися ще до повномасштабного вторгнення агресора, і перші ракетні удари по інфраструктурі; паливна криза; безпрецедентний ракетний терор рф з початку жовтня минулого року (14 ракетних атак, понад тисяча ракет і дронів).

«Наші енергетики героїчно (на жаль, серед них є загиблі) відновлюють інфраструктуру. Допомагають і партнери, постачаючи автотрансформатори, інше обладнання. Частину енергооб’єктів окуповано. Енергетики застосовують неординарні рішення, завдяки чому кілька тижнів поспіль ситуація в енергетиці стабільна.

Вживаємо заходів відновлення й запобігання, щоб не мати ризиків у наступному опалювальному сезоні. Ідеться про те, що розподільчі підстанції матимуть інший рівень фізичної безпеки. Уже розроблено проєкти захисту (бетонні накриття, заглиблення під землю на достатній рівень, щоб ні дрони, ні ракети не могли пошкодити розподільчу мережу, підстанції). Ці роботи проводитимемо впродовж цього року. Вживатимемо й технологічних заходів для захисту генеруючих установок, які виробляють енергію на відповідних електростанціях», — повідомив Прем’єр.

Він додав, що технології, за якими це буде зроблено, не озвучуватимуть через воєнний час, однак заявив: «На багатьох станціях, які генерують електрику і тепло для великих міст, вже є системи протиповітряної і протиракетної оборони, що дало нам змогу захищати їх протягом цього опалювального сезону».

Євроінтеграційний трек

Денис Шмигаль нагадав, що торік завдяки титанічній роботі всіх гілок влади Україна отримала статус кандидата на членство в Євросоюзі. Країна виконала майже всі рекомендації Єврокомісії щодо підтвердження цього статусу.  

Прем’єр розраховує, що комісія з проведення конкурсу на посаду директора Національного антикорупційного бюро вже наступного тижня визначиться із трьома кандидатурами і надасть їх уряду.

«Це буде ще одним важливим, уже завершальним кроком до виконання семи рекомендацій. Цієї весни сподіваємося отримати попередню оцінку, а до осені Євросоюз дасть уже глибоку оцінку. Паралельно проводимо самоаудит на відповідність європейському законодавству, щоб коли настане час вступати у переговори про членство України в ЄС, у нас уже будуть результати. За два роки хочемо бути спроможні виконати всі необхідні умови, щоб поставити м’яч на сторону Європейського Союзу щодо прийняття вже політичного рішення про вступ до ЄС», — підкреслив він.

Очільник уряду нагадав, що торік Україна дуже оперативно отримала п’ять безвізів: енергетичний, економічний митний, цифровий, транспортний.

«Приєднання України до зони роумінгу ЄС та Єдиної зони платежів у євро (SEPA) на додаток до п’яти безвізів — кроки до фактичної євроінтеграції України. Нині  роумінг безкоштовний для українців, але уряд працює над тим, щоб увійти в систему європейського роумінгу і закріпити це назавжди. Працюємо далі над безкоштовним роумінгом, стабілізацією економічного безвізу, щоб його було продовжено ще на рік. Крім цього, спільно з Нацбанком активно працюємо над доєднанням до спільного простору платежів у євро, що дасть відразу хороший результат для наших компаній, банків і громадян, які переправляють валюту в той чи інший бік», — цитує слова Прем’єра Укрінформ.

Державна політика 

Відповідаючи на запитання журналістів, Денис Шмигаль повідомив, що за рік повномасштабного вторгнення росії Україна втратила понад 3 мільйони робочих місць, і для поліпшення ситуації уряд запровадив програму «єРобота». Кабмін і надалі фінансуватиме програму, яка передбачає надання українцям грантів для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання, адже вона продемонструвала перші хороші результати.

Прем’єр нагадав, що з 1 березня відбулась індексація пенсій.

«Точний розмір індексації становить 19,7%. Підвищення пенсій відбудеться для 10,5 мільйона пенсіонерів. Уперше розмір середньої пенсії перетне позначку 5 тисяч гривень, тоді як нині це 4,6 тисячі гривень. Мінімальна сума, на яку збільшаться виплати для пенсіонерів, — 100 гривень. Усі доплати за віком буде збережено, хоч вони і не підлягатимуть індексації. Цього року законодавством не було передбачено індексацію пенсійних виплат. І рішення щодо її проведення — важливий елемент соціальної відповідальності уряду. Затверджено бюджет Пенсійного фонду. Цього року він самодостатній і, за нашими розрахунками, надходжень вистачить, зокрема для покриття індексації», — констатував він.

Кабмін після закінчення опалювального сезону планує підвищити тарифи на електроенергію. Денис Шмигаль наголосив, що вразливі верстви населення не постраждають від такого рішення і зможуть скористатися монетизованою субсидією.

«До кінця опалювального сезону жодні тарифи не змінюватимуться. росіяни зруйнували величезну частину нашої електроінфраструктури, окупували наші станції. Розмір втрат — 40—50% нашої енергоспроможності. Усе потрібно відновлювати, і для цього потрібні ресурси, що значно здорожчує вартість електроенергії. Ми її імпортували, коли в нас були відключення, блекаут та не вистачало власної потужності. А до початку повномасштабної агресії наша країна була профіцитним експортером електроенергії. Тому, звичайно, все це призводить до складнощів і накопичення проблем в енергетичному секторі, які треба розв’язувати.

Торік НАЕК «Енергоатом», АТ «Укргідроенерго», НАК «Нафтогаз України» за ПСО сплатили понад 300 мільярдів гривень. Зокрема, 107 мільярдів — енергокомпанії і понад 200 — Нафтогаз.  Велика різниця в тарифах накопичилась у так званих теплоенерго і місцевих комунальних підприємствах. Це ще приблизно 100 мільярдів гривень. Якщо ці кошти акумулювати в бюджет і через монетизовані субсидії віддати людям, це була б надзвичайно велика підтримка для населення. Дивитимемося на майбутній енергоринок крізь призму захисту людей через монетизовані субсидії. Підходитимемо дуже обережно та збалансовано до будь-якої реформи та процесу відновлення енергоринку», — пообіцяв Прем’єр. 

Реформи триватимуть  

Денис Шмигаль запевнив, що уряд має чітке розуміння кроків, необхідних для реформування Державної митної служби.

«Перше, над чим уже працюємо, — спільна база даних із ЄС.  Працюємо з Єврокомісією над політичним рішенням про відкриття спільних реєстрів та баз даних з Європою, щоб на 99% унеможливити зловживання.

Другий елемент реформування — збільшення пунктів пропуску та спільний контроль. Нині є лише один такий пункт пропуску у Львівській області. Працюємо над зміною законодавства, щоб зробити таку можливість на всіх пунктах пропуску. Ротація працівників — ще один необхідний крок для змін, адже коли люди довго працюють на одному місці, виникає можливість домовлятися, налагоджувати схеми тощо.

Четвертий елемент — сканери. Вони потрібні для впровадження ризикоорієнтованої системи. Це п’ятий елемент. Ризикоорієнтована система — це можливість для міжнародно визнаних компаній проїжджати митницю з єдиною декларацією, але проходити сканер», — цитує слова очільника уряду  департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Ще одним кроком реформування Прем’єр назвав диджиталізацію та запровадження електронної черги на пунктах пропуску. Він зазначив, що ці елементи реформи унеможливлять корупційні прояви на митниці.

Денис Шмигаль переконаний, що Україна зробила доволі масштабний стрибок в боротьбі з корупцією.

«Завершується створення ефективної антикорупційної інфраструктури. Керівника САП призначено, САП працює, ВАКС працює, виносить рішення, НАЗК працює, затверджено антикорупційну програму, стратегію. Отримаємо керівника НАБУ, тобто всіх чотирьох керівників антикорупційних органів буде призначено, це дасть змогу ефективно працювати всій цій інфраструктурі», — зазначив він.

Прем’єр заявив: важливо, що і влада, і суспільство мають нульове толерування корупції. Усі рішення щодо людей, які могли би бути причетними чи яких пі­дозрюють у корупції, ухвалюють швидко. Обговорення конкретних осіб, яких підозрюють у корупції, може бути лише після відповідних судових рішень.

Щодо реформи держуправління, то Денис Шмигаль вважає правильним, аби всі міністерства були в одній будівлі, щоб Кабмін не займав багато приміщень у всьому місті Києві, з великою кількістю кур’єрів, ускладненою бюрократією. У пріоритеті — цифровізація, електронний документообіг. Оптимізація видатків на роботу Кабміну буде також важливим сигналом для партнерів щодо заощадження державних коштів.

За словами Прем’єра, оптимальна кількість міністерств для країни в мирний час —  максимум 15—16. Але триває війна, і робити кардинальні зміни дуже складно, потрібно забезпечувати стабільність, тому цю реформу реалізовуватимуть поступово.