Коли на розгляд конкурсної комісії, утвореної департаментом агропромислового розвитку Львівської ОДА, надійшов проект від фермерського господарства «Кмітливість» про надання допомоги на купівлю нового трактора, всі проголосували за. Адже члени комісії вже добре знали: трактор Володимира Кметика пішов у зону АТО, а втративши техніку, господарство потрапило у складну ситуацію.
Можливість допомогти виникла завдяки тому, що Комплексну програму підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 2016—2020 роки торік було розширено таким цікавим напрямом, як надання кредитів на реалізацію бізнес-планів аграріїв. Ставку вирішено робити на допомогу саме дрібним сільгоспвиробникам, які впроваджують інновації. А «Кмітливість» — ферма сучасного зразка і продукує молоко високого ґатунку.
Унікальне поєднання
Звичайно, підтримують селян у всіх областях, однак Львівщина і її депутатський корпус виявили, що називається, нечувану щедрість. Поворотну допомогу під 5% річних відтерміновують на рік. І якщо агровиробник до того почувався не дуже впевнено, то 12 місяців роботи інвестицій, вкладених грамотно і доречно, дають йому змогу віддавати гроші протягом 5 років без особливих труднощів.
Головний розпорядник коштів — департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації. А виконавець цього напряму комплексної програми — Львівський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім». Працює дуже ефективно. Понад 200 введених в експлуатацію будинків, кілометри комунікацій, численна кількість щасливих сімей говорить саме за себе.
«Новий напрямок, — розповідає директор департаменту Наталя Хмиз, — настільки добре себе зарекомендував, що, за попередніми прогнозами, на наступний рік очікуємо збільшення суми з 8,5 млн (у 2016—2017 роках) до 14 мільйонів гривень. Таке пільгове кредитування на умовах конкурсу зацікавило не лише наших аграріїв, а й Міністерство агропромислового розвитку та продовольства, наших колег в інших областях. На Львівщині відбулось унікальне поєднання ініціативи знизу (самодостатніх людей, які чимало років працюють на ринку) та розуміння й сприяння районної та обласних ланок. Торік умови роботи змогли покращити 24 учасники програми, цього — 23. Відповідно до градації, фізичні особи отримували до 200 тисяч, агропідприємства, фермерські господарства та сільські кооперативи — до 500 тисяч гривень. Залежало це, звичайно, і від бізнес-плану, обґрунтованості потреб. Були досить сміливі задуми, і, що важливо, фермери докладали власні кошти — одна з умов конкурсу.
Наше сільське господарство перебуває не в такому безнадійному стані, як його інколи подають. Більшість наших клієнтів — працьовиті, ініціативні особи, які знаходять вихід із дуже складних ситуацій і нарощують виробництво, утримують сім’ї, дають роботу односельцям. І важливо, що не втомлюються мріяти, ризикувати, з оптимізмом дивитися вперед. Комплексна програма підтримки — чудовий інструмент допомоги у втіленні їхніх задумів».
Голова обласного фонду підтримки Зеновій Древняк підкреслює: «Було б несправедливо казати про якусь особливу заслугу фонду. Ми просто якісно виконуємо свою роботу. Головна ж передумова успіху в тому, що прогресивну й конструктивну позицію зайняло і керівництво ОДА, і департамент агропромислового розвитку, обласні депутати виявили величезне розуміння, не стали осторонь нової важливої справи».
Цікаво, що владу в сільському департаменті захопило вправне й енергійне жіноцтво: директор Наталія Хмиз, її заступник Людмила Гончаренко. Вони дали нове дихання агровиробництву, постійно перебувають у пошуку рішень. В області проводять заходи, яких до цього не проводили, і це дає змогу інформувати широке коло громадськості, що відбувається на Львівщині, залучати інвесторів, створювати нові робочі місця.
Концептуальна зміна
Що ж упроваджують агровиробники? АТ «Зелений кошик» у теплицях у селі Солонка встановив енергоощадні лампи й запровадив інноваційні технології вирощування зеленини. На Самбірщині у ФГ «Сад» запрацювала лінія з переробки круп. А ще завозять селяни новий урожай у побудовані овочесховища, купують трактори й комбайни, борони і сівалки, облаштовують ферми, поля й вирощують ягоди, овочі, фрукти. І, що показово, віддають кредити достроково.
Успіх, на думку експертів агроринку, прийшов через концептуальну зміну надання підтримки. Раніше практично завжди допомогу сільгоспвиробникам надавали у вигляді субвенцій, відшкодування, тобто дотацій, які не підлягали поверненню, і це, по-перше, розслабляло людей, а по-друге, не потребувало відповідальності (віддавати у заставу власне майно). Нинішня ж допомога залишає сільгоспвиробника в полі зору, цікавиться його думкою і, звичайно, змушує готувати економічно і науково обґрунтований, не відірваний від реалій план. Такий, за яким зростання неминуче. Закладений тут і відповідний момент істини. Якщо ти не в змозі організувати власний бізнес так, щоб повернути позичені гроші, то, може, варто замислитися, чи тим займаєшся?
У тому, що керівник ФГ «Радвань Нова» займається своєю справою, не сумнівається ніхто. Неподалік містечка Пустомити Антон Мільчевич вирощує овець і робить це досить успішно. Учасник боїв на сході України, він надзвичайно уважно ставиться до таких категорій, як плече товариша, взаємопідтримка, праця на користь загалу. І до його честі, не зупинився на написанні та втіленні бізнес-плану, а став ініціатором створення агротуристичного кластера «ГорбоГори». У серпні пройшла презентація кластера. Його відкрив голова обласної адміністрації, брали участь керівники різних структур, депутатський корпус. І це свідчить про те, що на Львівщині серйозно ставляться до розвитку агробізнесу і зокрема до створення агрокластерів.
Антон Мільчевич спочатку згуртував навколо себе групу фермерів, разом вони створили громадську організацію, а потім і сільськогосподарський обслуговуючий кооператив. Нині на розгляді в Кабміні перебуває проектна заявка щодо розвитку агротуристичного кластера «ГорбоГори», щоб одержати бюджетну підтримку за рахунок коштів міжнародних донорів. Заявка на 27 мільйонів (загальний кошторис 650 мільйонів) знайшла схвалення у Мінагрополітики й Мінрегіоні. Гроші «ГорбоГорам» потрібні для підтримки різного виробництва, підсилення туристичної складової — визначення та маркування туристських маршрутів, створення інформаційного центру, двох кемпінгів-агросадиб. Планують організувати відвідування привабливих у районі місць, зокрема сакральних об’єктів: церков, жіночого монастиря, цілющого джерела в селі Раковець, споруду колишнього костелу святого Валентина, де, за переказами, зберігалися його мощі.
Щоб проілюструвати, як важливо вчасно надати поштовх одній справі, аби зрушили з місця інші, не менш, а часом і важливіші, розповімо й про таке. Не наважився б Антон Антонович взяти кредит (зрештою, в районі це зробили кілька фермерів), не зрозуміли б вони необхідності створення обслуговуючого кооперативу, не виникла б потреба відкрити власний фермерський магазин.
«Область дала нам змогу швидко реалізувати задум, — зізнається Антон Мільчевич. — 740 тисяч надали з обласного бюджету на облаштування приміщення магазину, звичайно, за сприяння департаменту агропромислового комплексу, який довів важливість цього проекту обласним депутатам. Власником буде комунальне підприємство Пустомитівської районної ради. Фермери, зокрема учасники кооперативу «ГорбоГори», орендуватимуть у комунального підприємства площі. Хочемо заробляти без посередників, вклавши в ціну лише фактичні витрати. Людина зможе за бажання навідатися в господарство, яке пропонує продукцію. До речі, працюємо за різними напрямами. Хтось тримає баранів, хтось вирощує овочі, рибу, виробляє сири, ковбаси і навіть равликів. Дуже важлива ідентифікація виробника. Кожному доведеться тримати марку. Однак якщо споживач переконається в якості, то інформація швидко пошириться і покупців буде достатньо».
До речі, в магазині в центрі Пустомит можна буде робити й інтернет-покупки. Замовити до святкового столу все необхідне зможуть і жителі району, і Львова, просто зателефонувавши чи зробивши замовлення в інтернеті. Доставлять повний кошик разом із найщирішими вітаннями, щоб кожен наступний день, місяць, рік був щасливішим і успішнішим за попередній.
Ірина ЄГОРОВА
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+