Донедавна Володимир Луцков пов’язував життя із професійним спортом і адвокатською діяльністю. Вихованець республіканського вищого училища фізичної культури, юрист із дипломом Національної академії внутрішніх справ, він знав, що кожний виграш потребує великих зусиль. Але справжню ціну перемоги зрозумів зараз, коли доля круто повернула і змусила його стати на захист інте­ресів рідної Пісківки. Зокрема і для того, щоб не дати зруйнувати добрі справи, які розпочав його батько Ігор Луцков.

Вибори-2020 до місцевих рад 27-річний Володимир Луцков виграв з великим відривом від інших претендентів на посаду голови Пісківської територіальної громади Київської області. Проте уявити не міг, з якими труднощами доведеться зіткнутися, через які випробовування пройти. Зате нині радіє здобуткам, своїй наполегливості й дякує всім, хто в нього повірив.

Допоміг — і забудь!

Роботу на посаді керівника Пісківської селищної ради Володимир Ігорович почав з того, чим займався багато років поспіль. Замовив автобус, зібрав дітей із малозабезпечених сімей, і поїхали в Малин. Діти самі вибирали одяг, взуття, яке їм до вподоби. Молодому селищному голові залишалося тільки розрахуватися.

Кошти на благодійність, як зав­жди, надав Луцков-старший, який давно живе в Канаді, має там бізнес і зароблені гроші вкладає не в нові автомобілі для себе, не в європейську нерухомість, а в розвиток рідного поліського селища.

Цих добрих справ не злічити. Їх ніхто ніколи і не рахував. «Батько мене вчив: допоміг — і забудь, не чекай подяки», — каже Володимир Луцков.

Але жителі Пісківки не забувають. «Напишіть про наш мікрорайон П’ятиповерхівки. Ви не уявляєте, що тут було. Думала, вже ніколи не побачу нормального життя. І ось який завдяки Луцковим у нас тепер порядок, — каже Олена Тамаркіна, що тут живе і працює двірником, і додає, звертаючись до Володимира Луцкова: — Передай, синку, подяку татові. Від усіх нас. Здоров’я вам!»

Двері під’їздів не зриває зимовий вітер, не віє холодом у перекошені вікна. Усе в цих будинках відремонтовано, у квартирах гріють батареї, цілодобово є вода. Її можна пити просто із крана, як у закордонних фільмах. Завдяки меценатству Луцкова-старшого в селищі працює станція з очищення води.

Із цих П’яти­поверхівок все і почалося. Їх ще в радянські часи збудував пісківський склозавод для своїх працівників. І тут жило багато друзів Ігоря Луцкова. У середині 2000-х він їхав з Канади в рідну Пісківку, де давно не був і за якою скучив, мріяв посидіти з друзями за столом, згадати дитинство.

«А де всі?» — питав здивовано у тих, кого зміг розшукати. «На цвинтарі. Спилися», — почув у відповідь.

І Луцков-старший взявся допомагати односельцям поліпшити життя. Відгукувався на кожну потребу. Профінансував можливість усім охочим позбутися алкогольної залежності. Спонсорував капітальний ремонт багатоквартирних будинків і прибудинкових територій, обладнав дитячі, спортивні майданчики, альтанки, відремонтував 13 дахів багатоповерхових будинків.

Так збіглося, що кон’юнктура ринку дає змогу місцевому склозаводу запланувати розширення виробництва. А це 600 нових робочих місць. Тож буде хороша робота для тих, хто її потребує.

Світовий спорт знає Пісківку

Уже 14 років завдяки Ігорю Луцкову діє в Пісківці дитячо-юнацька спортивна школа із секціями футболу, боксу, боротьби, пауерліфтингу. Приходь і займайся, жодної оплати. У спортзалах — найсучасніший інвентар рівня столичних баз олімпійського резерву разом із формою для тренувань і виступів на змаганнях — всеукраїнських і міжнародних, де юні спортсмени з Пісківки виборюють призові місця.

«У дитинстві захоплювався футболом, боксом, — розповідає Луцков-старший. — Тому ставив за мету забезпечити дітей  та їхніх тренерів усім необхідним для занять спортом».

З меценатського фонду Ігоря Луцкова тренери отримують не тільки зарплату, а й мають безплатне житло на території спортивного центру.

Улюблена робота, мир і спокій. Для Сергія Кухара, Сергія Плісенка, Анатолія Зайцева приїзд у Пісківку разом із сім’ями з охопленого війною Донбасу за рекомендацією Київської обласної федерації боксу був як дарунок з неба. Вони для вихованців не просто тренери, а наставники.

«Щоп’ятниці перед тренуваннями — перевірка щоденників, — розповідає Сергій Кухар. — Спорт спортом, але головне для дітей — таки навчання. Формуємо їхній характер, життєві пріоритети і цінності».

Улітку в Пісківку на оздоровчі тренувальні збори їдуть команди з усієї України. Про проживання, харчування, змістовний вільний час також турбується меценат. Традиційні турніри з вільної боротьби, боксу і пауерліфтингу на призи Ігоря Луцкова збирають у пісківському спорткомплексі команди з усієї країни. «Діти щасливі — і ми щасливі», — каже Володимир Луцков.

Пісківських юних спортсменів знають як призерів змагань не тільки в Україні й країнах Європи, а й у всьому світі. Аміна Мухамед, приміром, — чемпіонка світу з вільної боротьби серед школярів. 2019 року вона представляла Україну на Всесвітніх іграх з єдиноборств у Будапешті. До речі, багатодітній родині Мухамедів Володимир Луцков надав для мешкання в Пісківці свій будинок. Сам переїхав у гуртожиток. «Мені вистачає», — каже голова Пісківської ОТГ.

З нагоди десятиріччя Пісківського спортивного центру 2017-го було велике спортивне свято. Приїхали відомі спортсмени, представники Національного олімпійського комітету. Оприлюднювали плани створити в Пісківці всеукраїнську спортивну базу, де діти могли б мешкати, тренуватись і вчитися у місцевому ліцеї, що поряд зі спортивними корпусами. Але реалізацію цих задумів обірвав скандал, який здійняли колишні місцеві керівники селища.

На місці сміттєзвалища буде ліс

Створений за кошти Луцкова-старшого Пісківський центр спорту попередні керівники селищної ради вирішили, що називається, віджати. Річ у тім, що все майно, набудоване за спонсорські кошти, залишалося в комунальній власності громади. Луцкови принципово нічого на себе не оформляли.

У відповідь на ці дії місцевої влади молодь селища, захищаючи справедливість і закон, створила громадську організацію «Пісківка проти корупції». Її очолила Ірина Пастернак, яка нині обіймає посаду секретаря селищної ради.

«Факти, які зібрали місцеві активісти, свідчать, що з використанням бюджетних коштів було багато питань», — розповідає вона. І тоді Володимир Луцков вирішив виставити свою кандидатуру на посаду голови Пісківської ОТГ на торішніх виборах до місцевих рад. Вибори виграв, обійшовши чотирьох претендентів у першому ж турі. За нього проголосувало 55,6% виборців. Але основна боротьба була попереду.

У спадок від попередників Володимир Луцков отримав гори проблем. І гори сміття на додачу. Нелегальне сміттєзвалище за селищем просто підпалювали, і токсичний смог накривав усю Пісківку.

І знову на допомогу прийшов Луцков-старший. Сплатив значний борг за електроенергію комунального підприємства  «ЖКБ «Пісківське», завдяки чому водопостачання в селищі безперебійно запрацювало. Витратив більш як мільйон гривень, щоб прибрати сміттєзвалище. А на трьох гектарах запланували висадити ліс разом з Тетерівським лісгоспом, взір­цево-показовим державним підприємством лісової галузі країни, що діє на території Пісківської громади. Це буде спільний внесок лісгоспу і громади в реалізацію президентської програми «Зелена Україна».

Сформували команду спеціалістів, молодих депутатів, хто прагне розвитку Пісківки. Ухвалили бюджет, розробили програму благоустрою, індивідуального житлового будівництва, безплатного харчування вчителів та малозабезпечених дітей.

«Присягнув односельцям, що кошти з бюджету підуть тільки на розвиток громади, — каже Володимир Луцков. — Був шокований, коли деякі учасники тендерних процедур із закупівлі товарів і послуг потайки писали мені цифри 15—25% відкату за фіктивну перемогу. Вони теж були шоковані, коли у відповідь я відправив їх на тендер, пояснюючи, що честь мого імені не сумісна з ганьбою корупціонера і незаконними грошима».

Пісківська ОТГ завершила минулий непростий, але успішний для неї та її керівника рік з бюджетом розвитку більш ніж 9 мільйонів гривень. Планують розвивати медицину — відкрити рентген-кабінет, кабінет УЗД, стаціонарне відділення та повноцінну лабораторію. А ще запустити свою пекарню і забезпечувати хлібобулочними виробами за мінімальними цінами соціально незахищені сім’ї, багатодітні родини й одиноких старших людей усієї громади. Адже Пісківка об’єдналася з довколишніми селами Мигалки і Раска, для розвитку яких голова ОТГ докладає максимум зусиль.

Ігор Луцков продовжує робити добрі справи для земляків.

«Завдяки спонсорству Луцкова-старшого наші навчальні заклади мають прекрасну матеріальну базу для якісного викладання всіх дисциплін, — каже директор Пісківської гімназії Олександр Клокун. — Тому в нас високі результати навчання. Ми увійшли в десятку кращих шкіл області, посіли торік 11-те місце на обласному рівні за підсумками ЗНО, 134-те — в Україні з англійської мови. Наші учні — призери всеукраїнських олімпіад».

Але головне досягнення в тому, що молодь залишається жити в Пісківці, у громаді щороку дедалі більше дітей, у навчальних закладах і садочках відкривають нові класи і групи.

На кошти мецената з Канади капітально відремонтували приміщення центру надання адміністративних послуг, відкрили будинок творчості для дітей. Завершують будівництво першого в Пісківці храму Православної церкви України на честь великомучениць Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії.

«Коли працювати мудро і чесно з любов’ю до рідної землі й вірою в її людей — усі надії можна зробити реальністю», — переконаний Ігор Луцков.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Поліському селищу Пісківка і його жителям, можна сказати, пощастило. У них є не просто меценат, а справжній друг Ігор Луцков, який з далекого зарубіжжя вболіває за рідну землю. Розбудовує за власні кошти громаду, допомагає землякам, вболіває за дітей Пісківки. Робить добрі справи тихо і скромно.

Ми раді розповідати про такі приклади щирого патріотизму, про українців, які хоч і далеко від України, але люблять її усім серцем.

Світлана ІСАЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»