БЕЗПЕКА

Власники автозаправних станцій і чиновники вступили в жорстку дискусію:  де можна будувати заправку і хто відповідатиме за непередбачувані наслідки

У патріархальному Лондоні на Park Lane працює АЗС, що розташована в підвалі житлового елітного будинку за 100 метрів від будівлі американського посольства і через дорогу від London Hyde Park, розповідає для «УК» заступник керівника Асоціації операторів ринку нафтопродуктів України Володимир Ємелін. Він також додає, що в Іспанії, Австрії, Італії та Швейцарії можна побачити АЗС безпосередньо «притуленими» до велетенських супермаркетів чи торговельних центрів.

А в різних куточках України час від часу спалахують скандали, пов’язані з протестами мешканців проти сусідства з АЗС. Проте, кажуть в асоціації нафтотрейдерів, за роки незалежності нашої країни  на АЗС не було жодної аварії. Це головним чином зумовлено використанням сучасних технологій, а також елементарною незацікавленістю власників ризикувати об’єктами, що іноді коштують кілька мільйонів доларів.  У цьому світлі цікавим видається конфлікт між підприємцями й чиновниками МНС навколо систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення (СРВО).

У Європі автозаправки «притулені» до будинків. Фото із архіву редакції

Що маємо ми?

 

Річ у тому, що ці системи вартістю 200—250 тис. гривень, по-перше, дублюють функції наявного обладнання, яким комплектуються сучасні АЗС. По-друге, їх нема куди… підключати! Такі системи мають надсилати сигнал на пульт пожежної охорони, але ж комунікацій із цим пультом бракує майже по всій країні! Іншими словами, нікуди сигналізувати.

Особливу увагу власники АЗС звертають також на те, що «унікальне» обладнання та послуги з його інсталяції можна придбати лише в обмеженого кола компаній, «рекомендованих» Державною інспекцією цивільного захисту та техногенної безпеки. «Враховуючи, що в Україні працює приблизно 6500 АЗС, ціна питання вимальовується на рівні 1,3-1,6 млрд грн, до того ж, як нескладно здогадатися, ті самі фірми укладають договори на подальше обслуговування системи», — констатують експерти ринку пального.

У 2011 році екс-міністр  надзвичайних ситуацій Віктор Балога скасував наказ №288, який передбачав встановлення СРВО на кожній АЗС. «Тиск був страшенний, уже на шляху з МНС до реєстрації наказу в Мін’юсті відбулося кілька запеклих «боїв». Набуття чинності документа викликало в учасників ринку спочатку подив, а потім надію на те, що все ж таки будуть  зміни на краще. Однак радіти довелося недовго.

Апологети встановлення СРВО — Український союз пожежної та техногенної безпеки, Асоціація «Техногенна безпека та цивільний захист населення», департамент цивільного захисту МНС, Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки — наполягають на встановленні цих систем згідно з Законом України «Про об’єкти  підвищеної небезпеки»  № 2245-III зі змінами та доповненнями №762-IV від 15 травня 2003 року.

Документ «стратегічного» фінансового  напрямку

«Цей закон фактично прирівняв АЗС до таких промислових об’єктів, як хімічні заводи й атомні електростанції», — дивуються в  галузевій асоціації. До категорії небезпечних долучили також торговельні центри і продуктові супермаркети. На думку експертів, абсурдний перелік небезпечних об’єктів зумовлений комерційними інтересами чиновників. «Одна річ — мати кілька хімічних та металургійних об’єктів і зовсім інша — кілька тисяч торговельних «об’єктів підвищеної небезпеки», — переконані учасники ринку.

Крім того, нещодавно стало відомо, що за підтримки Мінрегіонбуду була пролобійована розробка спеціальних Державних будівельних норм (ДБН) з метою узаконення з 2013 року систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення. За даними, першу редакцію цього ДБН вже направлено на погодження, причому чомусь лише обмеженому колу зацікавлених відомств — МВС, Мінохорони здоров’я та Мінприроди.

Цим питанням, у свою чергу, зацікавилася Держслужба з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, де вважають, що «небезпечна» ситуація суперечить Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та засадам Державної програми економічних реформ, затвердженої указами Президента від 27 квітня 2011 року №504 та № 1001 від 21 жовтня 2011 року. Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів також надіслало детальний та об∂рунтований аналіз ситуації в Кабінет Міністрів та Координаційний центр з упровадження економічних реформ при Президентові України.

Спостерігатимемо за подальшим розвитком подій. Адже питання безпеки громадян, як-то кажуть, не обговорюється, хоч у нашому випадку, схоже, йдеться тільки про гроші на безпеку, тоді як вона сама ще не гарантована. 

КОМПЕТЕНТНО 

Леонід КОСЯНЧУК,
 президент Асоціації 
«Об’єднання операторів ринку 
нафтопродуктів України»:

– У випадку із системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення, що їх примушують встановлювати на автозаправних станціях, ми маємо справу з добре організованою системою. Ціна питання — мінімум півтора мільярда гривень.

Крім дуже спірного закону, норму про небезпечність АЗС вирішили закріпити й у Державних будівельних нормах. Тим часом такі положення суперечать ст.19 Конституції України, цілій низці законів та указам Президента. Також треба звернути увагу, що 2 жовтня 2012 року парламент ухвалив Кодекс цивільного захисту України, де п.1 ст. 93 передбачено, що фінансування регіональних відділень цивільного захисту має здійснюватися за рахунок суб’єктів господарювання. Більше того, в п. 2 ст. 93 навіть є критерії розміру цього фінансування — не менш ніж 0,5% валового доходу підприємства. Тож разом з «нетрадиційним» навантаженням у вигляді СРВО з 1 квітня 2013 року з’явиться повністю законний збір, причому в особливо великих розмірах. Чи треба потім дивуватися зростанню цін на пальне?