Навіть відносно сучасні рупори брутальної пропаганди кремля — все одно копія старезних раритетних патефонів із затертими до дірок платівками, які постійно заїдає. Проте нинішні керманичі хижої імперії не поспішають змінити бодай свій осоружний ідеологічний репертуар, який давно буксує навіть у їхніх же мізках. Отож складається враження, що, без угаву повторюючи одні й ті самі брехливі нісенітниці, їхні автори намагаються й самі в них повірити і бодай трохи заспокоїтися.

Віднедавна, наприклад, у кремлі почали категорично радити лакеям з ідеологічного фронту вигукувати: «Усе йде за планом!» навіть замість банального «здрастє». Тому пропагандистська машина, перехняблена від тривожних звісток з усіх ділянок фронту в Україні та палаючої землі під ногами окупантів на тимчасово окупованих територіях, слухняно поширює маячню про примарні успіхи «спеціальної військової операції» та її обов’язковий кінцевий успіх. А куди їм діватися? Адже навіть головний ініціатор воєнної агресії проти України, який нахвалявся захопити її за лічені дні, через пів року очевидних невдач запевнив, начебто рф нічого не втратила.

Звичайно, важко повірити, що з абсолютною відсутністю втрат погодяться рідні й близькі доброї сотні тисяч загиблих, скалічених чи зниклих безвісти в Україні «визволителів». Та на це пропаганда має залізний аргумент: пуйло мало на увазі тільки «нічого». Про «ніхто» не йшлося. Тому хоч-не-хоч у пересічних росіян має складатися враження, що загибель великої кількості бійців елітних підрозділів рф та найманців з депресивних регіонів, втрата тисяч одиниць військової техніки і боєприпасів — це нормально, бо це «за планом сво». Не повірять? А раніше ж різноманітній путінській маячні вірили.

На «ї» починається і…  мерщій лякається

Отже, «за планом» у Маріуполі рашистські окупанти та місцеві колабораціоністи-опудала різко почали жахатися літери «ї». Не повірите, загарбники дуже бояться цього набою з українського алфавіту, який став одним із символів опору ворогам. Місцеві патріоти малюють «ї» в різноманітних куточках приморського міста, нагадуючи зайдам, що Маріуполь — це Україна і боротьба проти них триває.

У росіян і тамтешніх маріупольських зрадників є всі підстави боятися. Вони не хочуть повторити сумний досвід колабораціоністів, які, звичайно, «не втрачені» у Херсоні, Мелітополі та Бердянську. Приміром, недавно в сусідньому Бердянську народні месники підірвали автомашину з «міським комендантом» Артемом Бардіним. На цього типа в офіцерських погонах з великими зірками полювали давно: до загарбницької війни проти України і терористичної діяльності він долучився ще 2014 року на Донбасі. Проте цілком закономірна розплата за скоєне наздогнала аж тепер.

Досить своєрідно відреагували на загибель «коменданта» колеги і пропагандисти. Спершу підтвердили смерть. Але потім колабораціоніст Олег Царьов у соціальних мережах спробував внести додаткову ясність. «Апєрация прошла успєшна», — повідомив він і уточнив, що потерпілий позбувся ніг, але навіть без них почувається «харашо». Тобто ця хірургічна операція і вся путінська «спецоперація» йдуть за планом, успішно і «харашо».  Щоправда, що далі від кремля, то дужче бояться цього плану й удаваного оптимізму пуйла.

Немає жодних сумнівів, що суто за кремлівським планом окупаційна влада вже закрила частину недавно відкритих шкіл у Маріуполі. Інша річ, що досі ніхто не може збагнути сенсу таких маневрів. Адже влітку окупанти міста голослівно заявили: відкриють у вересні понад 40 шкіл. Однак потім уточнили: запрацюють тільки 16 освітніх закладів. Насправді для картинки про початок навчального року підготували 10. А вже наступного дня майже половину з них закрили, бо вони зовсім не готові до навчального процесу. Та й можливостей для дистанційного навчання у загарбників і колабораціоністів також катма.

Проте існує цілком вірогідне припущення, що у цьому разі рашисти на тимчасово окупованих територіях діяли саме за попереднім планом. Адже ще до початку нового навчального року свідомо почала розганяти примітивну брехню «комсомольська», даруйте, «правда».

«Намагаючись зірвати початок навчального року, Зеленський та його поплічники перейшли до фізичного та психологічного терору вчителів і жителів на звільнених територіях. Головне у всіх цих діях Києва — залякати місцевих учителів і головне — жителів, які збирають своїх дітей до школи. Варто зазначити, що це вже перевірена тактика Київського режиму. Її було застосовано ще навесні на Запоріжжі. Тоді мер Мелітополя через директора однієї зі шкіл тиснув на працівників освіти і погрожував 15-річними термінами у в’язниці», — стверджує одіозний пропагандистський рупор.

А щоб поширювана дезінформація про залякування педагогів мала  достовірніший вигляд, найманці ідеологічного фронту відшукали й начебто потерпілих.

«Надходили погрози через месенджери й українські ЗМІ, і деякі колеги про це говорили: «Українці повернуться, і вам світить від 15 до 20 років, з вами буде зовсім інша розмова», — цитують вони «начальника відділу освіти» одного з районів Харківщини.

І безперечно, хіт рашистської брехні — одноманітні інсинуації про обстріли навчальних закладів «з українського боку». Це теж та ситуація, коли у загарбників все йде «за планом», оскільки місцеві люди бачать, чують і добре знають, що снаряди й міни в напрямку шкіл та інших об’єктів інфраструктури летять саме з позицій російських окупантів. І ці «визволителі», стаючи на постій у приміщеннях колись чепурних шкіл, вже перетворили їх на брудні стайні.

«Таких ба-бахів тут не було за всі вісім років!»

Судячи з риторики російських пропагандистських ресурсів, ніхто навіть сумніватися не має, що «сво» триває за планом стосовно проведення псевдореферендуму на тимчасово окупованих територіях України. Спершу його дуже активно готували до попередньо визначеної дати 11 вересня. Проте перенесення термінів, не сумнівайтеся, — не що інше, як «жест доброї волі» кремлівців.

Нині вже відомий черговий строк: брудну геополітичну виставу про буцімто волевиявлення людей, а насправді спробу загарбати українські території анонсовано на 4 листопада. Та плани загарбників мають властивість змінюватися, і тому нині навіть потужна пропаганда не здатна переконати споживачів у тому, що брутальне дійство все-таки відбудеться. Та й окупаційна влада у загарбаних Маріуполі, Бердянську, Мелітополі та Херсоні б’є на сполох: більшість людей, які там залишилися, не мають наміру брати участі у псевдореферендумі. А з настанням холодів збільшується кількість охочих взагалі залишити ці міста, що приречені на дуже холодну і важку зиму.

У нинішній ситуації кремлівська пропаганда все-таки заперечує кислу міну своїх владних роботодавців і намагається розрадити черговим геніальним планом головного геополітичного стратега. Виправдальна версія загарбників така: «друга у світі армія» отримала дуже різкий і гучний наказ верховного головнокомандувача нарешті «звільнити» всю Донецьку область до середини вересня. Чи бодай на місяць пізніше. Мовляв, ось тоді й проведуть псевдоволевиявлення про приєднання до рф гамузом Донбасу та частин Запорізької й Херсонської областей.

На цьому тлі пропагандисти спробували вдатися до спогадів і нагадати свої успіхи у «референдуму» 2014 року в Донецьку та Луганську. Та потім їх швидко змусили з’їхати з цієї теми. Бо, по-перше, саме на прикладі ОРДЛО українці й весь світ побачили віроломство, підлість і цинізм росіян, які всі вісім років окупації лише розводилися про обіцяне приєднання до рф, перетворивши частину колись успішного краю на вбогу, пограбовану і депресивну резервацію. По-друге, чимала частина учасників того брутального голосування вже втекла звідти якнайдалі від «рускава міра». А ті, що залишилися, здебільшого кажуть: якби псевдореферендум проводити тепер, то їхньої ноги там не було б. Бо, чекаючи з 2014-го  від росіян «щасливого життя», Донецьк тепер нітрохи не радіє ні визнанню кремлем «республік», ні початку широкомасштабної агресії проти України. Оскільки до міста аж тепер прийшла справжня жорстока війна.

Місцеві люди нині проклинають кремлівських та місцевих пропагандистів, які тривалий час поширювали брехню про те, що постійно обстрілюють місто «українські фашисти», бо немов і справді накликали біду. Люди хоч і бачили, що провокації часто влаштовували саме їхні «захисники», свідомо це замовчували. Нині на гучні ба-бахи реакція інша: донеччани правдиво та емоційно коментують обстріли: «Це вперше за всі вісім років!» Ще голосно заперечують український слід і називають справжніх винуватців обстрілів і наявних важких проблем.

Недавно після вибухів у Донецьку російська пропаганда оперативно почала втовкмачувати людям давно випробувані страшилки. «По житлових кварталах б’є потужна артилерія НАТО!», «Будинки обстрілюють з артилерійських систем калібру 155 мм, якими київський режим забезпечують західні союзники!», «Нацисти застосували гаубиці М777 та РСЗВ HIMARS!» — зарепетували професійні носії стандартної брехні.

Того дня в центральній частині міста справді було жарко: вибухи зафіксували біля об’єктів інфраструктури, серед яких сучасний комфортний бізнес-центр «пушкінський», де облаштував своє владне кубло ватажок ОРДО денис пушилін. Чимало будинків справді частково ушкоджено, але «жахливих руїн», про які писали місцеві пропагандисти, не було. І навіть не фахівці помітили, що стріляли не з потужної артилерійської зброї чи ракетних систем, а з мінометів, які ніяк не могли дістати від лінії фронту до центру Донецька. Прокололися організатори брудної акції й щодо головної цілі обстрілу — офісу лідера «республіки», який зазнав незначних пошкоджень фасаду тощо.

Цікаво, що й самі бійці ідеологічного фронту непогано знають можливості потужної зброї ЗСУ, бо недавно лякали нею жителів міста. «Ця техніка б’є настільки влучно, що може вцілити навіть в окремий кабінет, який хочуть знищити», — писали вони про HIMARS. Тобто очевидно, що хтось цілив у робоче місце колабораціоніста із зовсім іншої зброї та з іншою метою. І на підтвердження цього сам «потерпілий» невдовзі оприлюднив підготовлений текст.

«Це чергова межа, яку переступив злочинний український режим! Він використовує терористичні методи і знищує людей. Та й Захід причетний до цілеспрямованого, конкретного знищення цивільних масивів у Донецьку. Вважаю, що злочинний український режим має понести заслужене покарання!» — заявив він.

Тобто в цьому конкретному разі помітно чітке дотримання кремлівських планів. На тимчасово окупованих територіях рашисти всілякими способами, перекладаючи відповідальність за злочини, лякають людей «українським режимом». І заодно відвертають їхню увагу від наявних проблем, яких перед настанням холодів у «звільнених» містах і селах істотно побільшало.

Та навіть симпатиків кремля на окупованих територіях уже нітрохи не гріють одноманітні пропагандистські теревені про те, що «сво йде за планом». Бо в них уже закінчилися всі пальці на руках і ногах, щоб порахувати чергового знищеного керівного колабораціоніста: у Бердянську був уже двадцятий.