ПРИСТРАСТІ

Нацрада ухвалила рішення про надання нових ліцензій 
на мовлення телевізійним компаніям

Олександр МАКАРСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»

Простір електромагнітних коливань, завдяки яким здійснюються різні комунікації — працюють радіо, телебачення, стільниковий зв’язок, мобільний Інтернет, з року в рік нарощує свою значущість для людства.  На жаль, частотний ресурс, як і всі інші, обмежений, але при цьому здатний приносити прибутки (і не малі!). Тому пристрастей навколо нього не бракує.

Підтвердження тому — реакція на прийняті Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення з надання нових ліцензій на мовлення телевізійним компаніям, які вона оприлюднила минулого тижня. Для тих, хто «не в темі», поясню причини проведення масового ліцензування. Це перехід з аналогового розповсюдження телевізійних сигналів на цифрове, який Україна згідно з прийнятими на себе міжнародними забов’язаннями має здійснити в 2015 році.

Сучасна техніка - нова якість зображення. Фото Володимира ЗАЇКИ

Канал «Україна» приросте «Кіноточкою»

На конкурс було виставлено 28 каналів із загальнонаціональним покриттям у чотирьох так званих мультиплексах (багатоканальних мережах). Розподілялися також цифрові частоти для регіональних і місцевих мовників. Що стосується першої групи, 55 телеорганізацій подали 59 заявок на право вести мовлення в межах усієї України. 182 компанії виявилися претендентами на мовлення у другій групі. 

Гаряче бажання значно розширити діяльність у загальнодержавному ефірі висловила ТОВ «Медіа Група «Україна». Вона подала документи для отримання п’яти ліцензій. Отримала три, та це означає потроєння присутності в ефірі. До знайомого всім каналу «Україна» додадуться ще два зовсім нові — «Кіноточка» й «НЛО-ТБ» (документальне кіно власного виробництва — цікаво?!).

Чималий апетит до цифрових каналів продемонструвала U.A. Inter Mediа Group Ltd, яка претендувала на 12 каналів! Матиме вісім: «Інтер», НТН, «К-1», «К-2» «Ентер-фільм», «Enter music», MTV-Україна», «Мега». 8 з 28-ми, погодьтеся, теж немало! Працюватимуть на мультиплексах підконтрольні групі  EastOne «ICTV», «Новий канал» та СТБ.

Зрозуміло, не залишився без ліцензії один з лідерів вітчизняного ефіру канал «1+1». Отримали «перепустки» в «цифрове майбутнє» «ТЕТ», «Тоніс», «5 канал», «М-1». Поталанило НТКУ — Першому національному. З «комунальної квартири» він переїде в окрему, позбавившись ТРК «ЕРА» на своєму каналі. Вона господарювала там з 23-ї до 9-ї. Загалом для «Ери» ера життя у загальнонаціональному просторі завершилася, «Ера» «пролетіла» з ліцензією. Адже давно не при владі той, завдяки кому в НТКУ колись просто забрали частину ефірного часу...

Можна було прогнозувати, враховуючи конфліктні відносини з Нацрадою каналу TBi, що для нього місця в мультиплексах не знайдеться. Прогноз справдився. Ліцензію на загальнонаціональне мовлення хотіло  отримати (але так не сталося) й ОРТ, створивши «дочку» — «ОРТ-Україна». Вона мала наставляти нашу телеаудиторію «на шлях істинний» не ззовні, з Москви, як це робить ОРТ, а зсередини,  безпосередньо з Києва, де російські колеги планували створити студію.

Замість дитячого мовлення — «Банк-ТБ»

На жаль, усі красиві слова про необхідність розвивати дитяче мовлення, почуті в червні з вуст керманичів Нацради на великому «круглому столі», присвяченому мовленню для дітей, залишилися «деклараціями про наміри». Жодного цифрового дитячого спеціалізованого каналу не буде. Зате буде «Банк-ТБ»! Під час ліцензування за канал «Малятко-ТБ» проголосувало три з шести членів Нацради, ще один дитячий канал узагалі не мав підтримки, а за ВАТ «Банківськое телебачення» віддали голоси всі шестеро. «Діти погано монетизуються», — так висловився недавно топ-менеджер одного з великих телеканалів. Тобто не приваблюють рекламодавців і не приносять грошей.

Якщо ТБ — «просто бізнес», такий самий, як продаж шкарпеток, для прикладу, тоді — все правильно. Та невже суспільству потрібні саме  такі медіа?..

Слід зазначити, що в загальнонаціональному телевізійному просторі вдало ліцензувалися ще два невідомих новачки, обидва київські:  «Аспера-2011» (канал про здоров’я — «Ескулап-ТБ») та «Корона Санрайс» (ретроканал «ВінтажТБ»). «Свіжа кров» — поява нових мовників в ефірі — потрібна річ. Та все-таки цікаво, в чиї руки потрапляє майже по 4% загальнонаціонального, тобто нашого з вами, частотного ресурсу. Й чи не буде ці відсотки забито непотребом.

Решта майбутніх переможців конкурсу — новачків у загальнодержавному цифровому наземному ефірі хоча б мають певний практичний досвід мовлення в кабельних мережах чи через супутник. Так, одеський «Ріел Істейт-ТБ» готує передачі про нерухомість і торгівлю.

На мультиплексах знайшлося місце лише одному спортивному каналу  — «Хокей» (власник  ТОВ «Тотвільт»), хоч, наскільки я знаю, в нас трохи більше уболівають за футбол, на що й розраховував канал «2+2», намагаючись отримати ліцензію, та хокеїсти перемогли... Буде й канал, присвячений туризму (ТОВ «Голдбері»). 

Ліцензовано канал  «Погода ТБ», а також ТОВ ТРК «Нові комунікації» (канал Start TV). В Інтернеті знайшов лише адресу цієї ТРК у будинку, де містяться ще якнайменше 28 різних організацій. Вісім телекомпаній отримали право мовити у форматі підвищеної якості HD. А охочих вести мовлення високої роздільності було 15.

Місцеві дебютанти  у фаворі

Беззаперечний позитив — отримання ліцензій обласними державними ТРК. Відновлено справедливість. Адже цих компаній свого часу брутально виштовхнули з каналу, на якому вони працювали після здобуття незалежності, змусивши попервах посунутися заради «Інтеру», який потім повів себе, мов пташеня зозулі...

Тим часом в кожній області претенденти боролися за місце на одному з чотирьох каналів. Усім не вистачило — є 68 «ображених» місцевих та регіональних ТРК. До списку тих, хто отримав ліцензію, не потрапили такі потужні та впливові телекомпанії, як ТРК «Люкс» у Львові, ТКР «ТВ4» у Тернополі, ТРК «Рівне 1», МТРК «Чернівці», «Автор ТБ» у Дніпропетровську, «НБМ-Запоріжжя» тощо. Водночас Нацрада продемонструвала велику лояльність до не такого вже й помітного каналу UBR. Він переміг у Києві, Львові, Харкові і 8 інших обласних центрах.

Зрозуміло, кожна ситуація відмови у ліцензії унікальна, й щось узагальнювати, стаючи на бік регулятора (Національної ради) чи мовників, було б несерйозно. Але є один момент, який привертає увагу. Це ліцензування великої кількості новачків — компаній, котрі практично не займалися телевізійною діяльністю. Я не за те, щоб усі діючі мовники в різних куточках країни автоматично отримували перепустки в цифровий ефір. На місцях багато слабеньких як у технічному, так і творчому плані компаній, та питання — на підставі чого ліцензії отримують дебютанти? Добротна програмна концепція — не більше ніж обіцянка зацікавленої юридичної особи.

Кілька місяців тому громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, членом якої я є, запропонувала Нацраді знайомити громадськість не лише зі своїми рішеннями, а й викладати на сайті мотивацію, пояснення, чому в одному випадку проголосовано «за», в іншому — «проти». Це б зняло частину питань і підозр в ангажованості та упередженості членів Нацради, котрим, відверто кажучи, не позаздриш. Часом дуже непросто прийняти оптимальне рішення на підставі пакетів документів на ліцензування, встояти під тиском мовників, їхніх впливових власників.

Зрівняння умов загострить конкуренцію

Цифрове наземне телебачення дедалі більше стає реальністю, хоча рік тому це твердження було дуже сумнівним і на обрії збиралася темна хмара: неперехід на цифрове наземне телевізійне мовлення у визначений термін загрожував Україні втратою частини частотного ресурсу (повз кордони держави). На загальнодержавному рівні глядач практично не втратив жодного зі звичних йому каналів («Ера» — єдиний виняток), а також додатково отримає низку каналів.

З приходом цифрового сигналу з антен телевізійних веж на антени індивідуального чи колективного прийому зникне диспропорція у можливостях загальнонаціональних мовників, викликана тим, що вони нині працюють на мережах з різним покриттям. Ця варіативність сягає в окремих випадках кількох десятків відсотків. Тобто в одних мовників потенційних глядачів на мільйони осіб більше, ніж в інших. І перші через це є більш привабливими для рекламодавців. Зрівняння умов загострить конкуренцію, зробивши її визначальним чинником якість контенту. Нам, глядачам, споживачам телевізійної продукції, ясно, це все на користь.