СВЯТО

Майстри-винороби Закарпаття відкрили бочки з божоле нового урожаю

Дегустатором міг стати кожен

Цими вихідними в Ужгороді відбулося свято молодого вина, яке підбило підсумок річної праці закарпатських виноградарів та виноробів. Воно пройшло на Театральній площі і зібрало тисячі ужгородців та гостей краю. Напередодні свята "Закарпатське божоле" символічне відкорковування першої бочки вина нового урожаю відбулося в Ужгородській міській раді за участю новообраного міського голови Віктора Погорєлова.

Визначали найсмачніше вино шляхом народної дегустації. Кожен гість свята міг за 40 грн придбати келих з емблемою фестивалю, разом з яким одержував картку учасника дегустації. Мандруючи з келихом від одного намета до іншого, його власник пробував вино усіх сортів. Винороби були зобов'язані наливати "народному дегустатору" за його бажанням. Насамкінець він мав залишити картку у винороба, чиє вино йому найбільше сподобалося, і безоплатно отримати літр хмільного напою. А келих залишав собі на згадку. За правилами народної дегустації переможцем фестивалю стає той, хто зібрав найбільшу кількість карток від учасників свята.

Організатори, таким чином, вбивали двох зайців: популяризували своє свято, а ще мали змогу продавати вино за сприятливою для виноробів ціною. Бо ж ціна хмільних напоїв, виготовлених із європейських сортів винограду, цьогоріч могла й відлякати - не менш ніж по 30 грн. за літр.

Як повідомив голова Закарпатської спілки приватних виноградарів і виноробів Олександр Ковач, вдалося продати всі 300 келихів із емблемою фестивалю. Втім, їх могло бути значно більше. Як автор цих рядків пересвідчився особисто, фірмових келихів узагалі вистачило лише на перших півдня фесту. Цим фактом Олександр Ковач не надто переймається, а згадує про те, що коли "Закарпатське божоле" лише планувалося, сумнівалися, чи вдасться воно, чи потрібне взагалі. Спілка майстрів винних справ, яку він очолює, взяла цей фестиваль під власну опіку. Справа пішла.

- Нас в об'єднанні майже сорок, три роки тому було всього півтора десятка. Найбільш авторитетні майстри отримали підтвердження про належний гатунок їхніх вин після незалежної експертизи, яку проводив НДІ виноградарства і виноробства ім. Таїрова. П'ять вин із десяти, які були відіслані туди, отримали сертифікати відповідності Держстандарту. Інші були близькими до чинних вимог, не дотягували до них лише за окремими параметрами (наприклад, за кислотністю).

Окраса туризму

Нині домашнє високоякісне вино присутнє на всіх фестивалях і народних гуляннях у краї за Карпатами. Майстри навіть намагаються зробити його одним із елементів туристичної привабливості краю.

Маршрут "Закарпатський винний шлях", який стартував два з половиною роки тому, є місцевим аналогом "шляхів", які давно діють у сусідніх країнах. Кожний може, зупиняючись у підвальчиках виноробів, дегустувати їхні найкращі вина. Загалом у краї відкрито понад півсотні невеликих дегустаційних залів, що робить його схожим до відомих винних регіонів за кордоном - знаменитого Токая в Угорщині, Кошіце у Словаччині, Орадеї в Румунії...

Члени обласної спілки виноградарів та виноробів з міжнародного конкурсу, що проходив у травні в Словаччині, привезли дев'ять нагород: одне "золото", чотири "срібла" і стільки ж "бронзи". Ще більше відзнак - дванадцять! - отримали на конкурсі в Одеській області, учасники якого змагалися як у професійній майстерності, так і в якості вин. Закарпатці тут мали найбільший ужинок нагород.

- Наша спілка взяла участь в розробці обласної програми розвитку виноградарства до 2025 року, - продовжує лідер виноградарів і виноробів Олександр Ковач. - У керівництва агропромислового комплексу області з'явилося чітке розуміння того, що 3 тис. га колишніх виноградників, нині зарослих бур'янами, без приватної ініціативи відновити неможливо. Дати раду клаптикам угідь, які нині існують у вигляді роздроблених паїв, вдасться насамперед завдяки приватним виноробам.

Вже наступного року господарник, що обробляє більш як півгектара площі лози, зможе отримувати державну допомогу. Ці кошти утворюються з одновідсоткового збору з торгівлі алкогольними напоями та пивом.

Винороб із Мукачівського району Василь Анталовський заявив:

- У поточному році у мене і моїх колег урожайність винограду виявилася вдвічі меншою, ніж торік, хоча дотримувалися усіх агротехнічних вимог. Це, безумовно, відчули і гості "Закарпатського божоле". Ми аж ніяк не зацікавлені в зростанні ціни на вино, але вимушені це робити, аби не торгувати собі у збиток.

За умов, коли визнані лідери з виготовлення високоякісних напоїв - державні підприємства (агропромислове підприємство "Бобовище" та агроторгове "Леанка") обмежені в можливостях випускати на ринок власне вино, бо не мають змоги придбати ліцензії на його розлив, приватні винороби Закарпаття досить успішно заповнюють звільнену ними нішу на ринку.

Але розвиток справи гальмується законодавчими обмеженнями. На сьогодні виробництво хмільного напою вдома не унормоване українським законодавством. Винороби не мають права реалізовувати його поза фестивалями, а це означає, що їхні можливості використовуються далеко не повністю. Придбати ж ліцензію, яка коштує 750 тис. грн, не можуть. До речі, у сусідніх Угорщині та Словаччині подібні ліцензії або відсутні взагалі, або мають символічний характер.
 

Василь БЕДЗІР
для "Урядового кур'єра"