ЮВІЛЕЙ

Цукор європейської якості виготовляє Жданівський завод, якому виповнилося 160 років

Давні й добрі традиції в нашій країні має цукроваріння. Про це свідчить історія одного з найстаріших у галузі заводів, який розташований у селі Жданівка, що в Хмільницькому районі на Вінниччині. Експонати в одній з кімнат його адмінкорпусу прокладають місток із минулого в сучасність і спонукають замислитися над значимістю «солодкого виробництва» для людини, місцевої громади, держави.

Жданівський цукровий завод. Фото з архіву заводу

Старий завод молодіє

У середині ХІХ століття граф Григорій Кушельов-Безбородько в селі Війтівці збудував цукровий завод. Одночасно було закладено парк, і завдяки «солодкому виробництву» утримували лікарню на 10 ліжок. Принагідно зауважимо, що робітники працювали 12 годин у день, зазнавали різних утисків. У 1906 році сюди приїхав робітник Олексій Жданов, який згуртував навколо себе людей і самовіддано боровся за права звичайних працівників. За просвітницьку й революційну діяльність після смерті Олексія Жданова у 1922 році його ім’ям було названо завод, а згодом і село.

У радянський період заводські цехи неодноразово реконструювали, старе обладнання замінювали на сучасне, вдосконалювали технологію виробництва. Підприємство дбало про розвиток соціальної сфери. Наприклад, у 1991 році для його працівників збудували 16-квартирний будинок і два двоквартирних, працював дитячий садок, надавали допомогу школі, а на свята з концертом виступала своя  художня самодіяльність.

Та на початку нового тисячоліття завод перебував на межі закриття. Змінювалися його власники й інвестори, зрештою, він збанкрутував. Протягом трьох років ніхто не міг сказати працівникам, чи оживуть цехи, чи чекає на обладнання сумна доля тих цукрових підприємств, де воно було демонтоване і здане на метало?брухт. У січні 2003 року завод придбав агрохолдинг ТОВ «Фірма» «Астарта-Київ», який посідає чільне місце в цукровій галузі країни.

Відтоді з року у рік цехи молодіють. Наприклад, торік поставлено нові центрифуги німецького виробництва, замінено ряд насосного парку й автоматики, змонтована трипродуктова схема тощо. Завдяки модернізації, ефективному управлінню, надійним партнерським зв’язкам із виробниками сировини вдалося вийти на якісно новий рівень. На підприємстві впроваджено систему менеджменту якості відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO 9001:2009. Сьогодні жданівський цукор повністю відповідає європейським стандартам якості! А тому він користується попитом у населення й підприємств харчової промисловості. Свою продукцію заводчани відправляють на Дарницьку фармацевтичну фабрику, співпрацюють з такими відомими у світі компаніями, як «Coca-Сola» та «Nestle». Підприємство — лауреат Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України», торік занесене до книги АПК країни із врученням диплому як кращому цукровому підприємству. Чотири сезони поспіль посідає перше місце в своїй галузі на Вінниччині за техніко-економічними показниками.

Протягом останніх років жданівські цукровари вдвічі наростили виробничі потужності. Минулого сезону вони переробили майже 400 тисяч тонн сировини, зварили приблизно 55 тисяч тонн цукру високої якості. «Все, що досягнуто заводом, зроблено завдяки інвестиціям і допомозі, яка надана під керівництвом генерального директора ТОВ «Фірма» «Астарта-Київ» Віктора Іванчика», — зауважив директор заводу Володимир Омельченко й додав, що інвестор ставить завдання найближчими роками довести потужності переробітку до шести тисяч тонн цукрових буряків за добу. Тож на цей рік запланована велика реконструкція, яка дасть можливість значно збільшити продуктивність, і водночас — зменшити витрати газу. «Поєднання досвіду й технічних інновацій, високий науковий та інженерно-технічний потенціал, гнучке виробництво, оснащене новітнім обладнанням, ефективний маркетинг дають нам можливість відповідати вимогам сьогодення», — зазначив керівник.

Працюють династіями

Жданівчани люблять своє підприємство. Працюють на ньому династіями, передаючи від батька до сина секрети майстерності. Колектив пишається династіями Амонсів, Совінських, Терещуків, Барладіних, Яремчуків, Гнатюків, Бедлінських, Кашперських та інших. Багато робітників трудяться на підприємстві по 40—50 років. Наприклад, Іван Лозінський 55 років тому починав тут слюсарем, потім вивчився на машиніста парових турбін, а нині очолює профком підприємства. «Значимість цукрового заводу для краян важко переоцінити, — зазначив він. — В його цехах працює 600 чоловік, а відтак вони мають можливість годувати свої родини. Заробітна плата в середньому становить 3700 гривень на місяць. Працівники забезпечені спецодягом, обід в заводській їдальні коштує чотири гривні, а сніданок та вечеря — по три гривні. Це основний працедавець на території сільської ради».

Соціальну відповідальність бізнесу сповідує ТОВ «Хмільницьке», до складу якого входить цукровий завод. Підприємство розрахувалося з людьми за оренду земельних паїв, своєчасно виплачує заробітну плату і сплачує податки, надає пільги своїм працівникам. «Ювілейна дата — 160 років цукроварінню — добрий привід звернутися до своїх витоків, — зауважив досвідчений генеральний директор ТОВ «Хмільницьке» Євгеній Звєрков. — Наші традиції, значний досвід роботи — це ті надбання, які треба берегти і примножувати. Наше підприємство — одне з найбільших платників податків в районі. Виготовляємо продукцію високої якості. Україна має повернути свою колись відчутну присутність на світовому ринку цукру. Це сприятиме інтенсивному розвитку галузі, що буде на користь і її працівникам, і державі».