У Полтаві започаткували незвичайну традицію, такий собі мистецький рух, в якому беруть участь майстри декоративного розпису й усі, хто має хист до малярства й любить традиційне народне мистецтво. Разом люди розписують райськими квітами й птахами, які є символами української душі, дивовижними орнаментами сільські хати, музеї, магазини, зупинки. Виходить дуже оригінально.

Фото Олександра ДАНИЛЬЦЯ

Гуртують громаду і єднають покоління

Засновники проєкту — Комунальний заклад «Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради (ОЦНТ КОР) і Полтавський обласний осередок національної спілки майстрів народного мистецтва України — залучають до участі в ньому й студентську молодь, учнів з інклюзивними потребами, членів клубу «Цікаві зустрічі» при відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної бібліотеки імені І. П. Котляревського. Вони на волонтерських засадах розписали приміщення садиб зеленого туризму, майстерень художників, дитячі садки, громадські музеї в Полтавському, Решетилівському, Гадяцькому, Глобинському, Диканському, Хорольському районах та місті Полтаві.

У цій команді, крім художників, є й представники інших видів народного мистецтва: вишивки, ткацтва, лялькарства, гончарства, ковальства. Вони проводять там майстер-класи, спілкуються з місцевими, разом створюють мистецькі речі, а це сприяє згуртуванню громади, єднанню поколінь, поширенню знань про традиційні народні промисли, вивченню історії.

Ескізи (мальовки) майбутніх розписів: райські птахи і квіти неначе живі, коли фарбу розмішати з яєчним жовтком. Фото надав автор

Найбільше проєкт «Мальована хата» подобається літнім людям і дітям. Художники розповіли: коли вони виконують декоративний розпис, біля них завжди крутиться сільська малеча, пропонує свої послуги, щоб потім похвалитися друзям: «А оту пташку я намалював!».

За словами директора ОЦНТ КОР Дмитра Соколова, у полтавських селах люди люблять і вміють гарно малювати. Тому там популярні майстер-класи з декоративного розпису. Багато в області й художників, які досконало розуміються на цьому виді мистецтва. Нещодавно працівники їхньої установи здійснили експедицію до мистецтвознавиці Наталії Беркути, яка живе в Миргороді. Наталія Іванівна тривалий час викладала в Миргородському керамічному технікумі, ще в 1970-х роках збирала, вивчала, замальовувала, систематизувала полтавський розпис у музеях не тільки Полтавщини, а й Києва та Переяслава-Хмельницького. 47 років свого життя присвятила вивченню полтавського розпису.

Такий має вигляд вхід до музею побуту в селі Лисівка Гадяцького району

Буде в Решетилівці музей

Нещодавно Наталія Беркута розписала традиційним полтавським розписом скриню в музеї побуту села Лисівка Гадяцького району. Її твори експонують у музеях США й Канади. Про неї згадують в енциклопедії «Полтавіка». Частину своїх творів майстриня передала на зберігання та експонування й до їхнього центру. Наразі їх опрацьовують для подальшого використання задля популяризації елемента нематеріальної культурної спадщини «традиційний орнаментальний ужитковий розпис Полтавщини».

У полтавських селах люблять і вміють гарно малювати

Голова Полтавського обласного осередку національної спілки майстрів народного мистецтва України заслужений майстер народної творчості України Євген Пілюгін працює над реалізацією проєкту «Мальована хата» шість років. За цей час прикрасив декоративним розписом в області 14 об’єктів у Диканському, Гадяцькому, Полтавському, Глобинському, Хорольському районах. А найближчим часом буде розписувати лялькову майстерню полтавки Наталії Свиридюк.

Один розписаний ним об’єкт розташовується в центрі Решетилівки за триста метрів від всеукраїнського Центру вишивки і килимарства на вулиці Мистецька, 5. Це хата вдови, чоловік якої пішов на війну й у 1943 році під час форсування Дніпра загинув, а вона залишилася сама з чотирма дітьми. Уже давно в тій хатці під очеретом ніхто не живе, тому що вдова померла, та й хатка віджила своє. Проте в художника виникла ідея її розписати: з боку городу — білим по чорному тлу, від вулиці — яскравими, живими фарбами. Тепер він хоче організувати людей, щоб взимку заготувати на річці Говтва очерет, нав’язати з нього кулів і ними толокою накрити цю хатку, а потім там створити музей гончарства місцевого значення. Та ще й прізвище хазяїна цієї хати Гончар.

media/files/2020-9/6мальована хата.JPG

Для чого це майстрові? Каже, що як і Олександр Довженко завжди захоплювався українськими білими хатами. Пам’ятаєте його слова: «Треба поставити пам’ятник тій українській жінці, яка вперше побілила хату»? На переконання Євгена Пілюгіна, українська хата має бути ще й мальованою. Саме в такому вигляді її треба зберегти для нащадків.