НОВОВВЕДЕННЯ

«Урядовий кур’єр» поцікавився, як змінилася для людей процедура оформлення нерухомого майна завдяки «Укрдержреєстру»

 

Віталій ЧЕПІЖКО,
Олександр ЛЕПЕТУХА

(фото)
«Урядовий кур’єр»

«Урядовий кур’єр» неодноразово писав і роз’яснював, що з початку цього року в Україні почне діяти нова система реєстрації прав на нерухоме майно, що передбачає централізовану формалізацію майнових прав (займатиметься цим «Укрдержреєстр», який фактично перебрав на себе майже всі функції звичного для нас БТІ). І ось нові «правила гри» набули чинності, тож ми насамперед вирішили перевірити, як ця система працює у столиці, вивівши, як кажуть, на чисту воду усі проблеми й негаразди, які аж ніяк не додають людям здоров’я й хорошого настрою.

Головоломка на старті — знайди офіс

Це виявилося непростим завданням. На електронній карті Києва адреси Центру реєстраційної служби Головного управління юстиції м.Києва — Повітрофлотський проспект, 76-г — просто… не існує. Ніби й не за містом має бути, а розташований він «у самого чорта на рогах». Та ми таки знайшли. Хоч пересічному громадянинові дістатися туди навіть не тяжко — неможливо! Чому? Бо громадський транспорт за вказаною адресою не доходить — як мінімум півкілометра треба йти пішки. Ні тобі якогось вказівника — нічого… Цікаво, чи хоч комусь із чиновників, коли займалися пошуком приміщення для центру, спало на думку поцікавитись, а як люди туди діставатимуться?! Навряд — їх же на службових авто возять!

Для нас із фотокором орієнтиром у пошуку став хай і невеличкий, але потік людей, які прошкували у потрібному напрямку. Ми вкотре переконалися: якщо треба, то знайдеш. Образно кажучи, п’ята лінія шостого кварталу. Приміщення маленьке, діє всього вісім так званих «відкритих віконець», а черга — майже сотня відвідувачів. Посередині залу стоїть жіночка зі списком, яка керує, кому і коли підходити і до якого саме вікна. Чому не облаштувати великий монітор і не виводити таку інформацію туди, не зрозуміло… Люди бігають від одного вікна до іншого. В одному кажуть, що потрібна довідка, в іншому сплатити мито… Щоправда, така ціна (119 грн.) влаштовує всіх. Ось лише незручності...

Прокоментувати роботу служби краще, ніж самі відвідувачі, які безпосередньо вирішують свої питання, ніхто не зможе. Так, киянка Юлія Ващенко сказала, що всупереч численним обіцянкам уже в перші дні робота Державної реєстраційної служби України у м. Києві виявилася не такою налагоджено. Безперечно, скорочення кількості інстанцій для здійснення реєстрації прав на нерухоме майно — це значний плюс. І, можливо, за рік підготовки працівники служби визначилися із внутрішнім порядком. Однак пересічні громадяни зіткнулися з новими труднощами. Чого вартий хоча б той момент, що звичних для БТІ консультацій у службі годі й шукати! Звісно, люди скаржитимуться, адже щоб отримати відповіді на свої запитання, працівників установи доводиться «ловити» біля поста охорони.

Крім того, за наданими документами обіцяють прийняти рішення протягом 14 робочих замість календарних днів. Не створено й умов для самостійної підготовки та подання документів: на інформаційних стендах замість систематизованих переліків необхідних паперів та зразків заповнених заяв містяться витяги із нормативних документів, не зрозумілих для звичайних людей, шаблони заяв без жодних прикладів.

Також — на відміну від БТІ — громадянам не видають талонів із призначеним часом для подання/отримання документів. Та й найближча банківська установа, де можна оплатити державне мито, — аж на території аеропорту «Київ» (йти туди щонайменше кілометр — приємного мало, особливо якщо врахувати нинішній погодні умови й суцільний лід під ногами), а безплатно розміщені на офіційному сайті служби шаблони заяв та реквізити для оплати держмита продають у будівлі навпроти центру. І, що цікаво, ціна на них чомусь зростає ближче до вечора. Можливо, керуються попитом?!

Інша учасниця цього «дійства», яка не захотіла представитись, теж стверджує, що тут багато черг і майже немає консультантів. «Інформаційні стенди є, але як заповнювати документи — хто пояснить? Жива черга є, та скільки разів можна бігати: то те не так, то там треба по-іншому заповнювати, і немає повного переліку потрібних документів», — вже сердито додала вона.

До речі, київська служба, яка, що цілком логічно, мала б стати еталоном для інших областей країни, за багатьма параметрами поки що «пасе задніх». Столичний підприємець Микола Марченко порівняв її з подібною у Дніпропетровську. «Мені довелося 2 січня подавати документи на реєстрацію в цьому місті, — сказав чоловік. — Що сподобалося — там приміщення значно більше, працює 24 «відкритих вікна», люди не стоять у черзі, все систематизовано, а в столиці — проблема на проблемі».

 

Підійдіть до віконця, вам усе пояснять

Сказали «а», на «б»… немає грошей

Що й казати, перспектива проводити час у такій черзі — не з приємних. Чому ж — замість низки переваг — громадяни знову отримали купу негараздів? «Потік людей дуже великий, а наша служба запрацювала зовсім недавно — з 2 січня, — пояснює, в свою чергу, керівник реєстраційної служби головного управління юстиції м. Києва Ярослав Андрієнко, — розтлумачуємо нововведення, допомагаємо заповнювати заяви. І постійно приймаємо документи: на цей момент їх працює чотирнадцятеро у шести вікнах (ми спілкувалися 9 січня, — Авт.). Вони приймають первинні папери і видають картку, з якого моменту почався відлік реєстрації. Інші документи видаємо день у день. Вартість первинної реєстрації становить 119 гривень, а якщо людина або юридична особа зареєструвала свої заяви до набуття чинності закону, то вони звільняються від сплати державного мита», — стверджує він.

Що ж до черг, то Ярослав Андрієнко обіцяє, що невдовзі вони… зникнуть: «Чому зараз у нас такі черги? Тому що наприкінці минулого року люди не встигли зареєструвати договір купівлі-продажу квартир у БТІ, нотаріусом засвідчений договір є, але не зареєстрований. Тому всі ті черги з 1 січня перейшли до нас. Черги зменшаться, як тільки ми зареєструємо всіх, хто уклав договори торік.

Починаючи з нового року ми прийняли 800 заяв, задовольнили більше ніж 20% заявників. Тут і квартири, і гаражі, і земельні ділянки. Ситуацію могла б урятувати система «електронної черги» — її у нас немає. На жаль, нам не виділили коштів на встановлення такої системи. Правду кажучи, і персоналу недостатньо, та й розташування центру і приміщення мали б бути кращими».

Проте, за словами очільника служби, реєстр замінив майже чотири подібних, набагато спростив процедуру оформлення. А тимчасові незручності з часом зникнуть. Весь процес оформлення прозорий, і найголовніше — доступна ціна. Зрештою, як кажуть, процес пішов, а час покаже, наскільки вдалими будуть ці реформи.

 

А черги поки актуальні

ОФІЦІЙНО

З цього року замість Бюро технічної інвентаризації (БТІ) покупці або ж продавці нерухомості матимуть справу з «Укрдержреєстром». Орган державної реєстрації прав здійснюватиме первинну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (новозбудованих будинків, квартир у новобудовах або новосформованих земельних ділянок), а також усіх прав на нерухоме майно, які виникли до 1 січня 2013 року. Ця структура й видаватиме свідоцтво про право власності на майно. Строки реєстрації не перевищуватимуть 14 робочих днів з моменту подання відповідної заяви.

На сайті Державної реєстраційної служби (www.drsu.gov.ua/show/9839) розміщено спеціальний довідник для користувачів реєстраційними послугами, в якому можна ознайомитися з адресами органів державної реєстрації прав, надано роз’яснення, які речові права на нерухоме майно, їх обтяження підлягають державній реєстрації, щодо строків проведення державної реєстрації прав, документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно тощо.

Нотаріуси реєструватимуть перехід права власності на нерухоме майно, тобто здійснюватимуть вторинну державну реєстрацію нерухомості. Посвідчуючи договори купівлі-продажу, міни, дарування нерухомого майна та земельних ділянок, набуття права власності на успадковану нерухомість тощо нотаріус здійснюватиме одночасно процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відомості до реєстру нотаріус вноситиме фактично день у день. Буде забезпечене функціонування цієї процедури за принципом «єдиного вікна», коли нотаріус особисто здійснюватиме державну реєстрацію та видаватиме витяги з реєстру.

Плату за державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено у вигляді державного мита, що буде однаковим на всій території України. Так, за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно державне мито стягуватиметься у розмірі сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 119 гривень), за технічну інвентаризацію — 120 грн для БТІ.

Права на нерухоме майно, що виникли та зареєстровані в установленому порядку до 2013 року, визнаватимуться дійсними з 1 січня 2013 року. Законодавство не передбачає обо?в’яз?ку звертатися за їх перереєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі звернення за бажанням особи за проведенням такої перереєстрації державне мито не справляється.

До речі. В Укрдержреєстрі з метою проведення широкої інформаційної роботи з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з 01.01.2013 року запроваджено «телефон для довідок» департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за абонентським номером(044) 233 64 78

Харківщина. З вогню та в полум’я

Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»

Жителі Харкова й районів області добре знають адресу Короленко, 16. Саме тут, у центрі міста розташоване Головне управління Держкомзему в Харківській області. А в новому році запрацювала ще одна державна установа — Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції. Однак знайти її у цій сучасній, зі скла й бетону, будівлі з першого разу не так уже й просто. Ввійшовши через парадний вхід, люди впираються в зачинені двері з написом, що консультацій з реєстрації прав на нерухоме майно тут не дають. Поряд на стіні — плакат, який інформує про переваги нової системи державної реєстрації земельних ділянок і прав на нерухомість, простоту і зручність таких державних послуг.

— Я здала документи на земельну ділянку ще в управління земельних ресурсів, мене там водили за ніс не один рік, але акта на право власності так і не видали, — бідкається одна з відвідувачок Катерина Леонтіївна. — Тепер у земельне управління не пускають, кажуть, ідіть в службу реєстрації, а нікого ж немає. Перед Новим роком тут таке робилося, що я не змогла тоді протиснутися. Що ж робити?

З цими словами жінка стукає в двері, але марно. Спантеличені й інші відвідувачі. Атмосферу розрядив працівник громадської приймальні Партії регіонів, яка розташована поряд. Він і пояснив, де шукати офіс Реєстраційної служби. Для цього, як виявилося, треба вийти на вулицю і вузькою критою доріжкою пройти через розриту територію будмайданчика. Зайшли в приміщення і завмерли: відвідувачів тут стільки, що яблуку впасти ніде. Стомлені й знервовані люди товпляться біля реєстраційних вікон, яких усього чотири. В залі лише 20 стільців та два столики, і це для більш ніж півтори сотні відвідувачів, серед яких бачу кількох вагітних та інвалідів. До найближчого цивілізованого туалету в метро станції «Радянська» — щонайменше 10 хвилин ходи. Кому припече, добіжить швидше, бо вбиралень для клієнтів у реєстраційній службі не передбачено. Замість обіцяних переваг і зручностей тут — довжелезні черги, грубі охоронці й неприступні металеві двері.

— Це все вже було в земельному управлінні, — розгублено каже Катерина Леонтіївна. — Нічогісінько не змінилося! Словом, із вогню та в полум’я…

Ми ледь проштовхалися до єдиного в залі консультанта Наталії Шкіль, черга до якої була такою довгою, що й кінця їй не було видно. Вирішили скористатися телефоном довіри 751-84-72, який дала Катерині Леонтіївні одна з відвідувачок. Але голос із слухавки пояснив, що без розгляду документів нічим зарадити не може. Тож жінці нічого не лишилося, як повертатися й ставати в чергу до «живого» консультанта.

— Ми, починаючи з другого січня — першого робочого дня цього року, — приймаємо людей в авральному режимі до 10-ї години вечора, — пояснює начальник Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Олег Дробот. — Сьогодні з відвідувачами на першому поверсі працює 15 фахівців. Усі вони зайняті тим, що приймають заяви. Наразі, до обіду 9 січня, прийнято 37 заяв, у тому числі шість інформаційних довідок і три обтяження.

Хоч, за словами керівника реєстраційної служби, його підлеглі працюють на повну силу, черги тут не зменшуються. Масовий наплив невдоволених городян із першого робочого дня нібито пояснюють тим, що кілька місяців харків’яни не могли отримати реєстрацію з тих чи тих причин у ліквідованих організаціях. Отже, авральний режим затягнеться надовго.

Черкащина. Напрацьовується досвід, аналізуються прорахунки

Владислав КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»

Перше свідоцтво права власності на житловий будинок першого робочого дня січня у приміщенні Центру надання адміністративних послуг у м. Черкаси отримав Олег Литвинчук. За словами підприємця, документи одержав швидко, без затримок і труднощів.

— Здалося, що перебуваю десь за кордоном, — зауважив Олег. — Це серйозний крок до європейських стандартів життя.

Нова служба, як розповів її начальник у складі головного управління юстиції області Сергій Рибій, ретельно готувалася до виконання нових обов’язків. Тому з перших днів року, незважаючи на численні скептичні зауваження-прогнози, успішно запрацювала.

За словами начальника відділу реєстраційної служби в місті Черкаси Світлани Шуляк-Гончаренко, городяни активно відвідують відділ — по кілька десятків осіб на день. Більшість із перших відвідувачів приходили по консультації. Було чимало й тих, хто встиг придбати чи продати житло, передати його у спадок тощо, одержали свідоцтво про право власності, але не встигли зареєструвати. Дехто хотів перенести інформацію про своє майно та право власності на нього в новий реєстр.

— Тепер уся інформація про майно — і право власності, й оренда, й обтяження, й арешти, і заборони, — каже Світлана Василівна, — концентруватиметься в єдиному для всієї України Державному реєстрі, а не розпорошена по кількох різних реєстрах.

— Хоч за новим порядком реєстрації права власності маємо для цієї послуги 14 днів, перші свідоцтва, видані 3 січня, виготовлено за один-два дні, — розповіла начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби головного управління юстиції в області Оксана Олійник. — У БТІ цей процес займав незрівнянно більше часу, як правило, не менше місяця. Якщо ж клієнт хотів швидше — платив подвійний збір. У нас же на послуги — чіткі уніфіковані тарифи, про них є вичерпна інформація на стендах, вивішених у всіх районних підрозділах.

 У просторому приміщенні центру є де почекати, поки підійде черга в електронному реєстрі, а реєстратор чітко дотримується призначеної відвідувачам години й хвилини.

Побувавши у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського райуправління юстиції, особливого напливу людей не помітив. Нечисленні відвідувачі вивчають вивішені на стендах матеріали, дехто очікує потрібної довідки. Як пояснив один із юристів, поки що сюди поспішають, очевидно, далеко не всі охочі, особливо з реєстрацією прав власності на майно та землю, аби не вскочити в халепу, адже у всякій новій справі бувають неузгодження.

Що ж, можливо, мають рацію, бо, як розповіли у відділі нотаріату головного управління юстиції у Черкаській області, дрібних камінців спотикання вистачає, є зокрема певні розбіжності між затвердженим порядком реєстрації та окремими положеннями нового закону. Усе це вирішується поки що в робочому порядку і на якість обслуговування ніяк не впливає. У разі потреби нотаріальний відділ узагальнює пропозиції нотаріусів і надсилає в управління юстиції. Загалом же триває спокійна робота, напрацьовується досвід, аналізуються прорахунки — як організаційні, так і законодавчі. Можливо, через місяць-другий вони й виллються в серйозні пропозиції щодо удосконалення роботи.

Відвідувачі також придивляються до нового порядку реєстрації, нарікати на ті чи інші, хай і дрібні, прорахунки не поспішають, розуміючи ситуацію. Чутки ж про подорожчання послуг нотаріусів чи реєстраційних служб підтвердження поки що не знаходять. Працівники служби реєстрації прагнуть зробити роботу кожного відділу максимально ефективною і зручною для людей.

— Поживемо — побачимо, — сказав сивий вусатий чоловік, одержавши у реєстратора потрібний документ. — Задум нібито непоганий…

Запоріжжя. Просять зачекати спаду ажіотажу

Наталя ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»

За словами начальника реєстраційної служби головного управління юстиції у Запорізькій області Антона Проценка, сьогодні в держреєстр звертається багато людей, які не встигли зареєструвати своє право власності в БТІ.

— Прийом ведуть 35 держреєстраторів. Аби громадянам було комфортно, а головне, щоб вони могли за найбільш стислі терміни зареєструвати своє право власності, ми створили шість вікон для прийому на першому поверсі, а також відкрили три кабінети — на другому. Обідньої перерви немає. У вівторок і четвер служба працює до 20:00, — підтвердив Антон Проценко.

Також у держреєстрі працює безкоштовний консультаційний центр. Планують уже до кінця січня відкрити у приміщенні касу прийому платежів.

Роботу реєстраційної служби Головного управління юстиції особисто перевірив голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Пеклушенко. Він відзначив недоліки, зокрема зауважив, щоб держреєстр працював добре і без нарікань громадян, необхідно підшукати для його діяльності інше, більш зручне приміщення.

Справді, людям доводиться шикуватися у черги, бо тих, хто бажає офіційно оформити свої майнові права, чимало, а місця замало.

Вочевидь, велика кількість відвідувачів зумовлена тим, що функції реєстрації майнових прав на нерухоме майно, які раніше виконували Бюро технічної інвентаризації (БТІ), Управління державного комітету земельних ресурсів та Інформ’юст, нині покладені на одну організацію — Центр адміністративних послуг.

— Дуже багато відвідувачів з перших днів 2013-го! — підтверджує начальник відділу державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно Марина Лагно. — За три дні — понад 200 осіб. Намагаємося обслуговувати якомога швидше, однак виходить не завжди, оскільки нові правила вимагають від нас, щоб ми відразу всі документи сканували і вносили до бази в електронному вигляді. Зрозуміло, це вимагає додаткових витрат часу.

Зважаючи на ажіотаж на адміністративні послуги, який виник через об’єктивні причини, посадовець рекомендувала запоріжцям для забезпечення їхнього комфорту трохи зачекати, поки він спаде, і без необхідності не поспішати з переоформленням документів.

— Тут зараз справді чимало народу. Довелося займати чергу за дві години до початку роботи установи, бо мені вкрай потрібно оформити спадщину і їхати. Маю квитки вже на завтра, — поділилася літня жінка з черги. — Із позитивних моментів — суттєво зменшилася плата за послуги. Нині держреєстрація права власності на нерухоме майно коштує 119 гривень, а в БТІ було від 300 до 600 грн. За видачу інформації з реєстру нині беруть 120 гривень, а в БТІ було від 130 до 300 грн. І тільки внесення змін до запису реєстру так і лишилося — 51 гривня.