«Шабаш відьом» як маркетинговий хід

КРЕАТИВ

У Свентокшиському воєводстві Польщі приваблюють туризмом майже з нічого 

Світлана БОРИСОВА
для «Урядового кур’єра»
(фото автора)

Свентокшиське воєводство майже не відоме нашим туристам, але в цій польській глибинці є своя привабливість: край оповитий легендами і містикою, у замках мешкають привиди, у лісах можна натрапити на чаклунів і динозаврів. Не вірите? Ми теж не вірили, доки не опинилися біля підніжжя Лисої гори. Там — справжнє середньовічне поселення ХII століття Гута Шкляна, а зустріли нас... відьми у чорно-червоних шатах, кожна — з мітлою в руці. І давай своїми відьомськими танцями гостей заворожувати. Йдемо чимдалі від їхніх чарів до коваля і пасічника, але тут припрошує дівчина-красуня: «Скуштуйте, дорогі гості, коржів свіжоспечених та запийте чаєм трав’яним». Ну як встояти? Адже точно зіллям напоїти хоче! Куди втекти? Пізно! Бо вже зачаровані цим краєм назавжди!

Корчму не минають і прочани

Дізналися, що Євросоюз останнім часом вкладає чималі кошти в розвиток цього регіону, акцентуючи на його автентичності. Тому й робота відьми у пошані, а багато панночок змінили профорієнтацію і подалися причаровувати туристів.

 — Для просування Свентокшиського воєводства в Європі і світі у бюджеті Польщі передбачений окремий рядок, — розповів директор Польської туристичної організації в Києві Владзимеж Щурек. — А взялися за розвиток туризму як провідної галузі регіону. І тепер це сенсаційний приклад: як практично з нічого можна зробити привабливий продукт для туристів.

Коли думали, чим їх зацікавити, згадали й стару легенду про двох чаклунок, що жили у Свентокшиських горах, — добру і злу. Злу ми «прогнали», а добра залишилася на землі допомагати людям. І тепер символ краю — мила Бабця-Ягуся на мітлі. Щоправда, сучасні відьмочки вже пересіли на пилососи.

Відьомські танці у середньовічному поселенні: встояти перед чарами неможливо

Якраз така бабуся і запросила нас пожити в її готелі. І все б нічого, та Інтернет і мобільний зв’язок там зникали, а телевізор не показував.

— А що ви хотіли?! — почули ми на рецепшині. — У нас тут увесь час відьми літають, от зв’язок і щезає!

До речі, гора Свенти Кшиж (Святий Хрест) біля Гути Шкляної — місце прощі вірян: тут розташований найдавніший монастир бенедиктинців. І прочани корчму не минають: чарівниці їх не бентежать, а суп із білих грибів, фірмове м’ясо і головний делікатес — знаменита місцева трускавка (полуниця) — такі смачні...

Ось куди злітається уся нечиста сила і ті, хто їй співчуває, — в Кельце на «Шабаш відьом», поляки називають його «Sabat Czarownic». Проте одними чарами тут не відбулося — захід опікували влада Свентокшиського воєводства і Польська туристична організація. Проводять вони такий «шабаш» уже втретє. І популярність цього дійства зростає щороку. Навіть президент Польщі Броніслав Коморовський не встояв перед спокусою і цього разу відвідав Кельце.

В амфітеатр міста у геологічному заповіднику Кадзєльня ще потрібно було «прорватися» — так багато зібралося охочих побачити шоу. Навіть тих, у кого не було квитків. Їх придбати вони б і раді, але квитки на концерт взагалі не продавали: упродовж року вигравали в Польщі на різноманітних конкурсах.

Тиранозавр-рекс — король усіх динозаврів пізнього крейдяного періоду. Він був найбільшим хижаком з усіх тварин, які коли-небудь жили на Землі

Амфітеатр умістив сім тисяч глядачів. Хто не зміг потрапити на «Шабаш», дивився магічне дійство по телевізору. Польське телебачення транслювало концерт у прямому ефірі. На сцені виступали відомі «відьми» і «маги», тобто зірки польського шоу-бізнесу. Одну виконавицю ми теж знаємо дуже добре — Марилю Родович.

А як реагує на такий «шабаш» католицька церква? Не повірите: спокійно, розцінюючи шоу як маркетинговий хід.

Де колись гуляли алозаври

Не менше, ніж відьми, у Польщі популярні динозаври. Утім, від них теж віє чортівнею. 2002 року варшавський учений-геолог Герард Герлінські вивчав місцеві каменярні, а знайшов... диявольські сліди. Місцеві легенди запевняли, що чіткі трипалі відбитки на каменях — чортові стопи — залишила саме нечиста сила. Науковець озброївся не легендами, а знаннями, і довів, що 150 млн років тому на місці міста Балтува гуляли алозаври, стегозаври та інші динозаври. Відкриття надихнуло тамтешніх жителів на створення тематичної туристичної інфраструктури.

2004 року з’явився Парк юрського періоду з моделями динозаврів натуральної величини. Зараз їх понад 100. А ще є звіринець на 40 гектарах. Подивитися на тварин у їхньому природному середовищі дозволено з великих жовтих шкільних автобусів. Можна відвідати кінотеатр формату 4D, центр верхової їзди, океанаріум і поповнити нестачу адреналіну на ролеркостері — спуску завдовжки 400 м, де захоплює дух великою швидкістю, стрімкими поворотами і крутими нахилами на візках. Взимку є де покататися на лижах.

Тут знайшли роботу всі місцеві жителі. Тільки цього сезону Парк прийняв понад 300 тис. туристів! А все розпочалося з кількох незрозумілих відбитків на камені біля водоспаду. І що цікаво, після Балтува в Польщі створено вже 12 подібних парків з динозаврами. Ось так попит породжує пропозицію!

Тут лікують «жертв цивілізації»

Та від нечистої сили я стомилася! Хотілося тиші, спокою і благодаті. Тож звернула зі стежки відьми і попрямувала до монастиря. Він недалеко, лише за кілька кілометрів від межі області Ритвяни у Свентокшиському воєводстві, в центрі мальовничого лісу, де тишу порушує хіба що спів птахів.

Це монастир камедулів (давнього чернечого ордену), споруджений ще в XVII столітті. Але тепер ставати ченцями майже ніхто не хоче. Тільки-но зник з монастиря його останній мешканець, там створили Оздоровчий центр «Pustelnia Zotego Lasu». 

Це перший у Польщі комплекс, що спеціалізується на «жертвах цивілізації», — трудоголіках, інтернетоманах, шопоголіках тощо. Лікування грунтується на трьох головних правилах камедулів: мовчанні, спогляданні, самотності.

— Програму реабілітації розробили психологи, терапевти та історик — знавець устрою монастирів камедулів, — розповів директор центру ксьондз Веслав Ковалевський. — За результатами тестів і бесіди з психологом для кожного гостя добирають індивідуальні методи: ерготерапія (трудова терапія), арт-терапія чи терапія рухом. Вони можуть ознайомитися з таємничою історією ордену камедулів і ритвянського монастиря: зокрема, чому, потрапляючи до нього, треба пройти через троє воріт, а жінки могли заходити до храму лише тричі на рік, навіщо у шафі восковий портрет.

Номери в готелі нагадують келії, але дуже затишні. Можна піти до тренажерного залу, сауни чи масажного кабінету. Кухар готує традиційну домашню їжу за рецептами камедулів: щодня змінюють одна одну страви монастирів різних країн, які подають з хлібом власної випічки.

А от телевізор і радіо відсутні, як і мобільний зв’язок з Інтернетом. Та воно й до кращого! Більше часу на умиротворення, споглядання й медитації. А для дітей асфальту це найкращі ліки.