Школа платитиме за тепло удвічі менше

Тема енергозбереження  нині — це реальні дії уряду, оскільки ті виклики, які стоять перед державою з  огляду на закупівлю імпортного газу, обсяги його видобутку, платіжки, які ми отримуємо, — стосуються кожного з нас. Про це сказав голова Держенергоефективності Сергій Савчук під час брифінгу «Як провести енергомодернізацію бюджетних установ, не витрачаючи бюджетних коштів?», що відбувся у середу в Будинку уряду.

Сергій Савчук нагадав, що для населення в Україні діє кілька державних програм з енергоефективності, до яких долучилися й органи місцевго самоврядування. Ці програми мають велику популярність в усіх регіонах. Також підвищенню енергоефективності сприяє те, що інвестори встановлюють котельні на альтернативних видах палива. Тож загалом щодо трьох категорій споживачів — населення, бюджетної сфери, теплокомуненерго — за два попередні опалювальні сезони Україна зменшила використання газу на 7,2 мільярда кубометрів.

Також дуже важливим є енергозбереження в бюджетній сфері. В Україні майже 100 тисяч будівель бюджетних установ — школи, лікарні, дитсадки тощо, і велика частина їх побудована ще за старими радянськими стандартами, тож потребує комплексної термомодернізації. Щоб утеплити таку кількість установ, потрібно від 4,2 до 8,5 мільярда доларів. В нинішніх умовах знайти такі кошти для утеплення  надзвичайно складно.  Тим часом потенціал скорочення енергоспоживання у бюджетних установах становить 50%, зауважив Сергій Савчук. За його словами, досягти потрібного ефекту можна завдяки мультиплікації ЕСКО-проектів у всіх об’єктах бюджетної сфери.

27-ма європейська директива зобов’язує Україну запустити ринок енергосервісних контрактів у бюджетну сферу. Їх механізм полягає в тому, що не чиновники на різних рівнях вирішують,  якій школі, приміром, надати кошти на утеплення. «Ми хочемо, щоб запрацювало законодавство, яке ми розробили, і в школу, дитсадок тощо прийшов інвестор. Тим більше, що в Україні вже є зарубіжний інституційний інвестор. Він поставить лічильник у школі, замінить вікна, утеплить стіни і зменшить рівень витрат до 50%. Тобто школа платитиме вполовину менше»,— сказав Сергій Савчук.

Він зауважив: ЕСКО-механізм полягає в тому, що енергоефективні заходи в школах, дитсадках, лікарнях та інших закладах впроваджують інвестори — енергосервісні компанії, як українські, так і іноземні, за власні чи запозичені кошти. «Зверніть увагу: додаткових бюджетних коштів не залучають! Вкладені інвестиції енергосервісна компанія повертає  тільки за рахунок зекономлених бюджетною установою витрат на комунальні послуги та енергоносії», — наголосив голова Держ енергоефективності.

ЕСКО-компанія має фінансові ризики від реалізації такого енергоефективного проекту, бере на себе повну відповідальність за якість робіт та зацікавлена в максимальній економії витрат на житлово-комунальні послуги.

«ЕСКО-механізм — це доступний інструмент залучення інвестицій в енергомодернізацію бюджетних установ, який широко використовують у країнах Європи, а вже сьогодні почав діяти в Україні. Необхідно донести переваги його використання до очільників муніципалітетів, бюджетних установ, населення», — зауважив Сергій Савчук.

Механізм енергосервісу для об’єктів бюджетної сфери вже запущено. Днями підписано перший в Україні енергосервісний договір на впровадження ЕСКО-компанією заходів з енергоефективності в Осичківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Савранського району на Одещині. За словами заступника голови Савранської РДА Олександра Хапатнюковського, вже цієї осені у школі проведуть очищення систем опалення. Пізніше утеплять горищне перекриття. Згідно з договором за 10 років років компанія  має забезпечити скорочення енергоспоживання у будівлі на 28%.

На Одещині, окрім осичківської школи, вже запланували використати ЕСКО-механізм для енергомодернізації ще одного бюджетного закладу. Втім, Одещина — не єдиний регіон, який залучає ЕСКО-механізми до  модернізації бюджетних закладів. Зокрема, за повідомленням прес-служби Держенергоефективності, тендери на закупівлю послуг енергосервісу  вже оголошено також у Києві (19 об’єктів), Вінниці (один об’єкт), Полтавській області (два об’єкти). Нині в Україні формується національна база потенційних об’єктів енергосервісу, а також перелік підприємств-виконавців послуг.