З ПЕРШИХ ВУСТ

Юрій ЯЩЕНКО,
міністр вугільної
промисловості України

Минулого року відбулося безпрецедентне зменшення видобутку вугілля на державних шахтах - у середньому щомісяця на 380 тис. тонн. У першому кварталі 2010 р. падіння обсягів становило ще 720 тис. тонн. Державний сектор галузі був на межі переходу до неконтрольованого згортання виробництва з відповідними економічними та соціальними наслідками. Що робить Міністерство вугільної промисловості України, аби виправити становище? Яка тепер ситуація на підприємствах? Які перспективи галузі? Про це та інше - розмова оглядача "УК" з міністром вугільної промисловості Юрієм ЯЩЕНКОМ.

Світло в кінці тунелю

- Передусім, Юрію Петровичу, у чому причина такого різкого спаду вуглевидобутку 2009 року?

- Головна причина - торік на відтворення видобутку вугілля було спрямовано лише 10% коштів від потреби. Через фінансове незбалансування поточної виробничої діяльності кредиторська заборгованість зросла до 11,1 млрд грн. Новий уряд у березні поставив завдання повністю та своєчасно забезпечити виплату заробітної плати шахтарям з усіма нарахуваннями як до Пенсійного фонду, так і до фондів соціального страхування. Попереднє керівництво галузі, як відомо, з дозволу Кабінету Міністрів цього не робило, тому заборгованість до фондів сягнула 4 млрд грн.

Завдяки підтримці уряду завдання було виконане, а шахтарі побачили, що їхні сподівання на нову владу виправдовуються. Відповідно змінилося ставлення до праці, переломилася ситуація в галузі. Керівників, які дискредитували себе, демонстрували безвідповідальність, втратили довіру трудових колективів, довелося звільнити. За цей період було замінено 30% директорів шахт і чверть генеральних директорів вугледобувних підприємств.

Але найголовніше те, що галузь втрачає трудовий потенціал: кількість пенсіонерів, зайнятих на підземних роботах, становить 46,2%. Із 20 тисяч робітників очисного вибою більше половини працює у вибоях з добовим навантаженням до 100 т і не завжди в безпечних умовах.

- З чого починало свою діяльність нове керівництво Мінвуглепрому?

- Із повної інвентаризації шахтного фонду, що дало змогу визначити основні "точки зростання" підприємства, де з мінімальними інвестиціями можна було б отримати максимальне нарощування видобутку. Крім того, завдяки інвентаризації визначили необхідний обсяг інвестицій. Вирішальне значення для залучення інвестиційних ресурсів мало досягнення фінансової збалансованості поточної виробничої діяльності шахт. У цьому контексті особлива подяка уряду за виділення коштів на покриття витрат із собівартості вугільної продукції. Тепер шахти в повному обсязі фінансують фонд оплати праці та мінімально необхідні матеріальні витрати на виробництво. Заборгованість із заробітної плати погашена повністю. Щомісяця прискіпливо приймаються фінансові плани всіх вугледобувних підприємств. Непершочергові витрати рішуче відсікаємо. За рахунок оптимізації фінпланів вдається заощадити щомісяця 100-150 млн грн.

Максимальне фінансове збалансування поточної діяльності вугледобувних підприємств дало можливість сконцентрувати зусилля на залученні недержавних інвестицій під фінансування нарощування видобутку.

За інвестиційними програмами

- Що можна сказати про реалізацію програм?

- Маємо три інвестиційні програми і кожна детально опрацьована паралельно з впровадженням необхідних маловитратних організаційно-технічних заходів. Без виконання запланованого, скажу відверто, зниження вуглевидобутку на державних шахтах до кінця року складало б понад 3,0 млн тонн.

Наразі практично реалізуються дві інвестиційні програми: збільшення навантаження на діючі очисні вибої (200 млн грн.) та введення в експлуатацію очисних вибоїв з високим ступенем готовності (800 млн грн.). Третя інвестиційна програма розрахована на 2010-2015 рр. та передбачає реконструкцію шахтного фонду, модернізацію та технічне переоснащення вугледобувних підприємств, у тому числі на інноваційній основі.

Сьогодні стан гірничого господарства шахт не дає змогу впроваджувати сучасну гірничу техніку. Технічний рівень виробництва вкрай низький: із 200 діючих лав лише 65% оснащені механізованими комплексами, з 564 прохідницьких вибоїв прохідницькі комбайни працюють лише в 106. Щорічно потребують заміни 30% підйомних машин і вентиляторів головного провітрювання.

Гірничошахтне ж обладнання сучасного технічного рівня створене й виробляється в широкому асортименті. Проблема розвитку полягає в тому, що державні шахти вже давно не мають власних інвестиційних ресурсів на технічну модернізацію, а можливості держбюджету підтримати в цьому плані галузь украй обмежені.

- Які джерела інвестування?

- У зв'язку з коригуванням державного бюджету основними на сьогодні є такі: державно-приватне партнерство - 580 млн грн; кредити комерційних банків - 600-700 млн грн; фінансовий лізинг - 2,2 млрд грн. Для інвестиційного забезпечення довгостроковими кредитами наразі Мінвуглепром співпрацює з Державним банком розвитку Китайської Народної Республіки та ВТБ Росії. Тобто, для досягнення позитивного результату задіяли три ключових чинники: людський, фінансове збалансування поточної виробничої діяльності, недержавні інвестиції.

Уже в квітні падіння вуглевидобутку зупинили. А з травня стабілізували видобуток чорного золота і щоквартально нарощуємо його обсяг. Скажімо, у ІІ кварталі порівняно з І видобуток вугілля збільшили на 200 тис. т, у ІІІ порівняно з ІІ - на 178 тис. т. Наразі підприємства надолужують відставання від рівня минулого року. Якщо за перші три місяці воно становило 724,1 тис. т (7,3%), то за підсумками 10 місяців - 370 тис. т (1,2%).

При цьому видобуток енергетичного вугілля вже перевищив рівень відповідного періоду минулого року на 462 тис. тонн. З'явилася можливість повністю забезпечити потреби підприємств теплової генерації та побутових споживачів у вугільній продукції.

- Зросло виробництво - поліпшилися фінансові показники?

- Так, у 3,8 раза скорочено непокриті збитки вугледобувних підприємств від випуску товарної продукції. У І кварталі їх сума складала 700 млн. грн, за підсумками квітня-серпня -182 млн грн. Дебіторська заборгованість зменшилася на 67 млн грн, кредиторська - на 3,1 млрд грн. Посилилася платіжна дисципліна підприємств. Зросла й заробітна плата - майже на 20%, виплачується вона своєчасно та в повному обсязі. Заборгованість повністю погашена. Зупинено зростання заборгованості перед фондами соціального страхування і Пенсійним фондом, розпочато її погашення.

Шляхом роздержавлення

- Які наступні кроки міністерства?

- Подальший розвиток галузі пов'язуємо з організацією роботи щодо виконання Програми економічних реформ Президента України.

Ключовими напрямами реформування визначено приватизацію економічно-ефективних підприємств державної форми власності та ліквідацію неперспективних. Роздержавлення галузі потребує від нас удосконалення механізмів державного субсидіювання, лібералізації ринку вугільної продукції із застосуванням ринкових механізмів ціноутворення, а також пом'якшення соціальних наслідків. Наразі, для підвищення інвестиційної привабливості підприємств розпочали реформування організаційної структури управління. Її мета - надання опорним шахтам статусу юридичної особи, оптимізація витрат на виробництво.

Мінвуглепром розробив та передав на погодження зацікавленим органам влади необхідні проекти законодавчих і нормативних актів. Серед них - законопроект про особливості приватизації вугледобувних підприємств, а також проект державної програми "Вугілля України", яка передбачає, зокрема, реалізацію близько 60 інвестиційних проектів реконструкції шахт.

- Що гальмує розвиток галузі?

- Є проблеми, які не розв'язати самотужки. Потрібна допомога уряду. Передусім турбують цінові диспропорції. Так, цього року, порівняно з 2008 р. оптова ціна 1 тонни товарної вугільної продукції зросла на 24,6% (з 544,5 грн до 678,6 грн із ПДВ). Водночас зростання цін на електроенергію становило 68% (з 44,17 до 74,32 коп. за 1 кВт/г), на металопродукцію та гірничошахтне обладнання теж відбувається галопуючими темпами. Порівняно з позаминулим роком вартість секцій механізованого кріплення зросла на 82%, очисних комбайнів - на 40%, скребкових конвеєрів - на 153%, що призвело до збільшення середньої вартості одного лавокомплекту з 80 до 130 млн грн (на 63%).

Значне зростання вартості гірничо-шахтного обладнання відбувається і цього року. Ціни на окремі види обладнання збільшилися за квітень-вересень на 20%. Усе це веде до значного збільшення потреби в інвестиційних ресурсах, створює умови для фінансового розбалансування галузі. Тому пропонуємо розробити заходи щодо ринкового регулювання вхідних цін, у тому числі за рахунок міжгалузевої кооперації (наприклад, підприємства галузі споживають приблизно 40 тис. тонн металопродукції на рік).

Інша проблема - недосконала процедура закупівлі як гірничошахтного обладнання безпосередньо у підприємств-виробників, так і послуг фінансових установ (кредити, лізинг). Слід значно спростити цю процедуру. Задля фінансового оздоровлення підприємств та підготовки до приватизації важливо також вирішити питання старих боргів. Мінвуглепром розробив відповідні пропозиції.

Більш загальною проблемою є невідповідність організаційно-господарських форм галузі завданням розвитку. Справа в тому, що первинна ланка виробництва - шахта - не є юридично господарюючим суб'єктом. Цей статус має фактично контора, державне підприємство, яке, по-суті, є середньою ланкою управління. Дохід створює шахта, а розподіляє його контора. Бюджетні гроші, фінансову допомогу, кредити витрачає шахта, а відповідає за їх ефективне використання об'єднання. Так відбувається розрив відповідальності за результати господарювання, іншими словами, фактично повна безвідповідальність, що різко знижує керованість і можливість розвитку. Розв'язати проблему слід шляхом відповідної зміни організаційних форм галузі, що сприятиме розвитку шахт. Але і в цьому потрібна підтримка уряду, облдержадміністрацій, місцевої влади та профспілок.

Міністерство має чіткий план економічних реформ вугільної промисловості, реалізація якого крок за кроком веде до створення економічно ефективної галузі, яка забезпечить економіку країни якісною сировиною в достатньому обсязі.

ДOСЬЄ "УК"

ЯЩЕНКO Юрій Петрович. Народився 19 березня 1953 р. в м. Макіївка Донецької області. Після закінчення середньої школи у 1970 р. та Донецького політехнічного інституту 1975 р. розпочав трудову діяльність гірничим майстром, помічником начальника дільниці на шахтах м. Макіївки та науковим співробітником Донецького науково-дослідного вугільного інституту. Тривалий час перебував на партійній та господарській роботах у Донецькій області.

З червня 1999 р. працював на керівних посадах у Міністерстві вугільної промисловості та Міністерстві палива та енергетики України, Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. З березня 2010 р. - міністр вугільної промисловості України.

Юрій Ященко - доктор економічних наук, академік Aкадемії гірничих наук України. Нагороджений галузевими відзнаками - "Шахтарська слава" і "Шахтарська доблесть" трьох ступенів та відзнакою Держгірпромнагляду "За доблесну службу". "Відмінник енергетики України".