ВІКНО МОЖЛИВОСТІ

Оптимальним терміном євроінтеграції нашої держави названо листопад цього року

«Ми європейці» та «Нам не потрібні візові бар’єри» — такі плакати побачили вчора журналісти, поспішаючи до Клубу Кабінету Міністрів на зустріч глави уряду Миколи Азарова із представницькою делегацією, очолюваною членом Європейської комісії з питань розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле. Утім, ці гасла віддзеркалювали далеко не всю суть стратегічних відносин України та Євросоюзу.

Майже півтори години Прем’єр-міністр і високий гість провели за зачиненими дверима, спілкуючись у вузькому колі. Потому з’явилися за столом переговорів перед об’єктивами теле- і фотокамер, виступили із короткими вступними словами, після чого клубна зала стала вільною від преси на такий самий час. Тобто перемовини у складі делегацій також відбулися без зайвих вух і очей.

Медійникам залишалося тільки усвідомити зміст сказаного європейським емісаром і точно донести його до інформаційних рядків. А осмислити справді було що. Адже за дипломатичною завуальованістю протокольної частини дедалі чіткіше проступала головна ідея Євросоюзу: Україна повинна глибше втілювати демократію у всіх без винятку її виявах. І саме це визначить подальшу долю її євроінтеграції.

Штефан Фюле перебуває на наших теренах усьоме. З часу попереднього візиту у вересні 2012 року, за його словами, тут мало що змінилося, а у Євросоюзу залишилося багато запитань, які спричиняють певне занепокоєння.

«У політиці відлік часу йде не на роки. Тож вікно можливостей відкрито саме зараз, — набагато конкретніше від свої попередніх заяв висловився Штефан Фюле. — Час не чекає, і втілення цієї історичної можливості цілковито залежить від вас». Інакше кажучи, Європа втомилася чекати і вимагає від нашої сторони «матеріальних і реальних кроків» назустріч проголошеній меті.

На сьогодні вона полягає в реалізації дорожньої карти для укладання Угоди про асоціацію разом із угодою про Зону вільної торгівлі, а також підготовці до саміту Україна — ЄС, запланованого на 25 лютого. Тож стислість термінів змушує уряд Миколи Азарова активізувати рух у цьому напрямку. Адже самих лише декларацій про європейський вибір, політичну та економічну інтеграцію до ЄС нині замало.

Прем’єр стисло поінформував гостя про хід реформ: дерегуляцію, спрощення ведення бізнесу, вдосконалення виборчого законодавства, зміни в судовій системі, кроки до спрощення візового режиму тощо. За його словами, п’ять законопроектів з останнього пункту вже очікують розгляду у Верховній Раді.

На спільній прес-конференції глава уряду відзначив активізацію відносин із ЄС, оприлюднивши висновок, що Європа готова надавати допомогу в подальшому реформуванні країни та її євроінтеграції. «Уряд виконав практично всі завдання першого етапу Плану дій і налаштований на збереження позитивної динаміки, — запевнив присутніх Микола Азаров. — І нині створено всі передумови для підписання Угоди про асоціацію і Зону вільної торгівлі».

Відчуттям особливого періоду у відносинах поділився і Штефан Фюле, пообіцявши: «ЄС відданий ідеї підписання вказаної угоди». І озвучив три умови, за виконання яких документ реально підписати в ході саміту Східного партнерства, який прийматиме Вільнюс у листопаді цього року.

По-перше, Україна повинна позбутися вибіркового правосуддя. По-друге, подолати на законодавчому рівні негативний досвід останніх парламентських виборів. І, по-третє, активно впроваджувати реформи, передбачені порядком денним асоціації Україна — ЄС.

«Що буде, якщо… взагалі не розглядається. Про перенесення строків підписання угоди на грудень 2013 чи січень 2014 не йдеться», — чітко наголосив Штефан Фюле.

Так він закликав українську владу нарешті взяти на себе політичну відповідальність за створення законодавчої бази євроінтеграції та її реальне втілення в життя.