Програма другого дня саміту ЄС, що відбувся у Брюсселі, розпочалася пізніше запланованого. Річ у тім, що напередодні дискусія щодо врегулювання цін на газ у ЄС затягнулася далеко за північ. Старожили з пресцентру в Європейській раді стверджують, що це був один із найдовших робочих днів в історії подібних зустрічей. Тож організатори вирішили дати європейським лідерам трохи відпочити. Тим паче, що вони мали обговорити теми не менш серйозні, ніж енергетична криза: співпрацю з Китаєм і ситуацію в Україні, зумовлену російським вторгненням.

Позбутися залежності від Китаю

Останні тенденції у внутрішній і зовнішній політиці Пекіна турбують Брюссель. «Китай продовжує місію на встановлення свого домінування у Східній Азії і в глобальних масштабах», — зазначила на підсумковій пресконференції голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

За її словами, дискусія європейських лідерів щодо відносин із Пекіном «була хорошою». «Ми пам’ятаємо, до чого призвела наша надмірна залежність від викопного палива з Росії і як важко, але необхідно, позбавлятися цієї залежності», — сказала фон дер Ляєн. І наголосила, що у випадку з Китаєм «це залежність від технологій і сировини». Тому нині пріоритетом для Євросоюзу стануть диверсифікація джерел сировини та пошук надійних постачальників.

Нам нададуть 18 мільярдів євро

Щодо України, то учасники саміту ЄС обговорювали фінансову допомогу Києву, а також політичні та юридичні важелі тиску на Москву у відповідь на новий виток ескалації — масовані обстріли російськими військами мирного населення та критичної інфраструктури. Спілкуючись із журналістами, Урсула фон дер Ляєн кілька разів наголошувала, що для України важливо бути впевненою «у надійному та стабільному потоці фінансових надходжень». «За словами української сторони, Києву потрібно приблизно від 3 до 4 мільярдів євро на місяць, щоб мати достатньо ресурсів для базових потреб. І цю суму має профінансувати ЄС, наші американські друзі та фінансові інститути», — пояснила голова Єврокомісії.

На європейських політиків потужне враження справило спілкування з Президентом України Володимиром Зеленським, який звернувся до них через відеозв’язок. Прем’єр-міністр Естонії Кайя Каллас, відповідаючи у кулуарах саміту на запитання журналістів, зазначила, що учасників зустрічі особливо стурбувала інформація від Зеленського, що росія замінувала дамбу Каховської ГЕС. «Це чистий тероризм. Якщо ви подивитеся визначення поняття «тероризм», то це саме він. Це робиться, щоб змусити нас боятися та стримати від рішень, які маємо намір ухвалити», — сказала Каллас.

Президент Європейської ради Шарль Мішель також під час пресконференції підтвердив, що в Євросоюзі стурбовані повідомленням про мінування та можливий підрив дамби. Інститути ЄС «перебувають у тісній координації з Президентом Зеленським, щоб систематично адаптувати рівень нашої реакції відповідно до того, що відбувається на місцях», заявив Мішель.

Покарання за злочини

Один із головних варіантів відповіді на російську агресію — створення спеціального трибуналу, який дасть змогу розпочати судове переслідування вищих представників російської влади за злочини агресії в Україні. Керівники країн Балтії намагалися переконати інших учасників саміту, що ЄС може стати лідером у процесі створення такого трибуналу. Прем’єр-міністр Латвії Криш’яніс Каріньш заявив журналістам, що Міжнародний кримінальний суд «не такий продуктивний, тому що його юрисдикція охоплює лише справи про прямі військові злочини». Так, ті, хто безпосередньо віддає накази, залишаються безкарними, вважає Каріньш.

Схоже, що ці аргументи почули. У підсумковому документі саміту лідери ЄС звернулися до глави європейської дипломатії з проханням вивчити варіанти, які дозволили б притягнути до відповідальності винних у злочинах агресії проти України.

Конфіскація та новий пакет санкцій

Поки правові можливості покарання вищого керівництва РФ лише вивчають, Євросоюз продовжуватиме застосовувати проти Москви санкційні методи. Цього разу йшлося про те, як використовувати російські активи, заморожені на території ЄС, для відновлення України після війни. Їхня загальна сума, за словами Каї Каллас, становить близько 300 мільярдів євро. Щоб ці кошти заарештувати та передати Україні, потрібні юридичні підстави. Схоже, що після саміту цей процес увійде до практичної фази. Принаймні у підсумковому документі міститься заклик до Єврокомісії «надати варіанти відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права, спрямовані на використання заморожених активів для підтримки відновлення України».

Хоча восьмий пакет санкцій Євросоюзу проти Росії було ухвалено недавно, останні масовані ракетні удари російської армії по мирних цілях в Україні та ядерна риторика Кремля стали підставою для початку роботи над новою серією штрафних заходів. Щоправда, європейські дипломати та чиновники визнають, що ухвалювати кожен новий пакет санкцій стає дедалі важче і все складніше зберігати єдність усіх 27 країн у цьому питанні. Але Польща, Литва, Латвія та Естонія підготували для учасників саміту спеціальну записку. У ній описуються нові санкції, які можуть болюче вплинути на російську економіку.

Як повідомив журналістам високопоставлений європейський дипломат, серед цих пропозицій — заборона на співпрацю у сфері атомної енергетики, на експорт до Росії цивільних безпілотників, на послуги з вивчення ринку, на продаж росіянам нерухомості в ЄС, а також на імпорт російських діамантів. Дипломат зазначив, що проти штрафних заходів виступає не лише угорський прем’єр Віктор Орбан. «Але позиція країн змінюється чи не щотижня, тож перспектива нового пакета санкцій є», — зазначив співрозмовник.