Першочергове завдання уряду — завершення підготовки до опалювального сезону. Кабмін, попри всі виклики, спільно з місцевою владою та всіма службами роблять усе, щоб забезпечити тепло, світло та воду в домівках українців. Нині стан готовності житлових будинків і теплових мереж оцінюють у майже 90%, і найближчим часом він наблизиться до показника 100% у тих регіонах, де немає активних бойових дій. Влада не приховувала, що цей опалювальний сезон буде найскладнішим в історії країни. Останні пів року уряд щодня вів підготовку за трьома напрямами, щоб стабільно пройти цю зиму. На цьому у промові під час чергового засідання уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Напрям 1. Накопичення необхідних ресурсів

«Нині в наших підземних газосховищах майже 14 мільярдів кубометрів газу. Розраховуємо на додаткові обсяги імпортного газу від наших партнерів. Про це говорили зі США, Великою Британією, Норвегією. Накопичили майже 2 мільйони тонн вугілля. До початку опалювального сезону заповнюватимемо всі наявні в Україні склади.

Додатковим ресурсом у прийдешньому опалювальному сезоні буде деревина. Це та альтернатива, яка допоможе країні бути готовою до різних сценаріїв. Уряд уже надав обласним військовим адміністраціям 562 мільйони гривень субвенції на закупівлю деревини. Ідеться насамперед про прилеглі до зони бойових дій регіони. Важливо швидко розподілити ресурси в ті громади, де вони будуть потрібними», — цитує слова Прем’єра департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Очільник уряду зауважив, що завдяки роботі українських атомних електростанцій є достатній ресурс для забезпечення країни електроенергією. Інтеграція в європейську енергосистему ENTSO-E дає змогу Україні в разі потреби отримати допомогу від європейських партнерів.

«Продовжуємо роботу з партнерами з демілітаризації Запорізької АЕС та створення навколо неї 30-кілометрової безпечної зони. Персонал ЗАЕС повинен мати змогу працювати у спокійних, нестресових умовах, без російських військових. За умови демілітаризації ЗАЕС Україна матиме більше можливостей для балансування власної енергосистеми й навіть зможе продовжувати експорт електроенергії в Європу. Без ЗАЕС енергосистема України в зимовий період працюватиме з максимальним навантаженням. Але кожен з нас може зробити внесок в енергетичну стійкість держави. Наприклад, максимально змістити побутове та промислове споживання електроенергії на нічні години.

Ці прості речі дають величезний сумарний ефект і допомагають країні з найменшими втратами пройти складний зимовий період. Дуже важливо за змогою вчасно оплачувати комунальні послуги. Якщо населення вчасно не оплачуватиме, це вимушено компенсуватиме бюджет, відволікаючи фінансовий ресурс від підтримки ЗСУ. Країна вже не раз демонструвала, що таке єдність і який вона має потужний ефект. Тому економія енергоресурсів цієї зими — також внесок кожного з нас у перемогу над ворогом», — констатував Денис Шмигаль.

Напрям 2. Відновлення пошкодженої росією комунальної та енергетичної інфраструктури, передусім на деокупованих територіях

«Працює урядовий штаб, який координує цю роботу. Понад 4 мільярди гривень із держбюджету спрямовано на швидке відновлення постраждалих від війни регіонів. Найбільше — на Харківщину, Київщину, Чернігівщину, Сумщину. Майже на двох тисячах об’єктів роботи завершено. Щодня українські енергетики та комунальники результативно працюють над тим, щоб у наших оселях було світло і тепло. Величезна подяка героям енергофронту за їхню важливу для країни роботу», — каже Прем’єр.

Напрям 3. Антикризове реагування

«Після семи місяців повномасштабної війни вже всі розуміють, що маємо справу з країною-терористом. Тому повинні бути готові до терактів росії проти нашої критичної інфраструктури. Ідеться насамперед про ракетні обстріли, але це не єдиний ризик. Ідеться й про ймовірність повного припинення газового транзиту через територію України до Європи. Такого сценарію не можна відкидати. Тому підготовлено план максимально ощадливого та ефективного використання наявного ресурсу газу. Саме тому середня температура в оселях українців цієї зими може бути нижчою, ніж у минулі роки. Нині таку політику впроваджують більшість країн Європи. Ми живемо та працюємо в умовах війни, і кожен з нас має з розумінням ставитися до цих викликів.

Щодо загрози масованих атак росіян на нашу теплоенергетичну інфраструктуру, то працюємо над захистом критично важливих об’єктів і створюємо запаси альтернативних джерел енергії на той час, доки триватимуть аварійні ремонтні роботи. Такий запас уже формується. Гроші на це передбачено ще влітку. Держава закуповує мобільні котельні та генератори. Частину засобів отримуємо як гуманітарну допомогу від наших партнерів. На крайній випадок розроблено та доведено до обласних військових адміністрацій алгоритми евакуації населення. Їх активують за наявності критичних інфраструктурних пошкоджень, які неможливо буде усунути протягом короткого терміну», — наголосив Денис Шмигаль.

І резюмував: «Розуміємо, що ворог розраховує зробити зиму й холод своїм союзником у війні з Україною. Готуємося, мобілізуємо внутрішні ресурси, міжнародну підтримку, щоб не допустити цього. Упевнений, що разом подолаємо ці виклики».

РІШЕННЯ УРЯДУ

Понад 800 об’єктів держвласності загальною вартістю приблизно 45 мільярдів гривень Кабмін передав зі сфери уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна.

«Тримаємо курс на зменшення розміру держави в економіці і продовжуємо втілювати в життя національний план відновлення. Сьогоднішнім рішенням істотно знижуємо навантаження на держоргани, під управлінням яких перебували ці об’єкти. У подальшому частина підприємств знайдуть у процесі приватизації нового власника, отримають інвестиції та працюватимуть на економіку країни. Для багатьох з них це буде шансом відновити роботу, розвиватися, створювати нові робочі місця. Певна кількість підприємств залишиться в управлінні держави чи буде передана в оренду. А держкомпанії, які не мають потенціалу розвитку та не цікаві бізнесу, буде ліквідовано, що зменшить витрати держбюджету», — прокоментувала перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.

Уряд погодив припинення чинності міжурядової українсько-білоруської угоди про уникнення подвійного оподаткування. Як роз’яснили в Міністерстві фінансів, скасування цього міжурядового договору сприятиме запобіганню поповнення бюджету країни, що сприяє агресору, шляхом надання Україною пільгових умов оподаткування для резидентів білорусі, що здійснюють діяльність в Україні.