Уряд працює з партнерами над узгодженням спільного плану фінансування України на 2027 рік

10 листопада у Львові пройшло 18­те засідання керівного комітету Української платформи донорів, яку було створено для координації міжнародної допомоги та забезпечення нагальних потреб і довгострокового відновлення України. Платформа об’єднує 25 постійних і тимчасових членів та спостерігачів, вісім учасників, серед яких міжнародні фінансові організації, ОЕСР та ООН.

На засіданні обговорили з партнерами забезпечення бюджетних потреб України на 2027—2028 роки, впровадження реформ на шляху до вступу в ЄС, економічну стійкість та пріоритетні потреби, підготовку до зимового періоду та організацію URC2027 у Таллінні. 

«Для нас критично важливо до кінця листопада досягти чітких домовленостей щодо фінансової підтримки України на 2027 рік. Високо цінуємо лідерство Європейського Союзу та розраховуємо на спільні рішення всіх міжнародних партнерів для покриття наших фінансових потреб. Важливо також забезпечити безперервність фінансування 2028 року», — зазначив, відкриваючи засідання, Прем’єр­міністр Сергій Корецький. 

На засіданні співголова платформи міністр фінансів Сергій Марченко окреслив стан фінансової системи та головні потреби на 2027 рік: 

«Уряд України продовжує фінансувати всі пріоритетні видатки та виконувати свої зобов’язання. Але російські атаки на енергетику, виробництво та логістику посилюють тиск на економіку і державні фінанси. Наше спільне з партнерами завдання — своєчасно забезпечити необхідні ресурси на 2027 рік, зберегти макрофінансову стабільність та підтримати стійкість України. Розраховуємо на підтримку ЄС у покритті двох третин фінансових потреб України, активно працюємо й з іншими донорами. Продовжуємо наполягати на використанні заморожених російських активів. Позиція України незмінна: агресор має нести фінансову відповідальність за свою війну».

Віцепрем’єр­міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов наголосив: «Ми вдячні кожному з наших міжнародних партнерів за послідовну стабільну фінансову підтримку України в умовах російської агресії, що триває. А нашим першочерговим завданням є завершення виконання всіх невиконаних зобов’язань на 2026 рік, насамперед тих, що стосуються фінансування, вступу в ЄС та поліпшення бізнес­клімату. Україна зосереджує зусилля на реалізації реформ, передусім у сфері верховенства права, щоб отримати позитивний звіт Єврокомісії за підсумками оцінювання проміжних бенчмарків IBAR».

Він відзначив створену спільну робочу групу між Україною та Європейською комісією (Task Force), робота якої покликана прискорити реформи, необхідні для виконання проміжних бенчмарків (умов вступу до ЄС) за переговорними розділами 23 «Судова влада та основоположні права» та 24 «Юстиція, свобода й безпека».

Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко зазначив: 

«Ключове завдання — забезпечити стійкість української економіки в умовах постійних російських атак. Бізнес щодня зазнає втрат, стикається з обмеженим доступом до фінансування та високими воєнними ризиками. Тому наші пріоритети — захист виробничих потужностей, збереження робочих місць, доступне кредитування та відновлення критичної інфраструктури. Для цього ми працюємо над створенням Фонду першого збитку, розширенням страхування воєнних ризиків і реалізацією ініціативи «Промисловий Рамштайн». Наша мета — мобілізувати міжнародні ресурси та перетворити їх на конкретні інструменти підтримки підприємств. Адже економічна стійкість України — це здатність бізнесу продовжувати працювати, зберігати виробництво та інвестувати в розвиток навіть під час війни».

Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін окреслив завдання міністерства та нагальні потреби відновлення: 

«Цього літа уряд об’єднав у нашому міністерстві регіональну політику, місцеве самоврядування, житлову політику та політику щодо ВПО. Тепер у людини, яка змушена тікати від війни, є одна адреса в уряді. Ми змінюємо підхід до евакуації: вона має завершуватися не в транзитному центрі, а тоді, коли людина облаштувалася на новому місці. Критично важливе питання для України, окрім транзитних центрів та іншого забезпечення циклів евакуації, — це житло. Ідеться про соціальне житло, забезпечення усіх компонентів програми «єВідновлення». За даними RDNA5, житло залишається одним з найбільш постраждалих секторів: на нього припадає 31% загального обсягу збитків. Щоб відновити житловий сектор, протягом наступних десяти років знадобиться майже 90 мільярдів доларів».

У заході взяли участь співголови платформи генеральний директор генерального директорату з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST) Герт­Ян Коопман від Європейської комісії та Ніколь Оталла, виконувачка обов’язків координатора допомоги США Європі, Євразії та Центральній Азії Державного департаменту США, Мюріель Лаку­Лабарт, спеціальна посланниця Франції з питань відновлення та реконструкції України, представники Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України, Міністерства енергетики, Міністерства оборони, а також більш як 100 представників країн­учасниць платформи, Європейської комісії та міжнародних фінансових організацій.

У межах засідання керівного комітету платформи пройшла окрема зустріч із представниками Львівської громади для обговорення реагування громади на виклики війни, стратегій адаптації та подальших перспектив розвитку.

Наступне засідання керівного комітету відбудеться на полях URC2027 у січні в м. Таллінні, Естонія. Керівний комітет платформи складається з вищих посадових осіб з України, країн G7 та Європейського Союзу. Міжнародні фінансові установи та організації також беруть участь у засіданнях керівного комітету як активні учасники. 

Платформа об’єднує 25 постійних та тимчасових членів, спостерігачів. Постійними членами є Україна та країни G7 (Канада, Франція, Італія, Німеччина, Японія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки та Європейський Союз). Сім тимчасових членів: Данія, Естонія, Республіка Корея (Південна Корея), Нідерланди, Норвегія, Польща та Швеція. Дев’ять країн, що мають статус спостерігачів: Австрія, Бельгія, Ісландія, Іспанія, Латвія, Литва, Люксембург, Фінляндія та Швейцарія. Крім того, в її роботі беруть участь вісім міжнародних фінансових установ та організацій.