Майбутні абітурієнти вже отримали атестати зрілості й саме перебувають у повній навчальній готовності. Хоч складання ЗНО з основних предметів за плечима, у більшості вступників попереду тестування з іноземних мов чи природничих дисциплін. А ось на дев’ятикласників у професійно-технічних закладах чекають вступні випробування.

Адже незабаром учорашнім школярам доведеться зробити важливий крок у дорослому житті — обрати майбутню професію. Як не розгубитися серед розмаїття вищих навчальних закладів, чим керуватися, щоб здобути якісні знання й диплом державного зразка?

Тест на правду

Якщо вступники з високими тестовими балами віддадуть перевагу відомим рейтинговим університетам, решта абітурієнтів шукатимуть можливості вступити до різноманітних регіональних навчальних закладів. Ось тут треба бути пильними. Оскільки окремі сумнівні «виші», які роками з’являлися як гриби після дощу, не маючи ні відповідних умов навчання, ні достойних викладачів, і досі пропонують молоді неякісну освіту. Подавши заяву до подібного навчального закладу, ви ризикуєте згодом узагалі залишитися без диплома. До речі, це стосується не лише випускників 11-х класів, а й тих, хто після дев’ятого вирішив здобути робітничу професію.

Упродовж останніх двох років Міністерство освіти і науки проводить поступову оптимізацію занадто розгалуженої мережі — тест на якісну освіту не пройшли майже 90 вищих навчальних закладів. Окремі державні виші об’єднали з потужнішими університетами, де студенти отримають престижніші дипломи. Водночас значна частина приватних навчальних закладів, їхніх численних філій залишилися без ліцензій. За даними профільного відомства, зокрема у період 2015-го — початку 2016 років, анульовано та вилучено ліцензії в 59 різноманітних підрозділів вишів. Це коледжі приватного Київського університету культури в Харкові, Кіровограді, Черкасах, Одесі, Запоріжжі, Броварах та інших містах. А також численні відокремлені підрозділи факультетів менеджменту і бізнесу цього вишу в Херсоні, Харкові, Кіровограді, Черкасах та ін.

За заявами навчальних закладів торік рішенням акредитаційної комісії анульовано ліцензії для деяких філій ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» — у Полтаві, Конотопі, Ковелі, Білій Церкві, Березані. Понад те, анульовано ліцензії цілим інститутам МАУП у Черкасах, Сумах, Кривому Розі, Закарпатті, Дніпродзержинську.

«УК» спробував з’ясувати причини такої ситуації безпосередньо в центральному офісі навчального закладу. На сайті МАУП чомусь вказано мінімум контактів. За поданими номерами працівники відповідають, мовляв, «не компетентні в цьому питанні» й перемикають на інший відділ. Як бачимо, все для майбутнього абітурієнта. Водночас номер телефону приймальної ректора краще залишити для дедуктивних методів перевіряючих органів. Цікаво, що коли згодом зателефонувала на «багатостраждальний» номер під виглядом мами випускниці з Черкас, мені залюбки повідомили телефон Черкаського інституту МАУП, який з 28 травня минулого року не має ліцензії. На диво, й сайт цього закладу працює.

Прикладів удосталь. Сама перевірила: сайти деяких сумнівних вишів виявилися робочими — закликають абітурієнтів подавати документи, пропонують перелік спеціальностей. І хоч телефони там поки що не відповідають, вони робочі, й неважко здогадатися, що слухавку можуть підняти саме під час вступної кампанії.

У МОН зазначають, що «за результатами позапланової перевірки Державною інспекцією навчальних закладів анульовано ліцензію для приватного вишу «Міжнародний коледж інновацій і бізнесу» в Черкасах на підготовку молодших спеціалістів з п’яти спеціальностей та Ірпінської фінансово-юридичної академії на підготовку бакалаврів, спеціалістів, магістрів». Обидва заклади створено не так давно, але вони вже залишилися без права надавати освітні послуги. Номер телефону коледжу (був створений на базі Черкаського державного технологічного університету) недійсний, а ось академія відкрито піариться у соцмережах.

«Добридень, це приймальна комісія?» — цікавлюся, телефонуючи на єдиний вказаний мобільний. «Так, де ви взяли цей номер?» — звучить непривітна відповідь. «У мережі, моя донька хоче вступити до вашого вишу, це можливо?» — запитую. «Зрозуміло, тоді давайте зустрінемось», — уже більш привітно пропонують мені. Тож виходить, навіть без ліцензії виші продовжують заманювати абітурієнтів?

Реальні умови навчання

Щоб не потрапити до сумнівних «вишів», краще подавати документи лише в ті університети чи коледжі, які вже роками працюють, мають позитивні відгуки серед студентства, ваших знайомих. Не завадить не тільки поспілкуватися телефоном, а й особисто відвідати обраний навчальний заклад, пересвідчитися в належних умовах навчання, поспілкуватися з викладачами, студентами, перевірити наявність гуртожитку, бібліотеки, їдальні.

До речі, тепер чинні нові Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності (затверджено постановою Кабміну №1187 від 30 грудня 2015 року). За даними МОН, ними встановлено для навчальних закладів чіткі вимоги до кадрового, матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення та організаційні вимоги провадження освітньої діяльності. Причому останні стали істотною новацією. «Для вищої та професійно-технічної освіти передбачено необхідність подання здобувачем ліцензії даних та відомостей в електронному вигляді про кадрове та матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, його підрозділу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а також для сфери вищої освіти оприлюднення цієї інформації на офіційному веб-сайті», — зазначають у міністерстві.

Проте, як відомо, ліпше побачити все на власні очі, чи відповідає інформація, подана на сайті вишу (особливо це стосується приватних закладів) реаліям. Адже коли абітурієнти свідомо оминатимуть виші з неякісною освітою, вони просто залишаться без студентів і зникнуть із мережі вищих навчальних закладів.

Насамкінець.Також слід ретельно ознайомитися з деякими новаціями вступної кампанії. Нагадаємо, що у 2016 році до університетів можна подати тільки цьогорічний сертифікат ЗНО. Причому заяви до вишів для вступу на бюджет слід подавати виключно в електронному вигляді з 11 по 27 липня, крім випадків, коли абітурієнти мають право вступати за іспитами або співбесідою. Також нема обмеження стосовно кількості вишів, до яких можна подати документи (всього 15 заяв, проте до п’яти у кожному університеті). Не забудьте присвоїти своїм заявам пріоритетність від 1 до 15.

Варто звернути увагу, на які спеціальності збільшиться кількість бюджетних місць. За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, МОН пропонує значне збільшення держзамовлення на спеціалістів у сфері ІТ (понад тисяча додаткових місць), водночас скоротять бюджетні місця для правників та економістів. Зміняться й принципи формування держзамовлення: якщо раніше його розподіляли вручну між університетами, тепер бюджетне місце слідуватиме за абітурієнтом з високими балами ЗНО. Водночас на кожну спеціальність визначать певний обсяг місць — мінімальний і максимальний поріг. Тож університет зможе збільшити кількість бюджетних місць, але не більше ніж 25% визначеного порога держзамовлення. Для абітурієнтів з окупованого Криму надають певні квоти під час вступу, а учні з непідконтрольних територій Донбасу матимуть змогу вступати до будь-якого університету за результатами ЗНО або (за бажання) за вступними іспитами до евакуйованих вишів.