Засідання Міжпарламентської ради Україна — НАТО, яке відбулося вчора у столиці, покликане наблизити нашу країну до відповідей на багато актуальних запитань і викликів сьогодення, чіткіше визначитися з євроатлантичним вектором розвитку, зрозуміти перспективи не лише в контексті подальшої співпраці з Альянсом, а й із Євросоюзом.
Можливо, прагнення українців жити в єдиній європейській родині знайдуть відгомін у серцях жителів Старого Світу. Принаймні на це сподівається віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Одним із перших кроків у цьому напрямі вона вбачає ратифікацію Нідерландами Угоди про асоціацію України з ЄС. Адже не може тягар гріхів минулої влади й досі стояти на заваді омріяній євроінтеграції, право на яку наш народ виборов на Майдані під час Революції гідності.
«Ми дуже сподіваємося на ратифікацію угоди Голландією, на те, що всі 27 країн не залежатимуть від рішення Нідерландів на референдумі, який мав лише консультативний статус, — вважає урядовець. — Якщо європейська спільнота і НАТО не ухвалять для себе стратегічне довгострокове рішення, що Україна — частина європейського простору, тоді вони досить швидко відчують втому від України і постійно шукатимуть якісь виправдання, що Україна не робить чи те чи інше, замість того, аби допомогти подолати нам певні труднощі».
Як, скажімо, у питанні створення Північноатлантичним альянсом ще двох трастових фондів для надання допомоги Україні. Йдеться про розмінування і посилення стратегічних комунікацій. Щоправда, останній залишається питанням дещо віддаленої перспективи. Віце-прем’єр нагадала, що протягом останнього року створено й запрацювали п’ять аналогічних структур, і їх діяльність підтвердила серйозність намірів обох сторін до активізації партнерства.
На користь цього пролунали слова Іванни Климпуш-Цинцадзе про остаточне відновлення вже найближчим часом роботи Національного координаційного органу щодо співробітництва з НАТО. Нині — це один із пріоритетів зовнішньополітичної діяльності українського уряду. Орган цей працюватиме як комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України, яку, власне, й очолить особисто «європейський» віце-прем’єр. А ще вона пообіцяла, що незабаром буде відновлено державну інформаційну програму для громадян щодо діяльності НАТО.
Окремо учасники зібрання згадали й про події на сході України, розпалення ворожнечі, до якої тісно причетна агресивна політика Російської Федерації. Розмови й дії у певних європейських колах щодо можливого послаблення обмежень стосовно агресора Іванна Климпуш-Цинцадзе прокоментувала лаконічно й зрозуміло: «На сьогодні Російська Федерація не робить нічого, що хоча б натякнуло на те, що санкції можна було б пом’якшити».
Більшість не обділених здоровим глуздом людей, які вже відчули «братню любов» східного сусіди переконані, що скасування чи бодай послаблення антиросійських санкцій призведе до повної безкарності для цієї країни на міжнародній політичній арені. І здобутий Україною досвід у нав’язаному РФ збройному конфлікті на Донбасі свідчить лише про одне: Росію можна примусити до миру лише спільними й скоординованими зусиллями.
Погоджується з цими думками й Голова Верховної Ради Андрій Парубій, який небезпідставно вважає цілковито вірогідним сценарій активізації воєнних дій на Донбасі, спричинених частковою окупацією російською стороною наших земель. Тому Україна мусить бути готовою дати відсіч одній із найбільших армій на європейському континенті.
Очільник парламенту зазначив, що на сьогодні кількісне та якісне співвідношення російської армії з українською не на нашу користь, що й обумовлює активізацію проведення оборонної реформи. Іншого шляху наша країна на сучасному етапі просто немає. Саме тому в питаннях докорінних перетворень у секторі безпеки вона потребує підтримки Альянсу. «Нехай з часом, але Україна, безсумнівно, стане членом НАТО», — резюмував Голова Верховної Ради.
Позицію вітчизняного зовнішньополітичного відомства щодо питань європейського порядку денного оприлюднила на зібранні заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Стосується це, зокрема, того, що Європейський Союз повинен мати оновлену стратегію щодо Росії.
«Найслабше місце Європейського Союзу, це те, що він завжди лише реагує, а не має проактивної позиції, не діє на випередження. Він мусить мати оновлену стратегію щодо Росії. Тактичні кроки ми бачимо, а стратегічне бачення — не завжди», — цитує УНІАН слова нашого дипломата.
У зв’язку з цим МЗС закликає міжнародну спільноту подовжити санкції проти Росії. «Ми потребуємо цінностей, якими не можна торгувати за якісь економічні інтереси. Закликаю не зраджувати цінностям і надалі тиснути на Росію. Я не думаю, що ми маємо на догоду економічним інтересам змінювати міжнародний порядок, оскільки вже забагато життів втрачено у боротьбі з РФ за наше право робити власний вибір», — переконувала Олена Зеркаль.
Справді, жодна європейська країна не втрачала таку кількість людей, які боролися за свій цивілізаційний вибір бути в Європейському Союзі. І за це деструктивні сили слід карати, хоча б міжнародними санкціями. Попри критику, цей механізм залишається доволі дієвим та ефективним.
Змусити агресора сісти за стіл перегорів (і не лише щодо донбаського питання, а й деокупації Криму) — таку мету має ставити перед собою цивілізоване світове співтовариство.
Ми в Google+