Російські дипломати давно мріяли влаштувати публічне обговорення нового закону України про державу мову в Радбезі ООН, щоб розповісти світові, як він нібито порушує права російськомовних громадян. Першу спробу скликати таке засідання у зв’язку з ухваленням мовного закону Москва зробила 20 травня. Пропозицію РФ заблокували делегації США та європейських держав. Тоді представники цих делегацій заявили, що таке засідання несвоєчасне.

Проте, очевидно, після ганебної капітуляції ПАРЄ і повернення в асамблею російської делегації Москва вирішила брати і Радбез ООН, запропонувавши вдруге скликати засідання Ради Безпеки через український мовний закон.  Формальним приводом для того, що цього разу Радбез ініціативу підтримав, стало набуття мовним законом чинності.

«Хоч усі розуміють, що Москву цікавить не стільки закон про мову, скільки будь-яка нагода для дестабілізації ситуації в Україні. Українська делегація в ООН неодноразово заявляла, що мовний закон — внутрішнє питання нашої держави. Рада Безпеки до нього не має стосунку»,  —  написав на своїй сторінці у фейсбуці речник Постійного представництва України в ООН Олег Ніколенко.

Під час засідання Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя засудив закон про мову, заявляючи, що «боротьба за національну ідентичність не може порушувати прав російськомовної меншини. Ми не виступаємо проти української мови. Ми хочемо захистити росіян», — переконував представник Росії при ООН.

Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко у виступі різко розкритикував наміри РФ втручатися у внутрішні справи України.

«Країна, яка сторіччями репресувала українську мову та примусово витісняла її російською у всіх сферах суспільного життя, не має права розповідати нам, якою мовою писати та говорити», — обурився Володимир Єльченко.

Майже всі країни, чиї представники виступали на засіданні, засудили дії Кремля на Донбасі. А представниця Німеччини згадала про нещодавній обстріл бойовиками українського медичного автомобіля, внаслідок чого загинуло двоє військових.

Політичний координатор Постійного представництваСША при ООН Родні Гантер нагадав присутнім, що війну в Україні почала Росія. «Від 2014 року в Криму окупаційні сили проводять кампанію насильства, зокрема десятки позасудових страт і насильницьких зникнень, позбавлення волі кримських татар і етнічних українців», — сказав він. Американський дипломат  наголосив, що введені через анексію Криму санкції зберігатимуться доти, доки Росія не поверне Україні контроль над півостровом. Він додав, що санкції через збройний конфлікт на сході України будуть чинними до повного виконання Росією мінських домовленостей.

Його підтримав Постійний представник Франції при ООН Ніколя де Рів’єр. За його словами, конфлікт в Україні, що забрав 13 тисяч життів, у жодному разі не є наслідком того, що у квітні цього року було ухвалено закон про мову. «Цей закон не становить загрози для світу та міжнародної безпеки. Це внутрішній вибір українців», — наголосив французький дипломат.

Представник Великої Британії висловив думку, що винесення питання українського мовного закону на засідання Радбезу ООН — «спроба Росії підірвати українську незалежність».

За підсумками засідання Радбезу не було ухвалено жодних рішень чи резолюцій. Неприємною несподіванкою для Росії стала заява Бельгії, Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та Естонії. «Ми як країни-члени Європейського Союзу повністю підтримуємо незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і засуджуємо незаконну анексію Криму Росією», — йдеться у заяві.  Ці держави закликали Росію негайно звільнити 24 українських моряків, захоплених 25 листопада 2018 року, повернути українські кораблі й відновити безперешкодне проходження суден в Азовському морі. Шість країн — членів РБ ООН закликали РФ не розпалювати конфлікт на сході України, припинити фінансувати і забезпечувати зброєю бойовиків на Донбасі й почати виконувати мінські домовленості.