Введення спецрахунків для підприємств теплоенергетики вже поставило їх на межу виживання. Нині енергетичним лобі, за яким стоять олігархи, чиниться тиск на Кабмін, щоб ввести рахунки і для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства. Підприємства галузі ще раз звернулися до Прем’єр-міністра з листом, у якому застерігають про негативні наслідки, до яких призведе ухвалення такого нормативного акта.

З одного боку, ситуація з оплатою енергоносіїв вимагає рішучих дій від уряду. З іншого — в кабальну залежність потрапляють підприємства галузі, які не в змозі забезпечити стовідсотковий розрахунок, оскільки мають постійний відсоток недоотриманих коштів. Зрозуміло, що введення спецрахунків вигідне для енергетиків, оскільки сприятиме здійсненню розрахунків з енергогенеруючими та енергопостачальними компаніями в повному обсязі. Що ж до сумнівної вигоди від зменшення обсягу фінансових санкцій для підприємств житлово-комунального господарства, пов’язаних із порушенням термінів сплати за спожиті енергоносії, то виникають інші загрози.

Брак обігових коштів

Зокрема нестача коштів на виплату заробітної плати, розрахунки за придбання реагентів, виконання не в повному обсязі податкових зобов’язань. Усе це можна спостерігати на прикладі реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 р. №217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу», відповідно до якої більшість коштів, які отримують теплопостачальні підприємства від споживачів за надані послуги, банки автоматично зараховують на спеціальні рахунки, відкриті підприємствами для розрахунку з гарантованим постачальником природного газу — НАК «Нафтогаз України».

На сьогодні це вже призвело до затримок у виплаті заробітної плати персоналу, браку в підприємств обігових коштів для здійснення господарської діяльності, відімкнень від енергопостачання, неможливості сплати податкових зобов’язань. На підприємствах день у день зростає соціальна напруга і з’являється ризик повної зупинки їхньої роботи.

Спроби змусити підприємства ЖКГ стовідсотково повертати кошти за витрачені енергоносії тривають навіть не перший рік. Рішення про введення спецрахунків ухвалюють щороку. Наприклад, це законопроект № 4557а, яким пропонували впровадити рахунки зі спеціальним режимом використання для оплати послуг централізованого тепло- і водопостачання. Торік у листопаді законопроект було відкликано з Верховної Ради. У грудні подано ще один законопроект №1538, який у лютому цього року Верховна Рада України також відхилила, аргументуючи тим, що частина його новел суперечить статтям 12, 19, 44 Господарського кодексу України в частині заборони втручання у господарську та комерційну діяльність суб’єктів господарювання та застосування щодо них засобів регуляторного впливу.

Однак енергетики не припиняють спроб протягти таке рішення через Кабінет Міністрів. Так, цього року вже тричі вносили на розгляд уряду постанови, які передбачали введення спецрахунків для водоканалів. Ці постанови суперечать положенням чинних законів, а оскільки рахунки передбачено відкривати лише в банку, визначеному Кабінетом Міністрів, то це означає, що уряд втручатиметься у господарську діяльність суб’єктів господарювання, порушуючи ч. 2 ст. 25 та ч. 1 ст. 31 Господарського кодексу України. Ці статті визначають, що органам державної влади та органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, заборонено ухвалювати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб’єктів господарювання тієї чи іншої форми власності або ставлять у неоднакове становище окремі категорії суб’єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

На думку керівників водопостачальних підприємств України, це ставить під загрозу існування галузі.

Колапс, якого можна уникнути

«Якщо буде дисбаланс у взаєморозрахунках за послуги, то в підсумку це призведе до того, що слабші просто зупинять роботу», — вважає директор КП «Чернігівводоканал» Олександр Шкінь.

За словами директора ТОВ «Білоцерківвода» Ольги Бабій, пропоноване урядом введення спецрахунків фактично залишить водоканали без оборотних коштів, через що вони не зможуть виплачувати зарплати і розраховуватися за електроенергію, яка, за її словами, становить майже 50% у структурі собівартості тарифів на воду. Вона підкреслила, що «введення спецрахунків могло б бути актуальним у разі існування економічно об∂рунтованих тарифів на водопостачання». Однак, за її твердженням, НКРЕКП не поспішає переглядати і коригувати тарифи підприємств для підтримання їх актуальності, хоч витрати водопостачальних підприємств істотно зростають кілька разів протягом року через зростання цін на електроенергію, реагенти, загальну інфляцію в країні. Тому нині чинні тарифи на воду не покривають усіх витрат підприємств, і держава не поспішає відшкодовувати їм різницю в тарифах. «Нині передбачено майже 3 мільярди гривень на покриття різниці в тарифах, але коли ми їх отримаємо?» — зазначила Ольга Бабій.

Неврахованими у цих відносинах залишаються тільки інтереси підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, які відпускають холодну воду теплопостачальним підприємствам на потреби гарячого водопостачання. Однак вони не отримують за це коштів, бо кошти спрямовуються для розрахунків за газ, тоді як ці підприємства — такі самі постачальники сировини (води) для потреб гарячого водопостачання, як і постачальники газу та електроенергії.

Українська асоціація підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія» звернулася з докладним листом до Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, в якому закликає враховувати всі негативні наслідки, що до них може призвести ухвалення таких актів. Директор асоціації «Укрводоканалекологія» Олександр Романюк вважає, що введення спецрахунків для водоканалів «може призвести до колапсу водоканалів України та остаточно загальмує розпочате урядом реформування галузі». 

Юрій ЖЕРЛІЦИН,
президент Української асоціації підприємств
водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія»,

Іван КОРІНЬКО,
генеральний директор КП «Харківводоканал»,
професор, д. т. н., заслужений працівник сфери послуг України,
лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки,
для «Урядового кур’єра»