Зайвого молока не має бути

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення. Причина — положення про санітарно-гігієнічні вимоги до молочної сировини, які є частиною цієї угоди. Її вимогам не відповідають приблизно 75% всього молока, що виробляють в Україні, найперше — у господарствах населення. Щоправда, дату запровадження цього нововведення перенесли на 1 липня 2018 року. Крім того, воно передбачає перехідний період до 2022 року, але питання по суті це не знімає.

Питання якості молочної сировини в Україні порушували постійно, а вперше стало руба ще 2004-го, коли наша держава ввійшла до СОТ. Тоді соціальні міркування переважили економічні: мовляв, це негативно позначиться на добробуті сільського населення, адже для багатьох молоко — чи не єдине джерело виживання.

Численні семінари та інша роз’яснювальна робота з населенням (зазвичай на кошти закордонних програм) не давали результату з багатьох причин, зокрема через постійний дефіцит сировини на молокопереробних підприємствах, що змушував купувати будь-яку білу рідину, яку запропонують. 

Нині, вважають в Асоціації виробників молока, запровадження заборони спонукатиме до підвищення якості сировини. За час перехідного періоду виробники молока мають підвищити культуру виробництва. До подорожчання кінцевого продукту, який надходить у роздрібну торгівлю, на думку фахівців, це не призведе, бо чим вища якість сировини, тим менше витрат на її перероблення. Відповідно можна буде підвищити закупівельну ціну без зростання вартості кінцевого продукту — принаймні теоретично.

Держава, крім контролю, має вжити і певних заходів підтримки виробників молока, наприклад — відшкодовувати вартість придбаних індивідуальними виробниками доїльних апаратів. Крім того, дієвим заходом є кооперація: маючи доїльний апарат, можна обслуговувати не одну-дві корови, а значно більше, залежно від продуктивності апарата. Вкрай важливо створити на місцях невеликі пункти збирання молока, де відбуватиметься його охолодження. На це варто спрямувати частину грошей, запланованих у бюджеті на підтримку фермерства.

Дещо про підтримку

Вочевидь багато що залежить від громади — чи готова вона підтримати своїх виробників молока. Тут доведеться попрацювати, «вибивати» бюджетну допомогу в районних та обласних радах.

Щоправда, у бідон молока додали ложку дьогтю: виробники молока розраховували на значну частину з 4 мільярдів гривень, закладених у проекті бюджету на квазіакумуляцію. Хоча 2017-го з цією програмою вони не надто розкошували: як повідомила віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк, за вісім місяців державні дотації отримали лише 30% зі 135 учасників об’єднання, аж 10 мільйонів гривень на всіх.

А в кінцевому варіанті бюджету 2018 року, ухваленому Верховною Радою, кошти в розмірі 4 мільярдів перекочували на державну підтримку тваринництва — наче теж непогано, але загалом їх планують використати на часткове відшкодування вартості побудови тваринницьких комплексів. Але, щоб отримати згадане відшкодування, треба спочатку побудувати комплекс на власні кошти, а де їх взяти? Сільська громада самотужки не потягне.

Під мікроскопом

І ще щодо якості. Якісне молоко за стандартами ЄС відрізняється від неякісного загальною бактеріальною забрудненістю, кількістю соматичних клітин та кислотністю. Не вдаючись до числових значень цих показників, зауважимо на загал: можливості самостійно виміряти ці показники в приватних домогосподарствах нема, для цього потрібно спеціальне лабораторне обладнання.

В одному з регіонів України виробники молока вже отримали доступ до такого обладнання. В Умані відкрили незалежну лабораторію з визначення якості молока, створену на кошти Асоціації виробників молока (АВМ) за підтримки  проекту  Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Підтримка аграрного і сільського розвитку». Вже на першому етапі роботи лабораторії її послугами зможуть скористатися молочні ферми — члени АВМ та понад 4000 приватних домогосподарств у Черкаській, Київській, Кіровоградській, Вінницькій та Херсонській областях. У перспективі, вважають в асоціації, завдяки розширенню мережі пунктів відбору молока лабораторія зможе обслуговувати майже всі молочні ферми України.

Регулярний аналіз фізико-хімічних показників молока дасть змогу господарствам відстежувати якість продукції від кожної корови та вчасно реагувати на зміни; виявляти й оперативно коригувати помилки в годівлі, протоколах доїння та ветеринарного супроводу; вчасно виявляти загрозу розвитку маститу в корів тощо (зауважимо, що мастит — головна причина низької якості молока в індивідуальних господарствах). Ці заходи, зазначають в АВМ, дадуть змогу  підвищити якість молока і збільшити його виробництво та, зрештою, отримувати кращу закупівельну ціну на свою сировину.