ТАК ТРИМАТИ!

Класик сучасного мистецтва презентував виставку художніх робіт та нову книжку «Слова»
 

Сорок хвилин малював автографи Олександр Дубовик на примірниках своєї нової книжки «Слова». Виставка з нагоди її презентації відбулася в Музеї духовних скарбів України. Шанувальники живописного та літературного таланту митця відпустили Олександра, коли його покликав композитор і диригент Володимир Рунчак. Він присвятив митцю свій новий твір «Здрастуйте, пане Дубовик».

Роботи метра образотворчого мистецтва представлені у провідних музеях світу. Він єдиний з українських художників увійшов до двотомного каталогу «Абстракція ХХ століття», виданого в Росії. Здавалося б, після 80 років можна спочивати на лаврах і вдихати фіміам від захоплених відгуків у музеях та галереях світу. Але Дубовик щорічно демонструє невичерпну енергію фарб-сентенцій, слів-думок, які нерідко втілені в іронічні роздуми щодо координат культур та перетину цивілізацій: від їх печерних витоків до майбутньої зустрічі з іншими вимірами та формами життя. На квадратах полотен і книжок, а саме такий формат обрав митець, він втілює інтенції нових смислів, випробовує міць культурних напластувань у суспільстві перед молохом хаосу — ентропії. Він теоретизує у фаховому просторі і використовує у своїх роздумах інтелектуальні надбання естетики і точних наук, випробовує теорії в художньому макрокосмі, що творить пензлем та словом. Картину-палімпсест Олександр заселяє сутностями, яким ще нема словесного виразу. Їх відчуває пензель митця. У наш командний час спеціалізацій, брендів та трендів Дубовик вражає енциклопедизмом гуманітарних контамінацій.

Олександр Дубовик однаково майстерно володіє пензлем і словом. Ілюстрацію взято з книжки  «Слова» 

Закриваючи останню, 270-ту, сторінку книжки-альбому, згадую гамлетівське: «Слова, слова, слова…» та його ж «Бути чи не бути?». Для когось воно вже банальний ширвжиток, для іншого — фундаментальний двигун. Цією дилемою спекулюють митці різного ∂атунку, елементарно забалакують філософи, політики та економісти. Дубовик висловився так: «Рейтинг мого бізнесу рівний божественному маркетингу, але не приносить дивідендів, і тому нема спонсорів і нема консалтингу, і як наслідок — банкрутство без надії на дотацію». У своїх роботах іншого жанру митець розмірковує: чи витримає тонкий шар культури брутальність інстинктів і цивілізаційну вичерпаність? Розум природи протиставив людському невігластву, бо моральність суспільства вперлася в глухий кут свавілля споживання все і вся.

На презентації-виставці лауреат Шевченківської премії Анатолій Криволап зазначив, що є модні, актуальні, сучасні твори, а є мистецтво, для якого час перестає бути орієнтиром, — таким є мистецтво Дубовика. Він став першим абстракціоністом в Україні, з нього все починалося, а «ми вже були потім». Ще один лауреат Шевченківської премії цього року Тетяна Кара-Васильєва визнала, що Дубовик і нині в авангарді часу. «Він глибоко мислячий інтелектуал. Художник генерує сучасні ідеї в мистецтві. В його роботах досконально змодельований космос, вони засновані на досягненні науки про всесвіт, осмислені з точки зору митця. І в цьому його привабливість». Володимир Рунчак — композитор, який підтримує реноме сучасної української музики в Європі, розмірковує: «Митці мають об’єднуватися не за фахом, а за духом, за позицією у творчості. Мені комфортно з Дубовиком, бо від нього я отримую енергію для роботи».

ДОСЬЄ «УК»

Олександр ДУБОВИК. Народився 1931 року в Києві в родині репресованого поета Михайла Дубовика. Закінчив Київський художній інститут у 1957 році. В 27 років вступив до Спілки художників України, що було зарано, як на ті часи. Але він вже мав гучні виставки у Москві та Києві. Навчався в аспірантурі Академії мистецтв СРСР. Його диплом «Юліус Фучик у тюремній камері» Перший секретар Компартії України Володимир Щербицький під час державного візиту подарував муніципалітету Праги. А через кілька років його роботи з ідеологічних причин заборонили. Тільки через два десятиліття він повернувся до експозиційних залів у Києві. Художник засвідчив свій талант та фах у техніці килимів, літографії, ліногравюри, вітражу, мозаїки, гобелену, книжкової графіки, настінного розпису, плакату, дизайну книжок, навіть одягу.