Майже 100 студентів, викладачів та співробітників Острозької академії виборюють незалежність України в лавах захисників. Восьмеро з них уже стали нашими небесними ангелами. Ігор Карчевський, Владислав Войтович, Андрій Лозюк, Едуард Казмірчук, Віталій Дударчук, Максим Бурда, Роман Гітченко, Олег Мудрак — ці імена золотими літерами вписано в історію їхньої альма-матер та України. Яка ж прониклива та хвилина мовчання, що глибоко проходить крізь кожне серце!
А світлини з підземель Азовсталі студента академії Дмитра Козацького з позивним «Орест» одразу ж облетіли світ. У мистецькій галереї університету, яка одночасно слугує укриттям під час тривог, вони зустрічають кожного, хто переступає цей поріг
«12 місяців війни. Ретроспектива Острозької академії», — так назвали пам’ятний захід, який символічно розпочався тут, у галереї. Академічна спільнота за хронологією перегорнула сторінки своєї новітньої історії, в яку так немилосердно увірвалася війна.
«24 лютого навіки ввійде в нашу історію, літературу, мистецтво і, безумовно, в генетичну пам’ять. Основний мотив цієї кривавої війни в московитів — знищити українців як націю, а Україну як державу. Такої мети не ставили жодні завойовники, тому це можна порівняти з дикунством. Та українці об’єдналися в боротьбі з ворогом, нами захоплюється весь цивілізований світ.
За незалежність ми віддаємо найдорожче — життя. Історія повторюється: адже наш славетний полководець Костянтин Іванович Острозький з військом 1514 року в битві під Оршею здобув перемогу, захищаючи Європу від московської навали. Упевнений, що й нині перемога буде за нами, адже головнокомандувач Збройних сил України — випускник нашого університету генерал Валерій Залужний, якому довіряє суспільство», — зазначив ректор академії професор Герой України Ігор Пасічник.
Електронний ресурс «12 місяців війни. Ретроспектива Острозької академії» віднині може доповнювати кожен із представників університетського колективу.
«Тут можна знайти себе, свої факультети чи інститути, додати інформацію — світлини, цитати, описи, певну статистику тощо. Цей ресурс має бути живим, це, якщо хочете, наша сага про те, як ми наближаємо перемогу на різних фронтах», — зауважила проректор Руслана Каламаж.
Ще перед повномасштабним вторгненням російських військ в академії створили загін добровольців імені князів Острозьких. А з перших днів війни — волонтерський центр гуманітарної допомоги.
Викладачі та працівники не раз спрямовували кошти на підтримку ЗСУ й територіальної оборони. Ті, хто перебував за кордоном, також не стояли осторонь: активно інформували про ситуацію в Україні на провідних інформаційних платформах США та Канади, організовували волонтерські підрозділи у Словаччині, Польщі тощо. Зокрема, волонтерський центр НаУОА за кордоном очолив помічник ректора з міжнародного співробітництва і фандрайзингу доктор психологічних наук Едуард Балашов. Постійну підтримку Україні надають учасники обмінних університетських програм з Канади, Польщі, представники нашої діаспори в усьому світі.
Організували групи інформаційного опору та групи охорони території університету. На потреби ЗСУ передали автомобільну й вантажну техніку, закупили тепловізори, бронежилети, каски, медикаменти, постільну білизну. А ще радо прийняли тих, кого війна вигнала з рідних домівок. З ініціативи підприємця Олександра Гречанюка, випускника університету, для них та добровольців територіальної оборони організували безплатне харчування.
Академія долучилася до Всеукраїнського проєкту культурного десанту «Разом!» і вже тричі спрямувала допомогу жителям деокупованого селища Старий Салтів на Харківщині. Марафон вдячності, благодійний вечір «Подаруй світло» — все це підсилювало нашу мотивацію у щоденній роботі.
«На війні ми стали єдиним фронтом, а весь світ дізнався, що українці — найсильніша та найсміливіша нація. Не зміряти глибини болю, який принесли на нашу землю російські нелюди. Та академічна спільнота, як і весь український народ, вірить у перемогу і наближає її — в лавах ЗСУ, загонах територіальної оборони. Ми активно волонтеримо, відкриваємо культурний, психологічний, кібернетичний, юридичний, перекладацький, аналітичний та інші фронти. Весь академічний вулик плідно працює в режимі воєнного часу над спільною перемогою. Слава Україні! Героям слава!» — каже Ігор Пасічник.
Він гордо демонструє прапор України з особистим підписом Валерія Залужного — випускника, яким особливо пишається не лише академія, а й усі українці. Віримо в його мудрість та професійність, довіряємо головнокомандувачеві. Нехай буде певний: не підведемо!
Олексій КОСТЮЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+