Статті

Першу Київську міжнародну бієнале сучасного мистецтва ARSENALE-2012 випала честь відкрити Прем’єр-міністру Миколі Азарову. Головна композиція бієнале, визначена як «Найкращі часи, найгірші часи.   

Спецоперація біля села Кошари під Одесою стала ганьбою для міліцейських стратегів і трагедією для рядових виконавців. Торік, у ніч з 29 на 30 вересня, при невдалій спробі затримати бандитів на чолі з чеченським кілером Асланом Дикаєвим, загинули 21-річний боєць спецпідрозділу «Беркут» Віктор Кожеко і 40-річний працівник ДАІ Олександр Розмаріца. Ще чотири міліціонери були поранені.    

У більшості пересічних людей це жахіття ХХІ століття асоціюється із країнами Близького Сходу, де нестабільна політична ситуація, або із джихадом  екстремістських ісламських угруповань проти «невірних», до яких вони зараховують США та європейські держави. Проте як свідчать події останніх років, навіть країни, що раніше не входили до «групи ризику», не застраховані від проявів екстремізму. Так, торік влітку назви селищ Шубарші і Кенкіяк, що в Актюбінській області Казахстану, стали відомі всьому світу. Приводом до трагічних подій стало затримання тамтешнього прихильника «чистого ісламу». Обурена місцева громада салафітів розпочала полювання на поліцейських, яких убивали привселюдно. Групу спецназу, надіслану туди владою, розстріляли впритул. Для знищення  екстремістів змушені були залучити полк внутрішніх військ та спецзагін із важкою технікою, вертольотами і літаком. Тоді більшість бойовиків-салафітів було вбито, а тих, які вижили, засудили на довгі терміни ув’язнення. Десятки людей  загинули також внаслідок терактів  салафітів у казахських містах  Астана, Актобе, Джамбул.  

У матеріалі «Арбітражні керуючі зацікавлені продавати майно спиртозаводів як металобрухт», опублікованому у нашій газеті 30.03.2011 р. (№ 57), ішлося про складну ситуацію у спиртовій галузі на Вінниччині. Минув рік: що змінилося?  

У мене перегоріла енергоощадна лампочка. Хоч і побутує думка, що ці освітлювальні елементи в кілька разів довговічніші від «лампочок Ілліча», однак на власному досвіді переконалася, що це не так. Втім, річ не в цьому. А в тому, що з такими лампочками далі робити. Адже вони містять токсичну речовину — ртуть. Фахівці рекомендують їх здавати на спеціальні пункти для такої ж спеціальної утилізації. Однак більшість людей цим не заморочуються, а просто їх викидають на смітник. Бо одні не знають, куди ж їх віднести, а інші й знати не хочуть…   

В Україну щороку ввозять до 20 млн енергоощадних ламп, які містять ртуть, отже, потребують спеціальної утилізації й переробки. Однак люди їх викидають як звичайне сміття. Що потрібно зробити, аби ситуація змінилася? Про це «Урядовий кур’єр» запитав заступника директора Департаменту екологічної безпеки Мінприроди Олександра Посмітного.  

Ризиків, що переслідують буквально на кожному кроці інвесторів-фізосіб, які вкладають свої кошти у будівництво житла, і досі чимало. І досвід «роботи» сумнозвісної «Еліта-Центру» нічому в цьому сенсі ані забудовників, ані простих громадян так і не навчив: будкомпанії замовчують деякі питання, вводячи в оману інвесторів, останні ж піддаються на таку «провокацію».  

Відтепер видаляти різного роду зелені насадження будь-яка будівельна компанія може без додаткових рішень місцевої влади. Цьому посприяла постанова Кабміну №349, яка регламентує зміни до порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.  

Попри лічені дні, що залишились до старту Євро-2012, місцева влада розраховує завершити ремонт магістральних шляхів до початку футбольного чемпіонату. Однак повністю реалізувати амбітні плани з підготовки міських доріг не вдалося: частина вулиць, які планували капітально відремонтувати, залишаться незавершеними. Із 56 кілометрів доріг, що їх мали відремонтувати до єврочемпіонату, повідомили у міськраді, оновити вдалося лише понад третину.  Нині в місцевих церквах впору молитися за підрядників, які хочуть, аби стільці не бігли попереду грошей: місто не розрахувалося за виконані роботи — будівельникам заборгували 175 млн грн. 

— На старт! Увага! — хто хоча б раз щодо себе чув цю команду, знає, яке величезне напруження переживає людина. Воно подвійне, коли готуєшся сам, а екзамен має складати плід твоєї праці. При багатолюдді. Під пильним оком судді. На незвичному маршруті. Саме так було на території Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», що в Києві, де проходили перегони роботів. Організатором міжнародного чемпіонату виступила громадська організація «Асоціація робототехніки». У фінальному турі другого сезону змагань взяли участь команди з Тернополя, Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Києва, представники з Бреста і Мінська. 

Погойдуючись на хвилях, катер морської охорони неквапом попрямував до виходу з порту. А невдовзі два маяки, які показували вхід до причалу, вже залишилися далеко за кормою, над якою на вітрі тріпотів прапор прикордонної служби. Поступово почали щезати навіть заводські «маяки» — труби металургійного гіганта та хвости різнокольорових димів до самісінького неба. «Бачу малу ціль!» — відірвався від бінокля один із членів екіпажу. Фотоапарат довелося сховати в нагрудну кишеню під рятувальним жилетом. Бо легенький UMS, різко додавши швидкості, задер носа і хвацько помчав у відкрите море, запах якого дужчав і дужчав. У вухах засвистів вітер, обабіч бортів здійнялися солоні бризки і періодично дух перехоплювало від підстрибування суденця на хвилях. Погоня!..  

Помітив, як загалом незаможного десятку племінниця вкладає в коробку щось таке на зразок весільного плаття. Білопінна копичка не корилася, тому жінка виклала її, щоб скласти краще. Точно весільне плаття! Але ж її доньці лише… Шість чи п’ять? Я б так і «з’їхав з котушок», коли б племінниця не пояснила: «Випускний у дитсадку. Готуємося! До речі, 540 гривень виклала!» Спершу кивнувши на знак ясності, не втримався від поради: «Краще дитині щось смачненьке б, он уже полуниця…». Але молода жінка подивилася на мене, як на уламок старої епохи. Мовляв, дядечку, прокинься! Часи які! А я хочу бути, як усі. 

Та сама обридла впродовж навчального року школа, принесені з дому й розставлені у спортзалі за принципом казарми розкладачки, щось подібне на розпорядок дня з іграми, екскурсіями, регулярним харчуванням тощо — так можна описати перебування дітей у так званому пришкільному оздоровчому таборі, де цього року оздоровиться більшість школярів. Так званому тому, що про реальне оздоровлення там майже не йдеться.  

Вітчизняна авіаційна сфера має велику матеріально-технічну базу і потенціал, тому продовжує розвиватися. Зокрема збудовано 4 новітні міжнародні аеропорти, будуються авіатермінали, до того ж авіабудування  звільнено від оподаткування. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час зустрічі з Генеральним секретарем Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) Раймоном Бенжаменом.  

Літо ще не почалося, а дітлахи одного з дитсадків Обухівщини вже опинилися на лікарняних ліжках з усіма ознаками кишкової інфекції: станом на 23 травня в інфекційному відділенні Української районної лікарні Обухівського району перебувало 23 вихованці дитсадка «Рушничок» віком від 4 до 6 років та 5 його працівників. Крім того, до лікарні потрапило троє родичів працівників «Рушничка». Діагноз «сальмонельоз» уже підтверджено в 13 осіб.  

За прогнозами експертів, пальне має подешевшати. Водночас усе залежатиме від домовленостей нафтотрейдерів із державою і, як завжди, розвитку подій на світовому ринку нафти. Таку думку висловив на прес-конференції заступник директора НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев. «Тенденція до зниження вартості пального на АЗС є. І це може тривати принаймні до кінця травня — початку червня. Ціни можуть знизитися на 40—50 копійок за літр», — стверджує експерт, повідомивши, що, за останніми даними, у найбільших автозаправних мережах ціни на окремі марки бензину вже впали на 10—20 коп. за літр.  

Акції вітчизняних підприємств у травні значно подешевшали. У першій половині цього місяця фондовий індикатор Української біржі (УБ) втратив 20% від рівня наприкінці квітня. Це істотно вплинуло на падіння індексу УБ за період з початку року (на 15 травня він знизився на 23,3%).  

Певна річ, весна — спекотна пора не лише для випускників шкіл, а й для тих, хто лишень збирається переступити шкільний поріг. Точніше, для батьків, дідусів та бабусь майбутніх першокласників. Чи не тому найбільше запитань упродовж прямої лінії «УК» стосувалося саме   проблем, пов’язаних зі вступом дитини до школи. Однозначним лідером серед них стало запитання щодо правомірності проведення тестів або іспитів під час вступу дитини до першого класу: про це наші читачі питали не один раз. Таким, не маючи на те жодного права, грішать чимало українських шкіл. Виявився й інший бік цієї проблеми — більшість людей не знають своїх прав, зокрема й щодо  особливостей вступу дитини до першого класу, а отже, і не можуть їх відстояти. Як поводитися в таких ситуаціях, читачів «Урядового кур’єра»   консультував перший заступник голови Державної інспекції навчальних закладів Юрій ДУДНИК.  

  Нещодавно в Черкаській облдержадміністрації відбулася нарада з питань реалізації соціальних ініціатив Президента  Віктора Януковича. Окрім віце-прем’єр-міністра — міністра соціальної політики Сергія Тігіпка, участь в обговоренні проблеми взяли представники місцевої влади. Однак почути на власні вуха, що ж сьогодні, на думку учасників наради, головне та які перешкоди стоять на шляху реалізації згаданих ініціатив багатьом представникам ЗМІ так і не довелося. Їх просто… виставили за двері.

Кількість дорожньо-транспортних пригод на шляхах України з року в рік зростає, і відповідно збільшується кількість загиблих та травмованих людей. Ця проблема стала реальною загрозою національній безпеці держави. Над її вирішенням працює чимало міністерств, відомств, громадських організацій, навчальних і наукових центрів. Одним із провідних ВНЗ, що готує кваліфікованих фахівців і безпосередньо працює над проблемами безпеки дорожнього руху, не лише в площині теоретичних розробок, а й на практиці проводить пропагандистську, профілактичну та виховну роботу, є Харківський національний автомобільно-дорожній університет. З його ректором Анатолієм Туренком зустрівся наш власний кореспондент і запропонував поділитися своїм баченням об’єктивної картини безпеки дорожнього руху в Україні та міркуваннями щодо її поліпшення, а також розповісти про напрацювання в цьому напрямку наукового і студентського колективу ХНАДУ.