Безвізового режиму до кінця липня українці не побачать. Такий невтішний неофіційний меседж надійшов днями з Брюсселя. Якщо ще місяць тому українські політики й брюссельські чиновники оптимістично говорили про те, що скасування візового режиму між Україною і ЄС можливе вже цього літа, то нині такі заяви зникли з ефіру. А вітчизняні експерти, аналізуючи графіки роботи європейських інституцій і загальні політичні тенденції в ЄС, доходять висновку, що сподіватися на скасування віз влітку не варто.

«У мене особисто склалося враження, що в урядів країн-членів ЄС не спостерігається єдиного запалу якомога швидше запровадити безвізовий режим з Україною», — сказав у розмові зі мною директор Європейської програмної ініціативи фонду «Відродження» Дмитро Шульга. Він переконаний, що радше за все безвізовий режим між Україною та ЄС буде запроваджено восени 2016 року. 

Відповідно до статті 39 Закону України «Про державну службу»: 

У того, хто поділяє професії на інтелігентні і робочі, термін «професійно-технічна освіта» асоціюється з пережитками минулого. У гонитві за так званою модою на спеціальності, ми часто забуваємо, що при визначенні потрібності будь-якої діяльності найважливішим критерієм її оцінки залишається професіоналізм.

Сьогодні навчання кваліфікованих працівників робітничих спеціальностей для всіх галузей економіки України, за підрахунками експертів, здійснюють понад 800 професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ), де здобувають освіту понад 300 тисяч осіб за 35 напрямами та видами господарської діяльності з майже 500 професій. Всі ці навчальні заклади до 1 січня 2016 року мали державну форму власності. 

Червонощокі маки, сонця-соняхи й небесно-ніжні волошки щедро рясніють на дівочому волоссі всупереч дощовій днині, парубки у вишиванках гуртуються для селфі — поблизу Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка велелюдно. Сюди з усіх куточків країни з’їхалися школярі й студенти, які здобули перемогу в XVI міжнародному конкурсі з української мови ім. Петра Яцика. 

Напередодні Дня науки провідні науковці нашої країни отримали державні нагороди й державні премії за визначні досягнення в галузі науки і техніки за 2015 рік. Відзнаки вручав особисто Президент Петро Порошенко.  

У басейні Південного Бугу проживає 4,1 мільйона осіб (9% населення України). Це найбільша після Дніпра і Дністра річка в Україні. І єдина артерія, водозбірна площа якої повністю розміщена на території нашої країни.

Південний Буг забезпечує роботу промисловості, сільського господарства, малої гідроенергетики, рибного й комунального господарств і навіть АЕС та кількох теплоелектростанцій.

Скептики кажуть, що називати Буг річкою вже неправильно: в його басейні створено 189 водосховищ та понад 9,6 тисячі ставків із загальним об’ємом майже 1,5 мільярда кубічних метрів. 

Агрофірма «Піонер» Охтирського району — добре знане господарство не тільки на Сумщині, а й в Україні. Адже тут рік у рік вирощують високі врожаї зернових культур, надають значної уваги тваринницькій галузі, що в нинішніх умовах трапляється не вельми часто.

Адже добре відомо, що органічні добрива — одна із запорук одержання екологічно чистої продукції, що в нинішніх умовах багато важить. Бо хто б що говорив, а лише на мінеральній поживі далеко не заїдеш. 

Її п’єсу «Зерносховище» про Голодомор поставили в Королівському шекспірівському театрі. Вона писала її в Москві, де брала участь у створенні резонансного театру «Док». Після агресії РФ у Києві створила «Театр переселенця», з ним організовує покази документальних драм на основі методу «вербатим». З відомим драматургом Наталією Ворожбит розмовляємо про суспільне й особисте. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Велике приниження Івана Грозного

Справа про криваве забруднення тротуару

Святе місце абичим не займають 

Російські медіа-технології впливають не тільки на погляди громадян РФ. На жаль, вони добряче промивають мізки й українцям. Ніде правди діти, попри воєнну агресію сусідів, чимало співгромадян і досі полюбляють аналізувати події після перегляду «альтернативних» новин із Москви.