Перше, на що неодмінно звертаєш увагу в Комишах, — доглянуті добротні будинки, по-своєму ексклюзивна  внутрішня культура приміщень школи, дитячого садка, поштового відділення, численних торгових точок, дільничної лікарні, яку тут зуміли зберегти.
А ще особливі, притаманні лише цьому населеному пункту, ажурні цегляні арки та паркани помаранчевого кольору, які милують око обабіч центральної вулиці.

Василь Конько родом із Луганщини. Тернопільщина ввійшла у його долю одразу ж із проголошенням Акта про державну незалежність України. Тоді у Тернополі він проходив військову службу, знайшов тут кохання, створив сім’ю. Навіть у страшному сні, каже, не могло йому наснитися, що на малу батьківщину їздитиме через вогонь війни. Коли російський агресор разом із терористами та сепаратистами приніс на його рідну землю смерч розрухи і трагедії, пан Василь узявся за волонтерську діяльність. Йому активно допомагають у цій справі тернопільські підприємці, жителі міста. Знаючи добре дороги Донбасу, зокрема й польові, об’їзні, вирішив, що доправлятиме народну допомогу безпосередньо на передові позиції українських вояків, на найдальші блокпости. Вісім місяців Василевого волонтерства довели ефективність його стратегії допомоги «з рук у руки й на передову». 

Дві війни переживає Україна: з нападниками та з напасниками. Два фронти перед кожним із нас: «за» і «проти». По який бік ти, мій читачу?

Триває війна, яку нам подають із поясненнями, тлумаченнями, уточненнями, коригуванням інформації. Вона приходить до нас із телеекранів, на радіохвилях, через пресу, Інтернет. У ній багато хиб, спотворень, недостовірності. Є інша війна — у спогадах воїнів, які повернулися на ротацію,  в переказах осиротілих родичів, у статтях аналітиків чи політологів. Тут уже пробиваються паростки правди, але вони теж кволі, неповні, суб’єктивні. Триває війна, що слиззю просочується з чужинських розмов, ворожих передач, агресивних виступів. У ній інша енергетика, яку не можу сприйняти ані серцем, ані розумом. 

Набула чинності постанова «ради міністрів» «ЛНР», згідно з якою на тимчасово непідконтрольній Україні території для оплати товарів і послуг дозволяється використання чотирьох валют: української гривні, російського рубля, долара США і євро. Перша «дошка оголошень курсів» у Луганську з'явилася в магазинах мережі «Народний», тобто колишнього «АТБ», який «прихватизували» керманичі самопроголошеної республіки. 

Служба безпеки України пропонує повернути кримінальну відповідальність за товарну контрабанду, яку скасували в 2012 році. Йдеться про незаконне транспортування підакцизної групи товарів. Саме їх найчастіше затримують на кордоні. 

З 1 травня субсидії на житлово-комунальні послуги населенню нараховуватимуть за новими правилами та документами. У попередніх номерах «Урядовий кур’єр» уже друкував частину відповідей для наших читачів з цієї тематики від фахівців Мінсоцполітики. Та до редакції надходять нові. Відповіді на них надає директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій МУЗИЧЕНКО. 

Візити Президента України в Європу стали вже традиційними. Щоправда, хотілося б, щоб метою цих поїздок став не пошук союзників у боротьбі з агресором, а пошук ділових партнерів і підписання угод про економічне співробітництво. Шкода, але поки що такої можливості не маємо. Тож і дводенний візит до Німеччини був спричинений пошуком мирного врегулювання конфлікту на Донбасі й намаганням заручитися підтримкою цивілізованого світу проти наступу варварів, які перекроюють повоєнний після 1945 року устрій Європи. 

Стан вітчизняних автошляхів рік у рік залишається притчею во язицех як для влади, так і для наших громадян. По завершенні зими сходить сніг, а з-під нього чорніють нові ями та вибоїни. Вони виводять з ладу техніку, спричиняють аварії (нерідко з людськими жертвами). На засіданні Державної комісії з надзвичайних ситуацій Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк нагадав про передбачені в Державному бюджеті близько мільярда гривень на ремонт автошляхів. Він доручив Мінфіну прискорити фінансування цих видатків і контроль за їхнім цільовим використанням, Укравтодору — невідкладно використати ресурс, а міністрові інфраструктури — взяти це питання під особливий контроль. 

Як по-вашому, що робитиме нині добрий господар зі своїм майном? А надто за складної економічної ситуації, коли треба не просто виживати, а ще й шукати шляхи налагодження господарства? Тим паче, якщо йдеться про комунальне господарство навіть не маленького містечка, а всієї столиці! Правильно, спробує отримати максимальний зиск. Причому, як підказує здоровий глузд, не разовий, а бажано постійний, тобто змусить це майно працювати й наповнювати міську скарбницю. 

На VІ Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти — 2015» у Києві, серед організаторів якої Міносвіти та Національна академія педнаук, представлено майже 900 навчальних закладів та агенцій з 22 регіонів нашої країни, а також Латвії, Литви, Швейцарії, Польщі, Чехії, Франції, Великобританії, Канади, Словаччини, Естонії, США та Молдови.