Свого часу тут жирувала радянсько-партійна еліта. Потрапити у часи СРСР на територію Дніпровсько-Тетерівського заповідно-мисливського господарства, що за 60 кілометрів на північ від Києва біля села Сухолуччя, простим людям було неможливо — її охороняли спецслужби. Лише коли серпасто-молоткастий режим почав сипатися, група природоохоронних активістів прорвалася в це спецсафарі. Особливо вразили екологів мисливські вишки з… вуличними ліхтарями біля них. Ліхтарі горіли цілодобово — щоб кабани звикли до світла і, не боячись його, приходили вночі їсти підкормку. Це давало змогу поціляти у здобич навіть п’яним «мисливцям». 

На засіданні Національної ради реформ Президент Петро Порошенко говорив про різні аспекти життєдіяльності країни, однак розпочати учасників заходу попросив із себе — стати рішучішими та зважати на ситуацію. «У нас просто немає права відступати, уповільнювати реформи, заговорювати їх, не демонструвати рішучого та впевненого прогресу, — звернувся до присутніх глава держави. — Годі посипати голову попелом нібито через відсутність реформ. Зміни мають посилити державу і зробити ефективнішою боротьбу з агресором, і не лише на фронті. Ми маємо довести і продемонструвати всьому світові, що нова українська влада, нове українське суспільство здатні запропонувати абсолютно іншу модель, за якою розвиватиметься Україна».

Майже щодня діячі мистецтв виступають перед учасниками АТО. Досі маршрути обирають самостійно. І так уже виходить, що в одних місцях артисти бувають частіше, а інші й зовсім випадають із поля зору. Проблеми виникають не лише географічні. І учасники АТО, і жителі прифронтових районів потребують не лише пісень. Посил культури має зцілювати й бути просвітницьким. 

Поширювані чутки про переїзд керівників Донецької облдержадміністрації з Краматорська кудись у безпечніше місце — чергова дезінформація, щоб  посіяти паніку і дестабілізувати ситуацію в місті. Адже відповідні підрозділи обласної влади працюють тут у звичному і водночас особливому режимі визволеної і прифронтової території. І саме вісті з місць боїв часто ламають попередні графіки і розпорядки, бо змушують реагувати на події дуже оперативно.
Того дня, коли кореспондент «УК» побував у переповненій приймальні керівника області, точилися важкі бої під Дебальцевим та Вуглегірськом і тут, схоже, було не до преси. «У вас 10 хвилин!» — дала лаконічну настанову секретарка на порозі кабінету.

Корупційно-кримінальний спадок, залишений Україні Януковичем та його «командою», потребує скрупульозного розслідування і покарання тих, хто брав безпосередню участь або сприяв тодішній владі в тотальному розграбуванні держави. Належної оцінки прокуратури і судів потребує не лише відкрите розграбування держбюджету «сім’єю», а й сотні інших справ, організатори та учасники яких залишаються в тіні. Це стосується і такого відомого державного підприємства, як «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».  

Дедалі більше областей і міст ухвалюють бюджети. На що витрачатимуть кошти у Харківській області та у Львові? Чим завершилися дебати про місцеві податки  у Запоріжжі й Рівному? Читайте  в матеріалах кореспондентів «УК». 

ЧИТАЙТЕ В РУБРИЦІ:

Коли потрібно міняти паспорт

В яких випадках при розлученні майно не ділиться 

У соцмережевому ажіотажі, який спричинило скасування обов’язкового вивчення бакалаврами історії України, філософії, іноземної мови та ще кількох дисциплін, — претензії до профільного міністерства, які часом трансформуються в панічні зойки на кшталт «Філософію виганяють з вишів». Насправді скасування відповідного наказу МОН від 2009 року — не забаганка нинішніх очільників відомства. Цього вимагає новий закон про вищу освіту, ухвалений понад півроку тому. Який, нагадаємо, перед внесенням у сесійну залу парламенту пройшов широке громадське обговорення. 

Школу стартапів, переконаний, варто пройти в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» політикам і чиновникам, які відповідають за економічний розвиток держави. Закінчивши її (звичайно, за умови, що осилять програму), зрозуміють, чому здібним науковцям і студентам гроші не треба шукати. Відповідь отримають чітку: бізнес спрямовує кошти туди, де буде віддача. А ось столична влада вже сім років приміряється. 

Чутки про те, що в Києві подорожчає проїзд у міському транспорті, поширюються давно. Нині вже достеменно відомо, що це станеться в лютому. Причин для здорожчання — хоч відбавляй. Галузь неприбуткова і ледве виживає. Грошей не вистачає ні на зарплати (через заборгованість під кінець  року був страйк трамвайників), ні на запчастини, ні тим паче  на придбання нового рухомого складу. А все через те, що,  мовляв, з 2008 року не піднімали тарифи. До того ж возять армію пільговиків, за яких держава вповні не компенсує кошти з бюджету.