На Волині ще не вляглася луна від падіння набитого цигарками літака Ан-2, як інформаційний простір області заряснів повідомленням про нові оборудки з тютюном. Днями працівники митного посту Ягодин зокрема затримали 19 тонн(!) цигарок італійського виробництва, що їх фурою ввозили в Україну. Їхня ринкова вартість, як було задекларовано в документах, становить 1,8 мільйона гривень.
Охоронців економічних інтересів держави насторожив сам факт ввезення в Україну тютюнових виробів та обсяг партії цигарок, яку водій-українець транзитом через Волинську область перевозив у Республіку Молдова. Як повідомила прес-служба головного управління Міндоходів у Волинській області, підставою для затримання масштабного вантажу з італійськими цигарками на митному посту Ягодин стали зазначені у митній декларації недостовірні відомості про вартість товару. 

Випадково чи ні, але свідками найнесподіваніших подій спортивні журналісти й уболівальники стають саме на екваторі турніру. Рік тому для «Шахтаря» грім гримнув  17 листопада. У Києві на динамівському стадіоні імені Валерія Лобановського беззаперечний лідер Прем’єр-ліги зазнав першої поразки від столичного «Арсеналу» — 0:2. Підсумок тренерської дуелі Леонід Кучук —  Мірча Луческу мав настільки гучний резонанс у футбольному світі, що нині екс-наставник канонірів очолює московський «Локомотив». 

Привокзальний вокзал у Львові — станція тисяч студентів, трударів — годувальників Львова. Чимало з них — землероби, які раненько встають, щоб продати містянам свій екологічно чистий крам або купити те, чого в селі чи містечку немає.

Цього дня – 15 жовтня — сотні пасажирів стали свідками того, як літня жінка (пізно лягла, раненько, казала, йшла з села Держич до електрички з товаром) впала посеред площі з серцевим нападом і зосталась без екстреної медичної допомоги, перебуваючи в критичному стані. 

Днями інформаційний простір збурили репортажі із Красної Талівки — невеликого села, яке розташоване в Луганській області поблизу державного кордону з Росією. Мовляв, російські прикордонники почали виставляти паркани з колючим дротом. Наш журналіст виїхав на місце подій, аби дізнатися, що насправді відбувається у прикордонних територіях України з Росією.
Тепер нещасні красноталівці, які звикли не помічати, що вже два десятки років живуть в «окремій державі», мають шукати пункт місцевого пропуску. Просто перейти поле, аби доньці, що вийшла заміж за росіянина, картоплі віднести чи хворому батькові, хата котрого опинилася на території іншої держави, — борщу, вже не вдасться. Сараї тепер по один бік кордону, хати — по другий. Невидима й досі особливо не відчутна лінія кордону між державами на мапі набуває кольору та твердості металу. А місцеві жителі протестують… 

Сучасна молодь — це по суті обличчя нашої країни через одне-два десятиліття, її м’язи і мозок.  Лише всебічний розвиток — фізичний, духовний, інтелектуальний, ментальний і  моральний — дасть змогу виховати  високоосвічену, висококультурну, свідому особистість, а разом з цим і збудувати  могутню конкурентоспроможну державу. З  головних акцентів  формування молодіжної  політики  ми й розпочали розмову з профільним міністром Равілем САФІУЛЛІНИМ.   

Уже третій рік поспіль досліджує «Становище української мови в Україні» Рух добровольців «Простір свободи». Про підсумки такого огляду в 2013-му поінформували журналістів позавчора в Укрінформі співкоординатор «Простору свободи» Тарас Шамайда та професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. 

Бакинський міжнародний гуманітарний форум — це авторитетний майданчик, де обговорюються актуальні питання гуманітарного співробітництва. Азербайджан, який володіє багатими традиціями міжкультурної, міжцивілізаційної і міжконфесійної співпраці, – ідеальне місце для проведення заходів у такому форматі.

У III Бакинському міжнародному гуманітарному форумі взяли участь численні представники різних країн світу. Серед них — впливові суспільно-політичні діячі, колишні глави держав, нобелівські лауреати та інші особи. Протягом двох днів на форумі були проведені «круглі столи» на теми «Конвергенція технологій та обриси майбутнього: основні виклики XXI століття», «Гуманітарні аспекти економічного розвитку», «Наукові інновації та їх трансферт у сферу освіти», «Мультикультуралізм і самобутність: у пошуках ціннісної згоди в суспільстві», «Національна ідентичність в епоху постмодерну», «Сталий розвиток та екологічна цивілізація», «Досягнення молекулярної біології і біотехнології: від теорії до практики», «Актуальні питання медіа в умовах глобалізації інформаційного простору». 

Про це під час брифінгу у Страсбурзі з нагоди оприлюднення річного звіту комітету заявив його голова  Лятиф Гусейнов. Він відмовився коментувати можливість лікування екс-прем’єр-міністра України у Німеччині. «Оскільки подробиці та перспективи такого розвитку подій нам не відомі», — пояснив Лятиф Гусейнов.
Востаннє делегація СРТ побувала у Качанівській виправній колонії та Центральній клінічній лікарні Харкова у грудні 2012 року. Але, за словами голови комітету, відсутність повторних візитів «не означає відсутність нашого інтересу» до справи Юлії Тимошенко. «Ми надзвичайно уважно відстежуємо ситуацію  і перебуваємо у тісному діалозі з українською владою та іншими організаціями з цього питання», — запевнив Лятиф Гусейнов.

Мій співрозмовник не тільки професійний історик, а передовсім людина, яка народилася в селі, і про голод на Полтавщині знає від своїх рідних, які його пережили. Розповідаючи про події 1932—1933 років, він зазначає, що це була трагедія бездержавної української нації. І пояснює, чому.
— Cелянин заздалегідь знав, скільки має заплатити державі податку. Спочатку, з 1921-го по 1923-й, податок брали в натуральній формі, потім у грошовій. А коли почалася індустріалізація, знадобився хліб державі, щоб його продавати за кордон і на виручену валюту купити все необхідне для промислового будівництва. Харківський тракторний завод, Дніпрогес будували за ці кошти. Купували обладнання, інженерів і робітників, щоб його налагодити, наймали. І тому з урожаю 1932 року на Україну накладено данину — 356 мільйонів пудів. Вона була непідйомною, бо до 1 листопада виконали тільки половину цього плану. І почався голод. 

Найбільш представницький  форум у галузі  Міжнародного науково-технічного конгресу феросплавників ІНФАКОН-14 заплановано провести  2015 року в Україні.  Попередній, в якому взяли участь науковці, виробники феросплавної продукції з ЄС, країн Азії і Африки, — всього близько 300 представників різних інститутів і компаній, — проходив з 9 по 13 червня цього року в Алмати. На ньому Україна подала заявку на проведення наступного такого форуму в Києві. І хоча  претендентів з інших країн на його проведення не бракувало, більшість голосів було віддано за те, щоб наступний конгрес відбувся саме в Україні. Це рішення є водночас свідченням високого авторитету нашої країни у світі, безперечним визнанням досягнень фундаментальної  і прикладної науки в сфері електрометалургії, наукового та виробничого потенціалу українських феросплавників.