Майже 50 портретів,  представлених на виставці, вихоплюють миті зі складного життя дітей-сиріт, хлопців і дівчат з малозабезпечених, багатодітних, родин трудових мігрантів, тих, для яких місцем проживання стала вулиця. Нині ними опікується благодійна організація «Карітас». Узагалі, до слова, ця доброчинна структура опікується долею тисячі соціально незахищених юних українців. Задля цього створили п’ять центрів у різних містах країни, де таким дітям допомагають знайти тимчасовий притулок для відпочинку, отримати гуманітарний одяг і взуття, пройти медичний огляд, є можливість також відвідати різні гуртки та навчатися.

В останні роки звернула увагу на такий факт: у північних, поліських районах Рівненщини передплачують значно більше періодичних видань, ніж на півдні області, та й, власне кажучи, в «середньостатистичних» районах інших областей. Серед лідерів тут, зокрема, й наш «Урядовий кур’єр».  

Районне містечко Тростянець на Сумщині поступово набуває слави столиці класичної музики. З ініціативи міського голови Юрія Бови тут регулярно відбуваються концерти виконавців, імена яких широко знані не тільки в Україні, а й у світі.  

Нещодавно висловлена главою уряду думка про необхідність розробки системи добору талановитих школярів на ранніх стадіях не могла не порадувати. А хіба можна бути проти створення вітчизняної ІТ-академії, про що також ішлося останнім часом! Цілковите схвалення думаючих громадян отримав, між іншим, висновок щодо сенсу життя, який полягає не в накопиченні грошей, як дехто переконаний, а, за висловом Прем’єр-міністра, в парадоксальному мисленні.   

29 лютого 1992 року було створено Національне космічне агентство України  (з 2011 р. Державне космічне агентство України — ДКАУ). Відтоді наша країна приступила до формування власної державної політики у сфері дослідження та використання космічного простору. Яких результатів вдалося досягти? Які завдання на майбутнє стоять перед агентством? Про це та інше — в інтерв’ю голови ДКАУ Юрія Алексєєва.  

Президент Віктор Янукович переконаний, що однією з важливих складових інноваційного розвитку нашої держави повинна стати модернізація науки. Про це він заявив під час зустрічі з Бюро Президії Національної академії наук України.
«Наша мета — разом із Національною академією наук розглянути питання модернізації науки, об’єднавши нашу науку, освіту та реальний сектор економіки», — сказав глава держави. За його словами, сьогодні, на жаль, наука, як і інші сфери розвитку країни, переживає непрості часи. 

Виведення економіки на траєкторію впевненого зростання у 2011 році завдяки закріпленню досягнутих у 2010 році успіхів зі стабілізації економічної ситуації та продовження дієвих структурних реформ у всіх галузях економіки України забезпечило стабільну ресурсну базу бюджету та дало змогу здійснити впорядкування і підвищення ефективності державних фінансів.
Незважаючи на ряд негативних тенденцій у світовій економіці, які розпочалися у ІІ півріччі 2011 року та які мали вплив і на розвиток фінансової системи та економіки України, діючому Уряду вдалося забезпечити стійке економічне зростання, вишукати можливість для підвищення заробітних плат, пенсій та соціальних допомог населенню, повернути інвестиційну спрямованість бюджетної політики, забезпечивши при цьому суттєве скорочення дефіциту бюджету та зменшення рівня державного боргу відносно ВВП. 

У Європейському Союзі переконані, що цей рік стане вирішальним у визначенні майбутніх відносин з Україною. На цьому наголосив Комісар ЄС із питань розширення Європейської політики сусідства Штефан Фюле під час брюссельської конференції «Україна—ЄС: шлях вперед». З боку нашої держави участь у заході взяли, зокрема, перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський і Секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій Клюєв.

Зміни — ворог стабільності. Але інколи вони життєво необхідні, бо за поняттям стабільності часто ховаються відверто застійні явища, які гальмують прогрес, позитивні починання. Сьогодення ж потребує динаміки та вміння миттєво орієнтуватись у лабіринті сучасного життя, приймати важливі рішення в режимі реального часу. Торік реформи, часом складні й болючі, торкнулися всіх сфер життєдіяльності країни. Складні питання змушені були вирішувати і вітчизняні  підприємства.

Буваючи на промислових підприємствах, спілкуючись із його керівниками, легко зробити кадровий висновок: у цих колективах катастрофічно не вистачає фахівців робітничих спеціальностей: токарів, слюсарів, зварників, малярів, мулярів… Це ж констатують і в центрах зайнятості, хоч із певним застереженням — бажаючі працювати є, а ось роботодавці не поспішають надавати їм робочі місця. Мовляв, сучасні виробництва потребують спеціалістів нової формації, а їх гостро не вистачає.