У долині біля колишнього гостинця, що колись з’єднував древній Лучеськ і знамениту Олику, а далі вів подорожніх до Києва, розлого вмостилося скрашене сотнями фруктових дерев село. 

З усіх боків тулиться воно до типово української, збудованої з дерева ще 1885 р., Борисо-Глібської церкви. Невідомий архітектор спроектував її так, що кожна лінія, кожна деталь, здається, витягнулася до неба. І голубий колір, в який пофарбований храм, тільки підкреслює це устремління до чистоти і невидимого ззовні внутрішнього порядку. Як і ставки, що на самому денці долини органічно вписалися у пейзаж, і додали небесного кольору до зелені садів.

— Наші чистота і порядок, заасфальтовані дороги — найпереконливіші аргументи, що й у сільській місцевості життя  може бути іншим, красивим і по-сучасному зручним, — усміхнулася секретар сільської ради Галина Назарчук. — Такий Романів, добре знане на Волині село в Луцькому районі.

 …Якось у Данії довелося побачити тамтешній сміттєзбірник біля одного з будинків. Це було щось схоже на ошатний сарайчик з кількома круглими отворами в стіні. Ніякого неприємного запаху — якщо не знаєш, що це таке, то й не здогадаєшся. Навіщо кілька отворів? Бо в одне «віконечко» люди кидають харчові відходи, в інше — старі газети, в третє — глянцеві журнали, в четверте — скляні пляшки… А пластикову тару мешканці будинку зносять у підвал. Люди давно звикли до такого роздільного збирання відходів і дисципліновано дотримуються правил. Подібне не дивує нікого у більшості зарубіжних країн.

У  травні Юрію Сьоміну виповнилося 64 роки. Його підопічні поздоровили головного тренера, здобувши путівку в фінал кубкового розіграшу. При цьому Олександр Шовковський пообіцяв: це — тільки перша частина презенту.

Адам ОЛЬКОВИЧ,
Директор польського оргкомітету Євро-2012 про готовність Польщі прийняти українських уболівальників під час ЧЄ-2012: 

«Для українців, які захочуть потрапити на матчі чемпіонату Європи в Польщі, будуть створені всі необхідні умови. Проблем з тим, щоб потрапити до Польщі не буде»

Прозвучали останні шкільні дзвінки, у вишах скінчилася пора заліків та екзаменів, і для молоді настали довгоочікувані літні канікули. Здавалося б, радій та відпочивай на повну, однак ейфорія свободи від щоденного навчання швидко минає. Натомість приходить запитання: чим зайнятися і що робити? 

 Справу, про яку йтиметься далі, та події, що розгорнулися в Первомайському районі на Миколаївщині, можна розцінювати по-різному. Залежно від того, яку ставити перед собою мету. Якщо змістити акценти, не помітити важливі деталі, або навпаки — зробити наголос на другорядних, то вона може вмістити в себе взаємовиключні оцінки і звучати, як викривальний спіч або перетвориться на дифірамби одним і тим самим особам. Водночас, коли підійти до всіх цих перипетій не заангажовано, зважуючи всі «за» і «проти», до того ж, трохи притлумити свої емоції та не дослухатися до «підказок» з боку окремих зацікавлених осіб, то на суд громадськості можна винести досить повчальну історію, яка, можливо, змусить замислитися над нею багатьох — від обивателя до найвищих посадових осіб держави.

Пенсійна реформа залишається найголовнішою соціальною подією, яку переживає наше суспільство з початку 2004 року, коли в Україні набрали чинності два закони з пенсійної реформи: щодо державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення. За цей час середній розмір пенсій зріс з 172,2 грн станом на 1 січня 2004 р. до 1151,9 грн станом на 1 січня 2011 р., або у номінальному вимірі у 6,7 раза. 

5 липня відбулася «гаряча лінія» директора департаменту нормативно-правового забезпечення та розвитку земельних відносин Державного агентства земельних ресурсів України (Держкомзем) Євгена Берднікова із громадянами. 

Довго очікувати на ухвалення в цілому закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» не довелося. На вчорашньому ранковому засіданні 262 народних депутати з 397 зареєстрованих у сесійній залі сказали своє вагоме слово на шляху спрощення життя автолюбителям.     

Почувши слово «гуртожиток», згадую студентські роки. Але в пору університетської юності такі умови проживання не обтяжували — попереду «світило» окреме житло як молодому спеціалістові. Здебільшого квартирні мрії ставали реальністю. Хоча…