Найбільше компактне поселення вимушено переміщених осіб у Луганській області свого часу утворилося в Старобільському районі, на місці колишнього дитячого оздоровчого табору «Енергетик», і скоро відзначить шість років існування. Нині тут живуть 69 працівників підприємства «Луганське енергетичне об’єднання», які виїхали у 2014 році в Україну, залишивши квартири, майно, налагоджений побут. Щось у колишніх літніх корпусах вдалося утеплити й відремонтувати власним коштом або за допомогою міжнародних благодійників. Однак про допомогу від представників держави тут розповісти не можуть нічого.

УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ
ЛИСТ-РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 11.03.2020 № 26.4/1365-20

Станіслав Титовський — відомий у Миколаєві та за його межами лікар. 30 років він очолював обласну інфекційну лікарню, нині працює в медичному центрі «Валео». Його керівництво з перших днів карантину організувало безплатну «гарячу телефонну лінію», на яку може звернутися кожен із запитаннями про COVID-19. Доктор Титовський добре знає, що таке епідемія й епідемічна ситуація, адже йому довелося приборкувати холеру в Миколаєві. У той час, коли не було ні нинішніх антисептиків, ні сучасного обладнання, миколаївські лікарі впоралися з надзвичайною ситуацією. У лікаря-професіонала власне бачення протидії корона вірусу. Він поділився думками із приводу ефективності заходів, які здійснюють нині, дав поради. 

Офіс Президента відкрив сервіс, що оперативно показує, як поширюється коронавірус в Україні. На спеціальній мапі позначені місця, де є підозри і вже підтверджені випадки зараження COVID-19, а також де розташовані лікарні, що готові приймати хворих.

Звідси ближче до Світлодарська Донецької області, ніж до Попасної, центру району, до якого належить селище Троїцьке. І тут ображаються на працівників загальноукраїнських «гарячих ліній», бо в Києві не знають, що на українській Луганщині два населених пункти з однаковою назвою: на півночі області й поблизу лінії розмежування. Із прифронтового Троїцького місцеві останнім часом дзвонять у столицю, бо в ньому вже кілька тижнів, ще до оголошення карантину, припинився зв’язок з великою Україною: не ходить маршрутка, якою можна виїхати звідси. Тож живуть як на острові. І вважають саме це, а не щоденні обстріли, головною проблемою.

Із 22 березня пропуск усіх транспортних засобів та осіб через лінію розмежування на Донбасі тимчасово заборонено. Цілком логічне рішення командування операції Об’єднаних сил прийняло для ще більш ефективної протидії та зменшення ризику занесення на територію України коронавірусної інфекції з боку ОРДЛО. Проте життя є життя: у виняткових випадках, критичних обставинах та за наявності документів, що підтверджують таку необхідність, у штабі ООС зможуть дати дозвіл на перетин неофіційного кордону. Також здійснюватимуть пропуск за раніше встановленим порядком представників ООН, фахівців моніторингової місії ОБСЄ та Міжнародного комітету Червоного Хреста. 

Анатолій Резніков — досвідчений лікар-епідеміолог, кандидат медичних наук, викладач Рівненської медичної академії. Прислухатися до його фахових рекомендацій варто кожному. До речі, вони дисонують із псевдопорадами, що переповнюють інтернет. Тому не ведіться на шахрайські заробітки — слухайте і чуйте фахівців.

Оголошення надзвичайної ситуації на Харківщині, ухвалене 21 березня рішенням обласної комісії з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій, жителі регіону сприйняли по-різному, але із занепокоєнням і тривогою. Область долучилася до списку регіонів, де виявлено хворих на коронавірусну інфекцію. Щоправда, харків’янка, дружина одного із заступників голови Харківської облради, в якої підтверджено COVID-19, перебуває в Київській області. Її чоловіка через високу температуру і погане самопочуття госпіталізували в Києві. Встановлюють осіб, з якими спілкувалося подружжя після повернення з Європи.

Щоразу, коли з полички дістаю том Тлумачного словника української мови, неодмінно згадую світлої пам’яті Галину Гнатюк — блискучого мовознавця, доктора філологічних наук, члена редакційної колегії цього ґрунтовного видання. Видрукуваний упродовж 1971—1980 років у видавництві «Наукова думка» 11-книжний фоліант і нині настільний для мільйонів шанувальників української мови.

У традиційних кліматичних прогнозах синоптики завжди нагадують про норовливий характер першого місяця весни. Але цьогорічний березень увійде в історію метеорологічних служб із новим доповненням про глобальну пандемію. Непрогнозоване, несподіване лихо кинуло людству виклик. Наслідки його катастрофічні. Може, вони нарешті витверезять розробників нових видів зброї й тих, хто використовує її для здійснення загарбницьких намірів. Адже одного разу з лабораторної пробірки може втекти такий вірус, що протидіяти йому за короткий час стане нікому.