Газета Кабінету Міністрів України3 жовтня 2026
3 жовтня 2026

Статті

Як фінансувати вищу освіту

Треба розробити таку формулу фінансування вищої освіти, яка дасть змогу надавати кошти високоякісній освіті, буде прозорою, а також враховуватиме міжнародний досвід, наголосила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун, представляючи позицію міністерства під час дискусії щодо цієї  проблеми, яку організував аналітичний центр CEDOS. «Ми змінюємо механізм державного замовлення на інший тип фінансування, який грунтуватиметься на результатах», — повідомила вона. Хоч певні правила залишаються незмінними: для дієвої системи фінансування вищої освіти університети мають відповідально ставитися до підготовки студентів, намагатися якомога більше залучити на навчання найкращих абітурієнтів. У свою чергу вступники, обираючи виш, мають зважати передовсім не на його популярність, а орієнтуватися на конкретні показники його діяльності. «Завдяки  новому механізму фінансування зможемо підкреслити сильні сторони системи і поліпшити вищу освіту загалом», — наголосила посадовець. 

Підвела надмірна довірливість

До редакції «УК» звернулася жителька Кривого Рогу Ганна Гавриленко, яка стала жертвою шахрайства. Підвела її надмірна довірливість до доброї знайомої Надії, працівниці одного з відділень ПриватБанку, яку вона знала 20 років і навіть приятелювала з нею. Торік у вересні Надія зателефонувала їй на мобільний із пропозицією обміняти гривні на долари, оскільки їй за це у фінустанові обіцяють премію. Ганна зібрала всі свої та рідних заощадження і передала Надії 160 тисяч гривень. Та  відразу обміняла 46 тисяч гривень на дві тисячі доларів, а решту грошей пообіцяла конвертувати через два тижні. Після цього приятелька почала уникати телефонних дзвінків, потім її родичі сповістили Ганну, що її нібито викрадено, після цього Надія зникла. 

На сировинних ринках — зміна трендів

Падіння цін на сировину на світових ринках у 2015 році було очікуваним. Підвищення облікової ставки Федеральної резервної системи США, відтік капіталів із ринків, що розвиваються, і екстремальні події на ринку нафти призвели до падіння валют багатьох країн, що розвиваються. Але наприкінці січня з’явилися перші надії на відновлення зростання сировинних ринків уже в 2016 році. 

Володимир ДУРНОП’ЯН: «Наш пріоритет незмінний: добробут і комфорт для всієї громади району»

На сучасній мапі Сумщини Білопільський район займає своє осібне місце. Насамперед як один із найбільших з-поміж 18 районів краю і за площею ріллі, і питомою часткою в обласному валовому виробництві продукції сільського господарства — 9,4%. Але як адміністративно-територіальна одиниця Білопільщина широко знана не тільки аграрними здобутками. Якими саме, кореспондентові «УК» розповідає голова Білопільської районної ради Володимир ДУРНОП’ЯН. 

Управління агросектором треба перебудувати

Україна — велика аграрна держава, де зосереджено щонайменше 25% світових запасів родючих чорноземів. І завдяки цьому природному фактору наш АПК може досягати високих показників, займати передові позиції в Європі. Сільгосппідприємства за останні роки якісно поліпшили матеріально-технічну базу, використовують високопродуктивну техніку, передові технології. Майже не існує проблем із забезпеченням агросектору кадрами. Водночас земельні ресурси, технічний потенціал та людський капітал в аграрних регіонах країни використовують не зовсім раціонально. Тому економічна ефективність виробництва в галузі залишається низькою. Часто маємо справу з простим відтворенням (наприклад виробництво молока як сировини), а також збитковим продукуванням окремих видів товарної продукції. 

Дерегуляція шкутильгає через порушення процедур

Серед регуляторних органів центрального рівня 40% та з-поміж облдержадміністрацій 19% документів, які подавали на погодження до Державної регуляторної служби (ДРС), не було передбачено планами. Така статистика доводить, що торік реформа з дерегуляції певною мірою відбувалася, але хаотично. Про це у Торгово-промисловій палаті України повідомила голова ДРС Ксенія Ляпіна. Суть цієї реформи — зняти адміністративні бар’єри та максимально спростити умови для розвитку підприємництва. Чиновниця мріє за рік-два очистити бізнес-середовище від багатьох шкідливих регуляцій. Цікава деталь: із поданих проектів у ДРС не розглянули 57 через порушення принципів прозорості та не врахування громадської думки. Серед порушників — Мінагрополітики, ДСНС, Мінприроди, Держгеонадра, ДФС, НКРЕКП, Міноборони, Мінекономрозвитку та інші.  

ФІФА має план очищення від корупції

Позачерговий конгрес ФІФА, що відбувся минулої п’ятниці в Цюриху, перегорнув сторінку в літописі світового футболу. На Міжнародну футбольну асоціацію очікують серйозні реформи, які очолить уже новообраний голова організації —  швейцарець Джанні Інфантіно. 179 із 207 членів конгресу проголосували за затвердження пакета реформ, які покликані очистити головний футбольний орган планети від корупції й скандальних новин. 

Гострі кути перейменувань

Олесь Гончар мріяв про час, коли фронтовики Червоної армії й ветерани УПА, які боролися проти нацизму, спільно 9 травня святкуватимуть Перемогу, адже, за великим рахунком, всі вони воювали за свободу України. Натомість у Житомирі, взявшись за декомунізацію назв вулиць, зуміли не примирити, а навпаки — розсварити містян. На відміну від міст сходу, в Житомирі давно вже немає топонімічних найменувань на кшталт Леніна, Карла Лібкнехта чи ХХІІ партз’їзду. Отож з огляду на зміст і дух закону про декомунізацію тепер надійшла черга вулиць Гамарника, Мануїльського, Косіора, Петровського, Кірова, Будьонного, Чапаєва тощо. Цілком прогнозовано «під роздачу» потрапили такі неоднозначні постаті, як кривавий маршал Георгій Жуков, командуючі фронтами Ватутін і Черняховський, міністр оборони СРСР Гречко, у долях яких поєдналися героїзм та невиправдана жорстокість до свого і чужих народів. 

Якість сервісу на залізниці і надалі визначатиме пасажир

Реформа Укрзалізниці, що здійснюється відповідно до Державної цільової програми реформування залізничного транспорту і розрахована на 2010-2019 роки, в останній час набуває нового етапу розвитку після минулорічного створення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». В очікуванні майбутніх перетворень від корпоратизації галузі залізничного транспорту, які мають створити нові якісні умови передусім для перевезень, пасажири залізничних потягів нині скаржаться не лише на низький рівень послуг, а й на роботу структури взагалі. Вони переконані, що менеджмент нинішньої Укрзалізниці працює не на задоволення потреб і попиту пасажирів, а на власну фінансову вигоду. Зокрема, наводять приклади скасування низки нічних та «зручних» потягів, в обмін на появу нових швидкісних потягів Hyundai, квитки на які перевищили усі очікування українського пересічного пасажира. 

«Мамо, я їду додому!»

Рік і одинадцять днів чекала на сина з полону Алла Миколаївна Макух. З них три місяці вона взагалі не знала, де її Сашко і що з ним відбувається. Жінці говорили, що полонених тримають то в Лисичанську, то в Луганську, то що взагалі вивезли до Ростова. І ось 30 квітня торік почула у слухавці: «Мамо, це я!» Дзвінок надійшов з незнайомого номера. «Раптом почали труситися руки, мене лихоманило. Тільки й спромоглася сказати чоловікові: «Запиши номер, там Сашко!» Лише за півгодини отямилася, змогла зателефонувати й поговорити із сином. Зараз згадую той час: Боже, як я це пережила, коли взагалі не було з ним зв’язку! Я вірила, що син живий. Насамперед тому, що торік 10 лютого «Лайфньюс» показав наших хлопців, і ми зрозуміли: вони живі. Може, не дуже й здорові — в одного голова перебинтована, видно, що полонених били. Але живі — це головне!» 

Реальним переселенцям нічого боятися

Останнім часом переселенців і вітчизняні ЗМІ збурила інформація про те, що певній частині вимушених переселенців призупинили виплату призначеної раніше соціальної допомоги. Люди розгублені й обурені, а, за повідомленнями деяких ЗМІ, подекуди, переважно у населених пунктах, наближених до лінії розмежування, вони вишиковуються у довжелезні черги до місцевих департаментів соцзахисту, щоб дізнатися, чи не потрапили до списків тих, кому призупинять виплати. Прояснювали ситуацію очільники Служби безпеки і Міністерства соціальної політики на спільному прес-брифінгу. 

Ефективність мусить здолати монополію

Одним із ключових аспектів і реальних результатів розпочатих два роки тому перетворень у газовому секторі є те, що вперше за історію незалежності наша країна три місяці живе без постачання російського природного газу. За цей період у ПАТ «Газпром» не придбали жодного кубометра блакитного палива. Підвищення економічної ефективності, посилення конкуренції, демонополізація ринку, запровадження правил і процедур, які відповідають Третьому енергетичному пакету ЄС, мають стати базовими елементами нового ринку електричної енергії в Україні. Таку позицію висловив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час наради, присвяченої подальшим реформам в енергетичній галузі й запровадженню нової моделі енергоринку. 

Конфіскація особливого призначення

Президент підписав три закони з «безвізового пакета», серед яких і документ, що визначає окремий порядок конфіскації майна злочинців. Саме він спричинив найбільше суперечок і критики не лише в сесійній залі, але й серед юристів, які застерігали, що такий закон дозволить відбирати майно ще й у громадян, які не причетні до будь-яких правопорушень. 

У наступ на газове марнотратство

Разом із заступником Сумського міського голови Степаном Паком я побував у загальноосвітній школі №18. На подвір’ї він вказав на новенькі вікна, в яких виблискували сонячні зайчики. «Це торішня робота, — сказав Степан Якович. — Але і в цій школі, і в інших закладах продовжуємо розпочате. Через два-три роки використання газу знизиться, бо бачимо, де й на чому треба зосередитися». Директор школи Олександр Серпенінов деталізував: торік замінили 148 вікон на суму 750 тисяч гривень. Кошти спільні: як бюджетні, так і батьківські. 

Не залишайте житло без нагляду

Пограбування осель — тема не нова. Не втрачає вона актуальності й нині. Кількість крадіжок торік зросла на понад 20%. Експерти пов’язують це зі складною економічною ситуацією в країні. Тож правоохоронці радять бути обачними — кажуть, що на початку нинішнього року кількість квартирних пограбувань, зокрема в Києві, неабияк зросла. На недавній прес-конференції вони нагадали, як захистити своє житло від небажаний гостей. 

Співак Дмитро ШАРАБУРІН: «У нас оперета все-таки трохи випереджає оперу»

Яким у житті має бути артист, якщо він так переконливо втілює на сцені образ невтомного і простодушного витівника Труффальдіно з комедії Карло Ґольдоні «Слуга двох господарів»? Та не просто втілює, а проживає його в жанрі мюзиклу зі співом, танцями та віртуозним пластичним рішенням. Вистава «Труффальдіно з Берґамо» Київського національного академічного театру оперети стала справжнім вибухом минулого сезону і здобула «Київську пектораль». Тому «УК» призначив зустріч виконавцеві головної партії Дмитрові Шарабуріну. Аж ось у спорожнілому театральному фойє з’явився й він сам — чорнявий серцеїд із приязною усмішкою й пружною ходою спортсмена. Ми почали розмову. 

У Коцюбинського — власний «Крик» Мунка

Про Михайла Коцюбинського в Чернігові говорять багато і охоче. Тут його будинок, сад, нащадки, зрештою могила. Тут усе, що він мав перед очима для натхнення, — і  вулиці, якими ходив, і  краєвиди, які любив. А його творчість настільки багатогранна, що після всіх досліджень виникають нові й часом несподівані теми, котрі розкривають творчість митця в іншому світлі. Як, скажімо, в монографії «Візуальне у творчості М. Коцюбинського» професора Ніжинського університету імені Миколи Гоголя Олександра Ковальчука. 

«У музей я вклав шість мільйонів власних коштів»

У цьому році Закарпатському краєзнавчому музею присвоєно ім’я одного з найавторитетніших дослідників історії краю Тиводара Легоцького. Спадщина  науковця і невтомного мандрівника величезна: 11 монографій, понад 275 статей, значний рукописний фонд, багатющі зібрання археологічних, етнографічних, нумізматичних предметів. На запитання «УК», чому це сталось аж тепер, директор музею Василь Шеба відповів: це подарунок нам до 70-річчя. 

Невичерпне багатство України

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Українофобство полум’яної інтернаціоналістки  Генерал бурякових полів Не треба нам берег турецький…

Що принесе нам журавлиний клин

Показав лютий свій норов як слід, та супротиву наступу весни вистачило лише до Стрітення. Швидко розтопило стрітенське сонечко снігові замети, а теплий дощик залишки змив. Зазеленіла трава у скверах, затуркотіли весело голуби, горобці зчиняють гамірливі бійки за місця майбутніх гніздувань. І раптом довгоочікуване: «Покинь сани, бери віз! Покинь сани, бери віз!» Це традиційне повідомлення синичок про те, що прийшла весна. Перший місяць весни для хлібороба — початок активної щоденної праці у полі і в городі. Але упродовж м’ясопусного тижня (6—13) ще можна буде у святкових розвагах провести зиму. Зимові м’ясниці завершуються святом Колодія або Масляною. У наші дні стало традицією організовувати на Масляну велелюдні народні гуляння. Учасників свята пригощають обрядовими стравами. Млинці з топленим маслом, медом, ікрою; вареники із сиром, м’ясом, капустою, грибами; квас і медовуха — головні наїдки і напої. Відсвяткувавши, люди кажуть: «Масляна, Масляна, яка ж ти мала. Якби ж тебе сім неділь, а Посту — одна».