Сьогодні «УК» розпочинає серію публікацій під новою рубрикою «Децентралізація: перші кроки». Наш власкор із Дніпропетровська розповідає про будні об’єднаної громади, яка започаткувала в Україні процес реєстрації статутів. Уявіть добре відремонтовану сільську школу, в якій одночасно діятимуть і дитячий садок, і клуб. У спортзалі можна встановлювати розбірну сцену, яку влітку переносять на вулицю. Так спортивне приміщення перетворюється на актову залу для школярів, де можна проводити концерти чи інші культурні заходи. А для жителів села школа стає будинком культури чи кінотеатром. Цей проект із назвою трансформер — один із найцікавіших, запропонованих Жовтневою об’єднаною громадою Софіївського району Дніпропетровської області (громада першою в Україні зареєструвала свій статут).
Статті
Днями в Україні стало більше на одну книжку — мудру, світлу, одухотворену, що дає змогу глибше і масштабніше побачити і оцінити рідну землю, її природну красу і неповторність. Її написав власкор «УК» у Волинській області, заслужений журналіст України Валерій Мельник, чий газетярський, письменницький і фотодоробок добре відомий не лише на його малій батьківщині, а й за її межами. Адже впродовж кількох останніх десятиріч Валерій Степанович демонструє високу творчу активність, пропонуючи добротні журналістські матеріали і художні оповідання, образки, замальовки.
Напевне, ми вже дуже скучили за справжніми досягненнями, якщо готові бачити їх і там, де на них немає навіть натяку. І тоді гуляють інформагенціями заголовки, що Одеса готується до круїзного буму і що кількість суднозаходів цьогоріч має зрости втричі. Після торішнього провального сезону, коли місто відвідали тільки 13 суден, ці новини мали б тішити, якби не були такими відірваними від реальності. Не можна порівнювати кругле із зеленим. Спостереження, що 36 заявок на відвідини міста — це майже втричі більше, ніж 13 торішніх реальних суднозаходів, по суті, нічого не варте. Заявки слід порівнювати із заявками. Так-от, торік їх було 80. А ось курчат, чи то пак суднозаходи, є сенс порахувати хіба вже восени.
За повідомленням Державної служби статистики, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні 2016 року порівняно з груднем 2015 року становив 100,9%, за період січень 1998 року — січень 2016 року — 939,6%.
Такої зими, як нинішня, в Донецьку не пам’ятають навіть старожили. Це, раз по раз глухо підкашлюючи у телефонну слухавку, підтверджує мій давній знайомий. «Немає лихого, щоб на добре не вийшло, — іронічно каже він. — Бо коли хтось із домашніх у квартирі починає голосно бухикати, не чути пострілів, які досі лунають біля аеропорту». Дякуючи за передані йому кошти «на вітаміни», продовжує тему: «Грип у нас справді лютує! Тільки «курячий» — такий діагноз люди поставили «новій владі». Птаха на прапорі «республіки» зневажливо звуть дохлою куркою, а коли йдеться про її керівників, автоматично згадують про «курячі мізки».
Політична ситуація останніх днів збурила не лише керівництво нашої країни як безпосереднього учасника змін і перетворень, а й мало не кожного українця, якому не байдужа доля держави. Називати це можна і проблемами зростання, і кризою. Так і охарактеризував поточний стан справ Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час традиційного спілкування зі співгромадянами у десятихвилинному форматі.
В умовах, коли економіка України ослаблена війною і переорієнтовується з російських на західні ринки, коли для наших підприємців відчинилися двері Євросоюзу, саме АПК може стати локомотивом розвитку країни. Однак нині середня врожайність у рослинництві України не перевищує 40 ц/га. І це за сприятливих погодних умов і на родючих землях. На це насамперед звернула увагу фермер з Канади, керівник проекту IFC (Міжнародна фінансова корпорація) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Східній Європі та Центральній Азії» Лія Сорока. За її словами, в Канаді цей показник може досягати 75 ц/га за менш сприятливого для аграріїв клімату і з гіршим грунтом.
У селі Голятин Міжгірського району на Закарпатті 33 роки тому 9 лютого у сім’ї Івана та Ганни Зубаничів народився син Василь. Далі, як у книжці. Дитинство, друзі, школа, вибір професії. Кажуть, що доля людини визначається задовго до її народження. І змінити її навряд чи під силу комусь земному. Про кар’єру військового батьки Василя й слухати не хотіли. Усе сподівалися, що то дитячі забавки. Доки не почули синове: «Подав документи до Одеської академії Сухопутних військ. Екзамени успішно склав». «Такий наполегливий», — говорили про курсанта-земляка односельці.
Вітчизняна ресторанна галузь ще до кризи претендувала на статус лідера розвитку в економіці, витісняючи банківські відділення і бутики преміум-класу з центральних вулиць у містах-мільйонниках. Попри падіння купівельної спроможності, курсову і цінову нестабільність, провідні гравці готові не лише надавати послуги, а й розвиватися, стаючи більш безпечними, прозорими і цивілізованими. Для цього вони просять зрозумілих і розумних правил.
Нині в системі української освіти відбуваються суттєві реформи. Втім, окремі зрушення запроваджено ще кілька років тому. Приміром, Болонську систему, за якою тепер вищу освіту здобуває все українське студентство. У 2005 році, обіймаючи посаду міністра освіти і науки, саме Станіслав Ніколаєнко від нашої країни поставив підпис під історичним документом. Відомий освітянин упродовж усього професійного життя опікувався проблемами галузі і запровадив чимало позитивних змін. Тож у день свого ювілею ректор Національного університету біоресурсів і природокористування Станіслав НІКОЛАЄНКО розповів «УК» про людську довіру та власне бачення вітчизняної освіти.
Усе почалося з нібито «дитячих розбірок» у місцевій інтернет-пісочниці. Під інформаціями на різних сайтах про діяльність Чернівецької обласної ради з’явилися коментарі з одним і тим самим запитанням: чи можуть керівники місцевого представницького органу влади мати подвійне громадянство і використовувати його для протизаконних оборудок?
1 березня цього року в США розпочнуться публічні слухання з питань підготовки документа «2016 Спеціальна доповідь 301». Це має велике значення для нашої країни. Залежно від результатів щорічної доповіді Офіса торговельного представника США Україні можуть як підвищити статус інвестиційної привабливості з перспективами економічного зростання, так і знизити, що обернеться для неї економічними збитками. У 2013 році американські експерти фактично визнали нашу країну найгіршим місцем для інвестування та співпраці з питань інтелектуальної власності. Україна була єдиною серед країн списку з таким ганебним статусом, який тягне за собою «бонус» у вигляді накладання економічних санкцій США. І хоч з огляду на події кінця 2013-го — початку 2014 року в Україні представники Америки вирішили не застосовувати економічних санкцій до нас у такий важкий час, статус «країни-порушника №1» залишився. На початку 2014 року США підвищили рейтинг України та перевели її до країн пріоритетного переліку. Поряд з нею у цьому переліку Китай, Індонезія, Індія, Аргентина.
Уряд за пропозицією Міністерства фінансів змінив систему виплат соціальної допомоги тимчасово переміщеним особам із зони антитерористичної операції (АТО). Соціальна допомога переселенцям з червня 2015 року виплачується через ПАТ «Державний ощадний банк України» (Ощадбанк) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 року № 427 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505». Саме «Ощадбанк» визнаний уповноваженим банком для проведення виплат адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення АТО та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
У сьогоднішньому номері газети «Урядовий кур’єр» опубліковано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2500 від 30 вересня 2015 року, якою затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам. Ця постанова набуває чинності з дня її офіційного опублікування, тобто з 9 лютого 2016 року. З текстом договору знайомтеся на сайті ukurier.gov.ua.
У лісництвах півдня й сходу України з початку року перейшли на один робочий день на тиждень. Так-так, чотири робочих дні на місяць. Це розв’язує руки браконьєрам. А з настанням теплої пори року за такого графіка не будуть проведені роботи з догляду за існуючим лісом, не буде посаджено нових дерев. Не будуть проведені у повному обсязі протипожежні заходи. Це означає, що на повен зріст постає проблема вогняної небезпеки. Небезпеки настільки великої, що пожежі в Олешківських пісках, які Ющенко особисто гасив у білій сорочці, здадуться нам дитячими забавками. Причина п’ятиразового скорочення робочих годин проста — нічим платити зарплату. У багатих на ліс регіонах держлісгоспи мають прибуток від реалізації зрубаної деревини, у степу ж і лісостепу рубати просто нічого, насадження там не промислові, а захисні. У попередні роки гроші на «зеленого друга» півдня й сходу та лісозахисні заходи в усіх регіонах надавав бюджет. Позаторік, наприклад, на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів у держлісфонді держбюджетом передбачалося 438 мільйонів гривень. Торік — 396 мільйонів.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк скликав міністрів о восьмій годині вечора четверга. Такими рішучими діями він сполошив не тільки організаторів засідань у Будинку уряду, а й громадськість. За кілька хвилин до початку заходу оптимісти, які вірять у щасливий поворот долі країни, та скептики, котрі не сподіваються на бодай якісь зрушення за нинішньої влади, у мережі Facebook активно обмінювалися інформацією про те, що ось-ось станеться дещо важливе, що Арсеній Яценюк зробить сенсаційну заяву. Не сталося! У залі засідань, судячи з виразів облич членів уряду, панували лад і спокій. Прем’єр-міністр домовився зі своїм оточенням. Словами глави уряду це значить: «захистив його».
Прямуючи до Європи, Україна має не лише активно боротися з корупцією, реформувати економіку та інші сфери, а й надавати людям нові, якісні та вчасні соціальні послуги. Нині їх дуже потребують люди з обмеженими фізичними можливостями та малозабезпечені, а також родини, які потрапили в складні життєві обставини, самотні пенсіонери, хронічно та смертельно хворі громадяни, діти-інваліди та інші. Останню редакцію Закону «Про соціальні послуги» ухвалено ще у 2003 році. Проте реалії змінюються, а отже, й законодавство потребує осучаснення. Саме тому фахівці Міністерства соціальної політики у співпраці з вітчизняними експертами й закордонними фахівцями розробили новий удосконалений проект такого закону. Нині його подано до Верховної Ради, проте перше читання він ще не пройшов. Тож у всіх зацікавлених сторін є час внести свої пропозиції, корективи та доповнення. Що саме й відбувалося під час експертної зустрічі на тему «Реформування соціальних послуг», яка пройшла у Кабінеті Міністрів за участі фахівців Мінсоцполітики, експертів і представників усіх регіонів.
Свої офіційні сторінки у соціальних мережах мають багато працівників. І ніде правди діти, всі ми час від часу в робочий час розміщуємо на них власні дописи. Тому повідомлення в деяких ЗМІ, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв рішення, яким дозволив звільняти з роботи за пости в соцмережі, зроблені у робочий час, здивувало і занепокоїло багатьох.
Перш ніж розпочати розмову з героєм сьогоднішнього нарису майором Євгеном Межевікіним, вирішила поспілкуватися з керівником навчального підрозділу, в якому навчається офіцер. Уявляла, що почую про всіх слухачів похвалу найвищого рівня. Адже тут навчається понад 90% офіцерів — учасників АТО. Аж ні. Начальник командно-штабного інституту застосування військ (сил) Національного університету оборони України імені Івана Черняховського генерал-майор Валерій Лісневський сказав, що є різні ситуації. Навчальний процес у військовому виші потребує дисципліни і знань. Бойові заслуги тут шанують, однак вони не на першому місці. Перед викладачами, як на полі бою, — всі слухачі рівні. Такий хід розмови змусив і мене змінити думку про них. Бо перед тим була переконана: став героєм — вважай, і навчальний рівень автоматично пройшов. Інтрига зросла, коли малювала в уяві образ свого співрозмовника. В сусідній аудиторії чекав молодий офіцер. Його обличчя сяяло радістю, життям.
Іван Гончар увійшов у новітню історію України і як всеосяжний колекціонер старожитностей, що осмислював народну красу і відкривав світу її етнокоди, культивував автентику регіонів України. Митець не дожив три місяці до відкриття у вересні 1993-го державного музею на основі його колекції, який згодом став Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара». Саме тут днями відбулося перше із серії заходів вшанування Українця з великої літери, присвячене 105-й річниці з дня його народження. Понад три години промайнули яскраво і пізнавально. Іван Гончар народився 27 грудня 1911-го в селі Лип’янка нині Черкаської області. 1936 року отримав дипломи скульптора і завбачливо — агронома, але все подальше життя збагачував рідну землю мистецькими творами.