Статті

Школу стартапів, переконаний, варто пройти в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» політикам і чиновникам, які відповідають за економічний розвиток держави. Закінчивши її (звичайно, за умови, що осилять програму), зрозуміють, чому здібним науковцям і студентам гроші не треба шукати. Відповідь отримають чітку: бізнес спрямовує кошти туди, де буде віддача. А ось столична влада вже сім років приміряється. 

Чутки про те, що в Києві подорожчає проїзд у міському транспорті, поширюються давно. Нині вже достеменно відомо, що це станеться в лютому. Причин для здорожчання — хоч відбавляй. Галузь неприбуткова і ледве виживає. Грошей не вистачає ні на зарплати (через заборгованість під кінець  року був страйк трамвайників), ні на запчастини, ні тим паче  на придбання нового рухомого складу. А все через те, що,  мовляв, з 2008 року не піднімали тарифи. До того ж возять армію пільговиків, за яких держава вповні не компенсує кошти з бюджету. 

Про недоступність правосуддя говорять усі. І громадяни, які, не добившись правди в українських судах, подають позови до Європейського, і політики, які публічно заявляють, що система корумпована, тож треба терміново щось міняти. Перший крок до таких змін парламент уже зробив, прийнявши за основу два законопроекти щодо судової реформи. Тепер депутати намагаються напрацювати єдиний документ, врахувавши найкраще, що є в обох законопроектах. А тим часом судді та юристи дискутують про те, що потрібно зробити, щоб судова гілка влади дійсно стала незалежною. 

Виїзне засідання Державної комісії з надзвичайних ситуацій відбулося в Запоріжжі з огляду на потенційну небезпеку в області, на території котрої розміщено 33 об’єкти хімічної промисловості та 19 радіоактивних об’єктів. Цього дня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк поставив за мету дізнатися, чи виконує наразі цивільна оборона свою ключову функцію. 

Польща — взірець країни, яка успішно реформувала свою економіку і стала повноправним членом Євросоюзу та Організації економічної співпраці і розвитку. Україна, що стала на шлях реформ, зацікавлена в застосуванні досвіду Польщі, наприклад у реформі місцевого самоврядування. На цьому наголосив Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з «батьком» радикальних польських реформ Лєшеком Бальцеровичем і запропонував йому долучитись до їх здійснення в Україні, повідомляє прес-служба глави держави. Варто зауважити, що не всі поляки спершу були в захваті від реформ Бальцеровича, адже недаремно їх називали у народі «шоковими».  Та як показала історія, вони хоч і були болючими, та вивели Польщу в лідери за рівнем життя й у перелік успішних країн Євросоюзу. Зустрівся з автором «шокової терапії», або «плану Бальцеровича», з огляду на те, що прогрес у виконанні реформ має для України життєво важливе значення, і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Відомий економіст висловив готовність допомагати Україні порадами. Але робитиме він це, не обіймаючи державних посад. Про це, а також про своє бачення виведення з кризового стану України Лєшек БАЛЬЦЕРОВИЧ розповів «УК».  

Нині тими, хто зі зброєю в руках захищає  землю від ворога, опікуються і влада, і громада. Днями на виконання доручень Президента  Петра Порошенка Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підписав постанову «Про особливості грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій». 

Тепер не лише пересічні люди, а й високі чини в погонах визнають, що під час попередніх черг мобілізації були прикрі помилки. Щоб виправити ситуацію, торік у законодавство внесено низку змін, спрямованих на підвищення держгарантії та соцзахисту військових і членів їхніх сімей. Ця робота триває й нині. Про соціально-правові аспекти четвертої хвилі мобілізації розповіли на брифінгу представники Генерального штабу ЗСУ. 

Неподалік залізничного вокзалу в Слов’янську еменесники встановили величезний намет «Пункт обігріву для тимчасово переселених осіб». «Мабуть, невдовзі нас усіх добряче нагріють, — саркастично бурчить співрозмовникові один із перехожих. — Он, кажуть, наш Карачун (гора у Слов’янську. — Авт.), де стоять війська, знову заговорив у бік фронту. Чекай тепер обстрілу у відповідь». 

На міжнародній донорській конференції, яка може відбутися вже у лютому, планується представити «План відродження України на 2015—2017 роки». До цього документа, певно, увійшло чимало конкретних пропозицій учасників круглого столу «План Маршалла: досвід та уроки для України», що відбувся наприкінці минулого року. Його організатори — Інститут економіки та прогнозування НАН України та Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. Відомі вчені та фахівці були одностайні в своєму висновку: країну виведуть з кризи потужні інфраструктурні та галузеві інвестиційні проекти. 

Рік, що минув, став для ринку нерухомості країни періодом зменшення цін як на нове, так і на старе житло. Хоча саме тут треба зробити наголос — це стосується лише показників у доларах чи іншій іноземній валюті. Ціни на квартири та будинки, конвертовані у гривні, навпаки, підвищилися на 50—70%. 

З-поміж споріднених підприємств Державного агентства лісових ресурсів України підприємства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства за лісовим ресурсним потенціалом посідають 9 місце та 11 — за загальною площею земель, які перебувають у постійному користуванні. Але за іншими показниками, що характеризують лісогосподарську діяльність управління, — завжди серед кращих. Управління  входить до першої п’ятірки за обсягами реалізації продукції в розрахунку на гектар землі та вартістю кубометра заготовленої деревини, обсягом заробітної плати та загальним обсягом сплати податків і відрахувань до бюджетів різних рівнів і державних цільових фондів. Сумські лісівники на практиці доводять, що важливі не кількість чи обсяг матеріальних та інших ресурсів, а вміння ними розпоряджатися. Про їхні підсумки роботи торік, сьогодення та перспективи кореспонденту «УК» розповідає начальник управління Віктор ЧИГРИНЕЦЬ. 

Чи не кожен, хто пише про Леоніда Кисельова, наводить цей епізод. Добірку поезій київського школяра надрукував найпрестижніший у Радянському Союзі часопис «Новый мир», редагований вимогливим до поетів Олександром Твардовським. Це була сенсація. 

Про реформування вітчизняної системи охорони здоров'я йдеться вже не один рік. Та попри збільшення державних фінансувань на медицину, медичне обслуговування населення не покращується. На думку фахівців, змінити ситуацію допоможе раціональна організація надання первинної медичної допомоги. Адже саме від пробуксовування цієї ланки в країні зберігається високий показник пізнього виявлення тяжких хвороб та ускладнень хронічних захворювань. Проте реформування – процес тривалий. Тож поки реформатори розставляють пріоритети і розробляють нові моделі управління та фінансування галузі, пересічні українці часто залишаються не захищеними від неправомірних дій чиновників від медицини, низької якості медобслуговування, надвисоких цін на медичні послуги, ліки і чекають від чергових новацій справді позитивних змін.

Книжка вийшла у видавництві «Генеза». Її зовнішній вигляд справді привертає увагу. Перші сторінки кожного з трьох розділів книжки («Сльоза на смальті споришу», «На орбітах пелюсток», «Кути спіралі») мають власне оригінальне оформлення. Крім того, художній редактор Юлія Ясінська та комп’ютерний дизайнер Наталія Корсун творчо попрацювали й над окремими сторінками збірки. Але художнє оформлення книги є зовнішнім відображенням її внутрішнього наповнення. То про що ж ця поетична збірка? 

Двадцять два роки український народ виборсувався з різнопланового радянського рабства, йдучи за своїми провідниками пустелею. Йшли важко. А головне — рухалися повільно. Оскільки шлях був не так довгим, як широким: постійно закладали галси то на Схід, то на Захід. І там обіцяли все, що хотіли від нас почути, і там. Але майже нічого не виконували — такою була традиція дипломатії, генерована українськими президентами. Рік тому вибір людей відкоригував маршрут. Війна зламала каламутну традицію. Старі методи втратили сенс. Путін — ворог. І до нього вже не кинешся на шию зі скаргами на Обаму. А Обамі вже не розкажеш, що, мовляв, коли закрутите гайки, то ми можемо й до Кремля метнутися. Скінчився час дитячого шантажу. Настала дорослість. А з нею — і відповідальність за свою долю, за взяті на себе зобов'язання, за оцінку своїх спроможностей виконувати їх. Українські президенти завжди уникали однополюсної залежності нашої країни. Мета була правильна. Методи — помилкові. Тому в результаті саме до неї ми й прийшли... Тепер від Вашингтона насамперед залежить масштаб санкцій проти РФ; розміри допомоги українській економіці, у тому числі й від МВФ; підтримка нашої обороноздатності; зміцнення позицій ЄС стосовно подій в Україні. Але ще більше в нинішній ситуації залежить від української влади та її здатності змінювати і змінюватися. Саме тому Джеффрі Пайєтт у нашій розмові зробив акцент на фронті реформ. Тим часом як увага переважної більшості українців прикута до зведень зі східного фронту, не слід забувати про фронт економічний, реформаторський, управлінський. Тут куються перемоги завтрашнього дня. Або поразки. Чому? 

Коли говоримо про запровадження системи обов’язкового медичного страхування (ОМС) в Україні, то маємо дивитися не на американського доктора Хауса, у клініці якого 20 співробітників бігають навколо одного пацієнта, а на Німеччину або Англію. Хоча в цих країнах також є нарікання на бюрократію та певну зарегульованість відповідної системи, цей досвід для нас більш прийнятний. Копіювання ж американського досвіду вітчизняна економіка не потягне. Утім, не тягне його навіть економіка США, тому Барак Обама і розпочав реформу медичної галузі. 

Доки триває конкурс з обрання кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро (НАБ), депутати продовжують удосконалювати законодавство, яке, на їхню думку, дасть змогу позбутися нечистих на руку держслужбовців і змусити їх заплатити повною мірою за корупційні злочини. І вже найближчим часом обіцяють розглянути кілька законопроектів, якими пропонують ввести в країні інститут детективів з розслідування таких справ і створити спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. 

У День пам’яті Героїв Крут Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відвідав Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій. Що доволі символічно, адже саме в стінах цього закладу розташовувалася перша Київська військова юнацька школа імені Богдана Хмельницького. І дві сотні її вихованців виборювали у російської армії Муравйова під Крутами незалежність України. 

Бійцям, які беруть активну участь у виконанні бойових завдань у зоні АТО, істотно збільшать грошове забезпечення. Таке рішення було прийнято 28 січня 2015 року на засіданні уряду. Проект постанови розробило Міністерство оборони за ініціативи Президента. Про це повідомив начальник Генштабу Збройних сил Віктор Муженко. 

Так він прокоментував журналістам у Києві затримання в анексованому Криму одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза. Нині на півострові проживає близько 300 тисяч татар. Це нащадки тих, кого депортували за сталінських часів. Те саме намагається робити путінська влада. Способи для того, щоб змусити людей виїхати з рідної землі, не менш цинічні.